Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Лідерство як основа успішної управлінської діяльності - Coggle Diagram
Лідерство як основа успішної управлінської діяльності
Повноваження
формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих
Наявність такого права є необхідною передумовою керування, але ще не гарантує ефективність такого впливу
Повноваження надають керівникові владу над підлеглими
підвищення заробітної плати
просування по службі
робочі завдання тощо
Проте і підлеглі мають владу над керівником
отримання необхідної для прийняття рішень інформації
встановлення неформальних контактів з робітниками інших підрозділів
здійснення впливів, які підлеглі можуть чинити на своїх колег тощо
Вплив
така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої
Важливим
є не вплив взагалі, а такий вплив, який забезпечує досягнення цілей освітньої організації
Форми впливу
1) Переконання
– ефективна передача своєї точки зору. Базується на владі прикладу чи владі експерта, але відрізняється тим, що виконавець повністю розуміє, що він робить і навіщо
Переваги:
виконавець усвідомлює, що зробивши так, як цього вимагає керівник, він задовольняє свої власні потреби
Недоліки:
повільність впливу; невизначеність результатів; одноразова дія
2) Вплив через участь
– менеджер залучає підлеглого до прийняття рішень, спрямовує його зусилля і сприяє вільному обміну інформацією
Переваги:
люди більш старанно працюють для досягнення мети, яка була сформульована за їх участю
Влада
можливість впливати на поведінку інших людей
Влада лише частково визначається повноваженнями: вона визначається не стільки рівнем формальних повноважень керівника, скільки ступенем залежності підлеглого
Форми влади
1) Влада, яка базується на примушенні
(виконавець вірить у те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності – можливість покарання)
2) Влада, яка базується на винагороді
(виконавець вірить у те, що влада може надати йому можливість за певних умов отримати цінну винагороду)
3) Традиційна
(виконавець вірить у те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок виконувати їх)
4) Еталонна – влада прикладу
(характеристики або властивості того, хто має вплив, настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на того, хто впливає)
5) Експертна влада
(виконавець вірить, що той, хто має вплив, володіє спеціальними знаннями, які зможуть задовольнити певні потреби)
Лідерство
здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації
СКЛАДОВІ УСПІХУ ЛІДЕРА
20%
IQ
– традиційний інтелект
80%
ЕQ
– емоційний інтелект (самоконтроль, самопізнання, емпатія, гнучкість, оптимізм)
VQ
– інтелект життєвої енергії (здатність заряджати енергією себе й оточуючих, сила волі)
SQ
- інтелект духовності (здатність до вирішення проблем пошуку сенсу і цінностей життя)
ОQ
– інтелект оригінальності (харизматичність)
Правила ефективного лідера
Ефективні лідери знають, що справа не в системах і теоріях, а в людях.
Вони знають правила – і коли їх необхідно порушити.
Вони знають, коли потрібно бути гнучким, а коли стояти на своєму.
Вони знають, які стилі управління підходять для різних ситуацій і різних типів колективів.
Ключовим моментом є правильний вибір стилів і структур управління, які будуть відповідати робочому колективу, галузі і цілям
Автократично-демократичний континуум стилів керування
Граничні позиції континуума
влада і вплив керівника
влада і вплив підлеглих
Основа
теорія Х та теорія Y Дугласа МакГрегора щодо мотивів професійної діяльності людей
Теорія Y
керівник бачить своїх підлеглих працьовитими, відповідальними, такими що прагнуть схвалення та підтримки; характеризує
основи демократичного керування
(високий ступінь децентралізації повноважень, активна участь підлеглих у прийнятті рішень)
Теорія Х
робітники є лінивими, безвідповідальними, їх необхідно постійно примушувати, спрямовувати та контролювати; характеризує
основи
автократичного керування:
нав’язування волі керівника виконавцям на основі авторитету посади
Континуум стилів керування Ренсіса Лайкерта
Граничні позиції континууму
стиль керування, зосереджений на роботі
- орієнтування на виконання завдань, систему винагородження за виконання роботи, підвищення продуктивності праці
стиль керування, зосереджений на людині
- удосконалення людських відносин - участь підлеглих у прийнятті рішень, допомога у вирішенні проблем
Базові системи стилів керування
Експлуатаційно-авторитарна
Доброзичливо-авторитарна
Консультативно-демократична
Партисипативно-демократична