Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Україна в ДСВ - Coggle Diagram

- - - - Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська, Житомирська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Кримські області; пн р-н Тернопільщини та сх Миколаївщини
        
        Е. Кох, м. Рівне
    - - Львівська, Станіславська, Тернопільська області
    - - Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська області, північні райони Вінниччини та західні Миколаївщини
    - - Чернігівщина, Сумщина, Харківщина та Донбас
  - - - запроваджено обов'язкову трудову повинність
      - відновлено підприємства
      - вивезення обладнання з фабрик і заводів
      - застосовували тактику 'спаленої землі'
      - Україна- основна продовольча база гітлерівської Німеччини
  - - - 29 вересня 1941 р
      - За один день було знищено 33 711 євреїв
      - Щоп'ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв (від 100 до 150 тис. осіб).
    - - розстріли та машини-душо губки
  - - - почесне звання, що присуджується Державою Ізраїль тим, хто в роки ДСВ в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від знищення.
      - В Україні Праведників близько 2515 осіб
      - Олена Вітер - одна з перших Праведників України
      - Праведників карали ув'язненням та суворими покараннями(винищення цілої сім'ї)
  - - - ОУН(б) та Поліська Січ. Однак проголошення 30 червня 1941 р. Акта про відродження Української держави обернулося проти українських націоналістів арештами, ув'язненнями, розстрілами, розпуском створених ними органів місцевого самоврядування. Лідери ОУН(б) С. Бандера та Я. Стецько були кинуті до концтабору, а бандерівці оголошені поза законом
      - Політичної співпраці (колаборації) з німецькими нацистами українські націоналісти протягом війни вести не могли
      - Заради створення основи для майбутньої національної армії українські націоналісти співпрацювали з німецьким урядом при створенні батальйонів «Нахтігаль», «Роланд» (квітень-червень 1941р.), 14-ї гренадерської дивізії «Галичина» (1943-1945), Української національної армії (березень-квітень 1945р.).
      - Більшість людей мусила найматися на роботу до окупантів заради виживання. Наприклад, найматися на роботу прибиральницями, двірниками, щоб отримати мізерну платню та харчову картку. Певна частина мешканців України ввійшла до складу допоміжної поліції й виконувала свої громадські обов'язки без скоєння злочинів, наприклад охороняли від диверсантів урожай — запоруку свого виживання
        
        Нерідко окупанти жорстоко репресували місцевих голів за нехтування інтересів рейху: першого бургомістра Києва професора О. Оглобліна вже через місяць після призначення було знято за пропаганду української культури, а другого — професора В. Багазія — через чотири місяці розстріляно в Бабиному Яру
      - Колабораціонізм в Україні
        
        Незначна частина українців заплямувала себе колабораціонізмом. Його причинами стали ідейна близькість з окупаційним режимом, антисемітизм, схильність до насильства
        
        До колабораціонізму багатьох українців, особливо на початковій стадії окупації, підштовхували пам'ять про недавні сталінські репресії, голод, арешти, депортації та терор проти західноукраїнців напередодні війни, оголошення полонених зрадниками.
        
        Частина людей була дезорієнтована й політикою співпраці — саме політичним і військово-політичним колаборантством СРСР з нацистською Німеччиною протягом перших двох років Другої світової війни.
- - - - мета: вигнання радянщини з теренів України та здобути незалежність
      - Території: Волинь, Галичина, Українське Полісся
      - Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших
      - Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
      - 1940 року, коли частину ОУН, яка виступала за "еволюційний" шлях до незалежності, очолив Андрій Мельник (ОУН(м)), а прихильників більш радикальних, революційних методів очолив Степан Бандера (ОУН(б)). ОУН(м) продовжувала колаборацію з Райхом аж до 1945 року, розраховуючи на українську автономію в подальшій (еволюційній) перспективі.
  - - - Території
        
        Волинь, Полісся, 1944р - Галичина
      - Мета
        
        Створення та захист самостійної соборної України
        
        об'єднання під однією групою ОУН(Б)
      - День ств. 14 жовтня 1942р
      - Орг. оформлення
        
        близько 100тис. людей
        
        Німецька модель
        
        Ств. Головного Управління
        
        Розділення на 3 зони
        
        УПА - Північ (Волинь, Зх. Полісся, Житомирщина, Пн-Зх Київщину)
        
        УПА - Захід (Галичину, Буковину, Закарпаття і Закерзоння (Холмщину, Лемківщину, Над- сяння))
        
        УПА-Південь (сучасну Хмельниччину, Вінниччину, західну частину Черкаської та Кіровоградської областей)
      - Боротьба проти - німців та ЧА
      - Завдання
        
        боротьба проти окупантів та "визволителів"
        
        боротьба за зрівняння прав та обов'язків всіх верств
        
        За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських
        правах і обов'язках
      - Головним та історичним ворогом українського народу уважається Радянський Союз або Росія і Польща
      - Лідери
        
        Василь Івахів.
        
        Після його загибелі в бою з німцями у травні 1943 р. став Дмитро Клячківський
        
        Т. Бульба - Боровець (1941)
        
        Р. Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка)
        
        К. Осьмак
- - - - Прагнули бачити під контролем значні території України розглядаючи їх як важливу базу для власного забезпечення
    - - Розглядали Україну як об'єкт геополітичного балансування між СРСР та Німеччиною
    - - Прагнули втримати контроль над тими землями, що входили до їх складу та приєднати інші українські території
  - - - Лідери світової політики (США, Англія, Франція)
        
        збереження наявних кордонів
    - - Німеччина
        
        "Україна- вузол світової політики"; забезпечення військових ресурсів; Україною планували розраховуватися для того, щоб знайти спільну мову із союзниками
    - - СРСР, Польща, Румунія, Чехо-Словаччина, Угорщина
        
        Приєднання укр.земель до складу своєї країни
- - - - У грудні 1939 утворено 6 областей з територій ЗУ
  - - - З більшої частини Бессарабії та лівобережного Придністров'я створено нову республіку - Молдавську АРСР
  - - - цілі
        
        тотальний контроль над селянством
        
        перебороти приватно-власницький менталітет населення
        
        позбавити підтримки збройний рух опору радянській владі
      - методи
        
        залякування
        
        висилки до Сибіру
        
        примус
      - Навесні 1940 року у Західній Україні існувало вже 556 колгоспів – 3,5% від усієї кількості господарств регіону.
      - здійснювалася у 2 етапи
        
        Спочатку безземельні селяни отримали свої ділянки за рахунок відібраних у поміщиків чи монастирів земель
        
        Взимку 1940-го нова влада ініціювала наступний етап. Індивідуальні господарства мали об’єднатися у радгоспи, колгоспи та артілі. На базі польських фільварків виникали машинно-тракторні станції. Техніка і худоба “класово ворожих елементів” переходила у спеціальні центри, які забезпечували колхози машинами.
    - - Позитивні наслідки: Відновлення роботи багатьох промислових підприємств
      - Позитивні наслідки: Створення нових робочих місць для місцевого населення на цих підприємствах, подолання безробіття
      - Позитивні наслідки: Ремонт та розбудова транспортної інфраструктури для обслуговування промисловості
      - Позитивні наслідки: Перекидання робочої сили зі сходу СРСР
      - Негативні наслідки: Репресії та утиски під час проведення індустріалізації щодо тих, хто чинив опір радянській владі.
      - Негативні наслідки: Насильницьке розкуркулення та виселення багатьох селян, які не бажали вступати до колгоспів
      - Негативні наслідки: Знищення приватної власності та підприємництва під час націоналізації
    - - розширення мережі шкіл
      - нова влада заборонила всі партії та громадські рухи.
    - - націоналізація промислових і торговельних підприємств, що належали полякам і євреям
      - переселення міської бідноти до будинків, конфіскованих у заможних людей
- - - - 24 січня — 17 лютого 1944 року
      - Головним завданням операції було випорожнення німецьких військ з важливого стратегічного району Корсунь-Шевченківського котла.(звільненя Правоборежної України)
      - наслідок: 2 лютого 1944р було звільнено Луцьк і Рівне, Нікополь і Кривий Ріг
      - У січні-лютому 1944 року в районі Корсуня війська І і ІІ Українських фронтів, якими командували генерали армії Ватутін і Конєв, оточили майже стотисячну групу військ гітлерівців і перед оточеними побудували оборону в чотири смуги.
      - В котлі ворог втратив вбитими і пораненими 55 тисяч солдатів і офіцерів, полоненими — 18 тисяч.
    - - Проводилась з 9 вересня по 28 жовтня 1944 р. військами 4-го Українського фронту під командуванням І. Петрова.
      - Мета: вигнання нацистських окупантів з Закарпатської України та сприяння військам 1-го Українського фронту в Карпатсько-Дуклянській операції.
      - До 18 жовтня радянські війська оволоділи ключовими перевалами в Карпатах та містом Рахів.
      - 24 жовтня взято Хуст, 26 жовтня - Мукачево, 27 жовтня - Ужгород, 29 жовтня - Чоп.
      - У ході операції завдано поразки 1-й танковій армії Німеччини та розгромлено 1-у угорську армію.
    - - звинувачення усього кримськотатарського народу у колабораціонізмі з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни
    - - Депортовані були вивезені до республік Центральної Азії, Уралу, Комі, Сибіру.
    - - Депортація, жорстокі методи виселення, знищення історичної пам'яті, позбавлення можливості етнокультурного розвитку
    - - Втрата етнічної території та майна, масштабна смертність, порівнянна з геноцидом, знищення культурних пам'яток, знищення пам'яті народу про свою історію і державність,виселені навічно, без права повернення в рідні міста
    - - квітень — початок травня 1944р
      - Хто? Війська 4-го Українського фронту й окрема Приморська армія
      - 9 травня 1944 р. після 5-денного штурму оволоділи Севастополем
      - Як? Розвивалася шляхом прориву оборони противника одночасно на Перекопському і Сиваському напрямках, з головним ударом в напрямку Сімферополя
      - Наслідок : 4-й Український фронт був ліквідований як такий, що виконав свої завдання, а його особовий склад і техніка були переведені в резерв
      - Втрати Величезні втрати 17-ї німецької армії склали близько 120 тис. осіб, у тому числі 60 тис. полоненими. Безповоротні втрати радянських військ у ході Кримської наступальної операції 8 квітня-12 травня, за офіційними даними , склали 17 тис. 754 осіб
    - - татари,греки,вірмени, болгари
    - - розвиток освіти
        
        Процес освіти розпочався в 1942 р. з німецькою програмою( Не можна, щоб вони знали більше, ніж значення дорожніх знаків.- Гітлер)
        
        Атмосфера навчання у школі була катастрофічна( 4 класи, холодно, тісно, не вистачало обладнання)
        
        З 1943/1944 р почало діяти 13 тис. шкіл(1.77 млн дітей)
        
        З'явилися нові школи: робітничої та селянської молоді, військові училища,
        
        У 1942р. у Кзил-Орді(Казахстан) розпочав роботу Український університет
        
        Післявоєнний час
        
        Під час німецької окупації
      - наука
        
        Українська наука продовжила свій розвиток в умовах евакуації
        
        У східні регіони СРСР виїхало майже 400 академіків, член-кореспондентів і наукових співробітників
        
        Свою діяльність українські наукові установи підпорядкували насамперед потребам оборонної промисловості, сільського господарства, воєнної медицини.
        
        Інститут електрозварювання АН УРСР під керівництвом Євгена Патона застосував швидкісні технології автоматичного зварювання корпусів танків на 10 танкових заводах
        
        У Нижньому Тагілі, у Танкограді, це дало змогу організувати виробництво танків конвеєрним способом
        
        За допомогою технології автоматичного зварювання виготовляли й корпуси авіабомб
        
        Група українських учених, очолених академіком Миколою Доброхотовим, розробила для уральських заводів нові, набагато ефективніші методи виплавлення броньової сталі.
        
        Українські вчені підтримували виробничі зв'язки з щонайменше 300 промисловими підприємствами, російськими та казахстанськими
        
        Вони брали участь у створенні нових вибухових речовин, більш досконалих конструкцій торпед, радіолокаторів і пеленгаторів, потужніших двигунів для літаків і танків, різноманітних приладів і пристосувань, що покращували тактико-технічіні можливості бойової техніки
        
        Медицина
        
        Порятунку сотень тисяч солдатів присвятили свою роботу вчені-медики. Інститут клінічної фізіології під керівництвом академіка Олександра Богомольця створив відому сироватку для лікування ран і переломів кісток
        
        Український інститут очних хвороб, очолений ви- значним хірургом-офтальмологом академіком Володимиром Філатовим, розробив метод пересадки рогівки ока
        
        Микола Стражеско очолив науковий Інститут клінічної медицини, який зосередився на дезінфікуванні вогнепальних ран, запобіганні сепсису загальному зараженню організму - від гнійних ран
        
        Інститут біохімії АН УРСР під керівництвом академіка Олександра Палладіна створив препарат для швидкого згортання крові
        
        З перших днів війни медики хірургічної клініки Київського інституту вдосконалення лікарів працювали у військово-польових госпіталях, рятуючи життя та здоров'я тисяч і тисяч червоно-армійців. Усього в Червоній армії в роки війни служило майже 16 тис. військових лікарів. Завдяки новим лікам і методикам лікування смертність серед поранених воїнів медики знизили з 30 до 7%
        
        Історія
        
        Історики розкривали героїчну й самовіддану боротьбу проти загарбників у різні історичні періоди
        
        За час евакуації українські історики підготували й видали перший том чотиритомного підручника «Історія України» для вишів, який завершувався 1654 р., науково-популярний «Нарис історії України» і ряд інших праць
      - Кіномистецтво
        
        наприкінці 1941 р. відновила свою роботу Київська кіностудія в Туркменії та Одеська – в Узбекистані
        
        Серед ряду патріотичних і пропагандистських фільмів українські митці поставили фільм «Райдуга» (режисер М. Донський, сценарій В. Василевської). Це найвище досягнення українських кіномитців у роки війни було відзначене «Оскаром» - найвищою відзнакою Академії кіномистецтва США.
        
        продовжувала роботу Українська студія хронікальних фільмів
        
        Працівники хронікально-документального кіно створювали своєрідний літопис боротьби з окупантами
        
        документальні стрічки «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні» (О. Довженко)
        
        Загалом на фронті працювали 50 операторів українських кіностудій. За роки війни вони зняли 300 документальних фільмів та окремих сюжетів.
        
        О. Довженко
        
        показав найтрагічніший період війни — її початок, відступ Червоної армії, чорну ніч німецької окупації.
        
        Твір відображав героїзм, мужність, жертовність українського народу в битві проти нацизму
        
        кіноповість «Україна в огні»
        
        Улітку 1943 р
        
        стверджувала віру в український народ, який попри величезні втрати відроджувався до нового життя
        
        Й. Сталін та його поплічники «оцінили» цю кіноповість так: «...Націоналістична поволока настільки затьмарила свідомість Довженка, що він перестав бачити величезну виховну роботу, яку провела наша партія в народі... Кіноповість є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості».
      - образотворче мистецтво
        
        Графічний живопис: І. Гурткова «Дівчинка на дорозі» (1943), В. Глівенка «Ведуть заручників» (1941). А. Гнілова «Біля санчастини концтабору Шталаг 326» (1945). У бункерах УПА творив свої незабутні гравюри Ніл Хасевич (учасник 35 художніх виставок у Львові, Празі, Берліні, Чикаго й Лос-Анжелесі, член УГВР).
        
        Живопис: Н. Сирота «Полонені німці» (1942); С. Кравченко «Розгром німців під Ростовом» (1942); Ю. Балановський «Над ніпровських переправах» (1944); Ф. Самусєв «Під Корсунь-Шевченківським» (1944).
        
        Плакати: «Гнів Шевченка зброя перемоги» (1942-1943), «У бій слов'яни» Василь Касіян використовував образ Великого Кобзаря, який кличе український народ на боротьбу
      - література
        
        Письменники О.Довженко, Є.Петров, Б.Польовий та інші стали військовими кореспондентами.
        
        Публікували свої збірки В.Сосюра, М.Рильський, П.Тичина, поезія була панівним літературним жанром у воєнні роки.
        
        Особливу популярність серед бійців мала сатира, яка піднімала бойовий дух.
        
        Неперевершеним майстром сатири був Остап Вишня, його гумореска "Зенітка" була відомою майже кожному бійцю.
        
        гітлерівці не заважали місцевій інтелігенції відроджувати культурне життя, але згодом змінили своє ставлення. У лютому 1942 р. багатьох активістів культурно-просвітницького руху було заарештовано.
        
        У Києві ув'язнили й розстріляли поетесу Олену Телігу й інших українських письменників. У відповідь оунівці та їхні прибічники із числа інтелігенції почали створювати мережу підпільного Руху опору, використовуючи при цьому легальні культурницькі організації, зокрема культурно-освітні товариства «Просвіти».
        
        Олена Теліга очолювала Спілку українських письменників у Києві, видавала "Литаври", була розстріляна гестапо
        
        Фронтова група письменників до неї входили А.Головко, С.Скляренко, А.Малишко, В.Сосюра, М.Стельмах, Л.Дмитерко та інші. 25 з них загинули на фронті.
        
        Частина митців опинилася на окупованій території і боролася проти нацистів у партизанських загонах та підпіллі.
        
        Створювалися патріотичні поеми: Миколи Бажана «Данило Галицький» Максима Рильського «Неопалима купина», «Мандрівка в молодість», «Слово про рідну матір», «Світова зоря», поема «Жага». Володимир Сосюра випустив у світ збірки «В рік гніву», «Під гул кровавий».
      - Музика
        
        Активний розвиток української музики
        
        Борис Лятошинський
        
        критика й заборони його творів
        
        створював музику на українські народні теми
        
        «Український квінтет» (1942), «Струнний квартет № 4» (1943), сюїту на українські теми (1944)
        
        Продовжував писати романси на вірші В. Сосюри
        
        зробив обробку кількох десятків українських народних пісень
        
        Гаслом його творчості в роки війни стало: «Мир переможе війну!»
        
        Лев Ревуцький
        
        керівник кафедри історії й теорії музики Ташкентської консерваторії
        
        розвивав методи М. Лисенка й М. Леонтовича.
        
        Працював над редагуванням і доповненнями до опери М. Лисенка «Тарас Бульба».
        
        Юлій Мейтус
        
        фундатор модерної української опери
        
        написав оперу «Гайдамаки» за поемою Т. Шевченка (1940-1941), Четверту і П'яту сюїти для симфонічного оркестру (1942, 1944), поему для симфонічного оркестру «Шляхами слави» (1945)
        
        Українські композитори вивчали фольклор народів, що прийняли їх і, у співавторстві з місцевими композиторами, створили цілий ряд оперних творів
        
        одноактна опера П. Козицького, Х. Ібрагімова й С. Кудаша «За Батьківщину», опери Ю. Мейтуса та Д. Овезова «Лейла і Меджнун», Ю. Мейтуса та А. Кулієва «Абадан» («Присмерк»), балет О. Зноско-Боровського та В. Мухатова «Акпамик» («Біла бавовна»), симфонічна «Степова поема» М. Скорульського
        
        Провідні тенденції розвитку української музики часів Другої світової війни — пристрасне прагнення перемоги, домінування патріотичної тематики, теми захисту рідної землі й культурного надбання, пошук опори на національну культуру, національні корені
        
        Створення, за рішенням уряду УРСР у 1943 р., Державного Українського народного хору під керівництвом Г. Верьовки
        
        колектив складався з хорової, інструментальної та танцювальної груп і за часів війни розгорнув надактивну мистецьку працю