Україна в ДСВ
українське питання
суть
Договір про ненапад
територіальні претензії
Початок ДСВ
напад Німеччини на Польщу
" Визвольний похід ЧА"
територіальні зміни
Польща
Румунія
радянізація західноукраїнських земель
колективізація
індустріалізація
культурна революція
23 серпня 1939 року в Москві був підписаний договір про ненапад між СРСР і Німеччиною
Німеччина, Угорщина
США, Британія, Франція
СРСР, Польща, Угорщина, Румунія
1 група
2 група
3 група
Велика к-ть країн мали особливу зацікавленість щодо територій України (навіть ті, які не мали спільних кордонів із Україною)
Лідери світової політики (США, Англія, Франція)
До договору додавались таємні протоколи, які регулювали впливові зони обох держав у Східній Європі.
Німеччина
збереження наявних кордонів
Розглядали Україну як об'єкт геополітичного балансування між СРСР та Німеччиною
"Україна- вузол світової політики"; забезпечення військових ресурсів; Україною планували розраховуватися для того, щоб знайти спільну мову із союзниками
СРСР, Польща, Румунія, Чехо-Словаччина, Угорщина
Прагнули бачити під контролем значні території України розглядаючи їх як важливу базу для власного забезпечення
Приєднання укр.земель до складу своєї країни
Договір про ненапад був порушений у червні 1941 року, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, порушивши угоду.
Укладення пакту Ріббентропа-Молотова стало однією з причин розпочаття Другої світової війни.
Прагнули втримати контроль над тими землями, що входили до їх складу та приєднати інші українські території
Радянський Союз шукав спосіб захистити себе від німецької агресії, тоді як Німеччина бачила укладення пакту як засіб забезпечити свої західні кордони перед початком війни.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу
17 вересня РСРС почав наступ на схід Польщі (Західноукраїнські землі)
Польща не змогла стримати нім. війська, почала відходити на схід
17 вересня 1939р. Радянська влада наказує ЧА йти в наступ і почати окуповувати Західноукраїнські землі.
Наступ ЧА був несподіваним для поляків
"братська домомога" і "захист західноукраїнських земель від німців"
Поляки не сприйняли ЧА за загрозу
Червона армія швидко просувалася вперед 17 вересня були захоплені Тернопіль, Збараж, Рівне, 18 вересня Луцьк, Станіслав, Галич.
304 тис. польських військових було взято в полон ЧА
У червні 1940 року, Румунія погодилась віддати Бессарабію та Північну Буковину уряду СРСР.
вже 17 вересня було захоплено Тернопіль,Збараж,Рівне; 18 вересня - Луцьк,Станіслав,Галич
Населення Західної України було позитивно налаштоване щодо приходу радянщини
Після окупації радянська влада хотіла відібрати Бессарабію та Північну Буковину в Румунії
У серпні 1940 року, ці території були приєднані до складу УРСР
Після окупації, керівництво СРСР поставило перед Румунією питання про передачу Бессарабії та Північної Буковини
націоналізація
2 серпня 1940р Північна Буковина, Південна Бессарабія перейшли до складу УРСР
У жовтні було проведено вибори, в результаті яких Західноукраїнські землі перейшли до складу УРСР
7 серпня 1940р. Північна Буковина і Хотинщина = Чернівецька область
Аккерманський і Ізмаїльскький повіт Бессарабії = Аккерманська область(з грудня 1940р. Ізмаїльська
цілі
тотальний контроль над селянством
перебороти приватно-власницький менталітет населення
націоналізація промислових і торговельних підприємств, що належали полякам і євреям
позбавити підтримки збройний рух опору радянській владі
переселення міської бідноти до будинків, конфіскованих у заможних людей
Позитивні наслідки: Відновлення роботи багатьох промислових підприємств
З більшої частини Бессарабії та лівобережного Придністров'я створено нову республіку - Молдавську АРСР
розширення мережі шкіл
методи
нова влада заборонила всі партії та громадські рухи.
залякування
У грудні 1939 утворено 6 областей з територій ЗУ
висилки до Сибіру
примус
Навесні 1940 року у Західній Україні існувало вже 556 колгоспів – 3,5% від усієї кількості господарств регіону.
Позитивні наслідки: Створення нових робочих місць для місцевого населення на цих підприємствах, подолання безробіття
Позитивні наслідки: Ремонт та розбудова транспортної інфраструктури для обслуговування промисловості
Позитивні наслідки: Перекидання робочої сили зі сходу СРСР
Негативні наслідки: Репресії та утиски під час проведення індустріалізації щодо тих, хто чинив опір радянській владі.
Негативні наслідки: Насильницьке розкуркулення та виселення багатьох селян, які не бажали вступати до колгоспів
Негативні наслідки: Знищення приватної власності та підприємництва під час націоналізації
початок радянсько- німецької війни
мобілізація
причини невдач ЧА
танкова битва
оборона Києва
Оборона Одеси
евакуація
тактика "випаленої землі"
оборона Севастополя
Застаріла техніка
Збільшено випуск воєнної продукції; запроваджено 11-годинний робочий день; скасовано відпустки
Евакуація - виведення населення й ресурсів з території, яку може захопити ворог
Евакуації підлягали: промислове майно, сировина, продовольство кваліфіковані робітники, інженери, радянські та партійні працівники
Передвоєнна репресія та політичні чистки
Несприятливі умови для оборони
З України було евакуйовано близько 1000 заводів, 30 тис. тракторів 125 млн пудів зерна, 6 млн голів худоби
Тактичні помилки та недоліки в оперативному плануванні
Антирадянські настрої людей
Незавершеність переозброєння
Понад 4 млн осіб виїхало з УРСР
Тактика «випаленої землі» - знищення всього, що слугуватиме життє- забезпеченню військ противника й цивільного населення на території, яку може захопити ворог
23-29 червня 1941 р. – танкова битва в районі міст Луцьк-Рівне-Дубно-Броди
до лав Червоної армії було мобілізовано понад 2 млн чол. тих, хто залишався на окупованій території
Перед втечею з Києва більшовики знищували харчові запаси: у Дніпро кинули тисячі мішків з борошном, цукром; олію виливали на вулицю. Вони висадили в повітря чотири мости на Дніпрі, зруйнували електростанцію, водогін. Трамвайний рух завмер. Життя міста було паралізовано
Мобілізація-заходи, спрямовані на переведення держ.інфраструктури та військ.сил країни у військовий стан
...будинки на Хрещатику м. Києва були заміновані, очевидно, при відступі Червоної армії і почали вибухати...
71 день тривала
19 вересня німецькі війська зайняли столицю УРСР.
Дала змогу для евакуації та укріплення
Київ було взято у котел
Сили опору мали застарілу техніку
Використання техніки випаленої землі ЧА
Оборона Севастополя тривала з 30 жовтня 1941 до 4 липня 1942 (250 днів)
З 5 серпня по 16 жовтня 1941р.
Радянські війська евакуювалися до Криму, але були розбиті
Взято в полон 665 тис. осіб, захоплення 3718 гармат і 884 танків, САУ, 343 бойових літаків
73 дні тривала оборона
Дії німецьких військ підтримували 4-й флот Люфтваффе (750 літаків) та згодом 8 авіакорпус, що наніс масовані бомбові удари по Севастополю.
Загинуло 20тис. червоноармійців та невідома к-ть населення
При відступі ЧА було затоплено приморські квартали. Постраждала велика к-ть людей
До середини листопада 1941 року оборони Севастополя налічували близько 55 тис. осіб з 500 гарматами, танками та іншою технікою.
Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів.
46 оборонців міста стали Героями Радянського Союзу
Після 15 серпня 1941 р. противник перейшов від натиску по всьому фронту до нанесення ударів по флангах.
Німці зазнали колосальних втрат - близько 300 тис. осіб
Оборона Севастополя стала однією з найбільших успіхів Червоної Армії на початку війни
Окупаційний режим
зони окупації
" Новий порядок"
остарбайтери
Голокост
" Праведники народів світу"
"Мета нашої роботи - примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ. Україна повинна постачати те, чого немає в Німеччині. Цю роботу треба провадити, нерахуючись із втратами"
Рейхскомісаріат «Україна»:
Дистрикт «Галичина»:
Губернаторство «Трансністрія»
(під управлінням Румунії):
Зона військової адміністрації (під управлінням Вермахту):
«Новий порядок» – назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях.
Остарбайтери – це робітники, яких нацистська Німеччина насильно вивозила з окупованих східних територій, зокрема України, та використовувала на примусових роботах.
Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська, Житомирська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Кримські області; пн р-н Тернопільщини та сх Миколаївщини
Проводили агітацію про "добровільний" виїзд, обіцяючи хороші умови, але згодом почалося насильницьке вивезення.
створювалися цивільні управління
План "Ост" розроблений у 1940р.
З України було вивезено 2,4 млн остарбайтерів, або 48% від усіх примусових робітників зі Сходу.
Масова депортація населення, підрив біологічної сили слов'янських народів, економічне пограбування територій України, вивезення культурних цінностей
Остарбайтерів використовували на підприємствах, у сільському господарстві, сфера обслуговування Німеччини.
Львівська, Станіславська, Тернопільська області
Економічна та соціальна політика
Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська області, північні райони Вінниччини та західні Миколаївщини
запроваджено обов'язкову трудову повинність
Чернігівщина, Сумщина, Харківщина та Донбас
Окупаційний режим - політичний режим, утворений окупаційною владою
відновлено підприємства
Е. Кох, м. Рівне
вивезення обладнання з фабрик і заводів
застосовували тактику 'спаленої землі'
Україна- основна продовольча база гітлерівської Німеччини
Виживання остарбайтерів залежало від умов їхньої праці.
Нестача робочих рук у Німеччині через мобілізацію призвела до насильницького вивезення населення окупованих країн на примусові роботи.
концтабори
здійснювалася у 2 етапи
Спочатку безземельні селяни отримали свої ділянки за рахунок відібраних у поміщиків чи монастирів земель
Взимку 1940-го нова влада ініціювала наступний етап. Індивідуальні господарства мали об’єднатися у радгоспи, колгоспи та артілі. На базі польських фільварків виникали машинно-тракторні станції. Техніка і худоба “класово ворожих елементів” переходила у спеціальні центри, які забезпечували колхози машинами.
Для більш ефективного налагодження управління військами Ставка своєю директивою від 10 липня 1941 р. організувала три головні командування – Північно-Західного, Західного та Південно-Західного напрямків
Вживалися заходи для посилення дисципліни у військах. Зробити це намагались репресивними заходами.16 серпня 1941 р. видано наказ за підписами Сталіна, Молотова, Будьонного, Тимошенка, Шапошникова і Жукова. У ньому говорилося, що більшість воїнів б’ються героїчно, проте деякі виявляють боягузтво і панічно здаються в полон. Враховуючи це, наказувалось нещадно розстрілювати за такі дії на місці всіх – від командирів до рядових, їхні сім’ї позбавляти державної допомоги, арештовувати.
"Праведники народів світу"
почесне звання, що присуджується Державою Ізраїль тим, хто в роки ДСВ в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від знищення.
Сирецький табір (Київ): ув'язнених виганяли на виснажливі роботи з 4 години ранку, змушуючи переносити будівельний ліс з місця на місце.
Голокост - планомірне й систематичне знищення нацистами та їх пособниками єврейського населення
В Україні Праведників близько 2515 осіб
Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр
29 вересня 1941 р
За один день було знищено 33 711 євреїв
Янівський табір (Львів): у цьому таборі було знищено близько 200 тисяч осіб. Нацисти перетворили табір на "фабрику смерті", порушуючи міжнародні конвенції.
Щоп'ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв (від 100 до 150 тис. осіб).
Олена Вітер - одна з перших Праведників України
Дарницький табір (Київ): у цьому таборі було знищено близько 130 тисяч осіб.
Уманська яма: у цій місцевості було знищено близько 50 тисяч ув'язнених. Табір обслуговував один із центрів масових вбивств на території України.
За наступаючою німецькою армією рухалися спеціально створені чотири айнзац- групи (дві з них, «С» і «Д», діяли в Україні), які мали знищувати «ворожі і расово неповноцінні елементи»
В Україні айнзадгрупи стратили близько 700 тис. євреїв.
Праведників карали ув'язненням та суворими покараннями(винищення цілої сім'ї)
розстріли та машини-душо губки
Загалом, на території України діяло близько 180 концентраційних таборів, де загинуло близько 1,5 мільйона радянських військовополонених.
Колабораціонізм
Колаборант - особа, яка свідомо, за власним бажанням співпрацює з окупаційною цивільною чи військовою на владою шкоду власній країні.
Колаборантами можуть бути маріонеткові уряди, окремі групи чи прошарки населення
ВИЙНЯТОК співпраця з окупантами, яку намагаються налагодити національно-визвольні рухи з метою створення чи відродження власних державних утворень.
ОУН(б) та Поліська Січ. Однак проголошення 30 червня 1941 р. Акта про відродження Української держави обернулося проти українських націоналістів арештами, ув'язненнями, розстрілами, розпуском створених ними органів місцевого самоврядування. Лідери ОУН(б) С. Бандера та Я. Стецько були кинуті до концтабору, а бандерівці оголошені поза законом
Політичної співпраці (колаборації) з німецькими нацистами українські націоналісти протягом війни вести не могли
Заради створення основи для майбутньої національної армії українські націоналісти співпрацювали з німецьким урядом при створенні батальйонів «Нахтігаль», «Роланд» (квітень-червень 1941р.), 14-ї гренадерської дивізії «Галичина» (1943-1945), Української національної армії (березень-квітень 1945р.).
Колабораціонізмом не вважають вимушену працю підкореного населення на окупаційну владу
Більшість людей мусила найматися на роботу до окупантів заради виживання. Наприклад, найматися на роботу прибиральницями, двірниками, щоб отримати мізерну платню та харчову картку. Певна частина мешканців України ввійшла до складу допоміжної поліції й виконувала свої громадські обов'язки без скоєння злочинів, наприклад охороняли від диверсантів урожай — запоруку свого виживання
Нерідко окупанти жорстоко репресували місцевих голів за нехтування інтересів рейху: першого бургомістра Києва професора О. Оглобліна вже через місяць після призначення було знято за пропаганду української культури, а другого — професора В. Багазія — через чотири місяці розстріляно в Бабиному Яру
Колабораціонізм в Україні
Незначна частина українців заплямувала себе колабораціонізмом. Його причинами стали ідейна близькість з окупаційним режимом, антисемітизм, схильність до насильства
До колабораціонізму багатьох українців, особливо на початковій стадії окупації, підштовхували пам'ять про недавні сталінські репресії, голод, арешти, депортації та терор проти західноукраїнців напередодні війни, оголошення полонених зрадниками.
Частина людей була дезорієнтована й політикою співпраці — саме політичним і військово-політичним колаборантством СРСР з нацистською Німеччиною протягом перших двох років Другої світової війни.
Рух Опору
радянський
націоналістичний
польський
Партизани Української повстанської армії (УПА) підпільна мережа ОУН
мета: вигнання радянщини з теренів України та здобути незалежність
Території: Волинь, Галичина, Українське Полісся
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
1940 року, коли частину ОУН, яка виступала за "еволюційний" шлях до незалежності, очолив Андрій Мельник (ОУН(м)), а прихильників більш радикальних, революційних методів очолив Степан Бандера (ОУН(б)). ОУН(м) продовжувала колаборацію з Райхом аж до 1945 року, розраховуючи на українську автономію в подальшій (еволюційній) перспективі.
Мета: відновлення радянської влади в Україні шляхом вигнання німецьких військ та їхніх союзників.
Організаційне оформлення: партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля
Лідери: партійні та комсомольські комітети разом з військовими фахівцями організовували підпільну та партизанську боротьбу. Пізніше виділися командири великих партизанських з'єднань, таких як С. Ковпак, О. Сабуров, О. Федоров.
Чисельність: за оцінками, від 200 000 до 600 000 членів.
Основні напрями діяльності: Українське Полісся, Чернігівська область, Сумщина.
Події: Спочатку опір був слабким через недооцінку партизанської війни. Загони формувалися з десантників, оточенців, цивільних. Багато загонів було розгромлено на початку. Влітку 1942 р. створено Український штаб централізації. До кінця 1942 р. партизани завдали відчутних ударів: знищили тисячі солдатів, підривали мости, ешелони. Окупанти жорстоко боролися проти партизанів, знищуючи їх та мирних жителів.
воєнні дії 1942-1943рр.
Донбаська операція
Звільнення Києва
Роль УПА
УПА
Території
Мета
День ств. 14 жовтня 1942р
Створення та захист самостійної соборної України
Волинь, Полісся, 1944р - Галичина
Орг. оформлення
Боротьба проти - німців та ЧА
об'єднання під однією групою ОУН(Б)
Завдання
боротьба проти окупантів та "визволителів"
боротьба за зрівняння прав та обов'язків всіх верств
За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських
правах і обов'язках
Головним та історичним ворогом українського народу уважається Радянський Союз або Росія і Польща
Лідери
близько 100тис. людей
Німецька модель
Ств. Головного Управління
Василь Івахів.
Після його загибелі в бою з німцями у травні 1943 р. став Дмитро Клячківський
Розділення на 3 зони
Т. Бульба - Боровець (1941)
Р. Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка)
УПА - Північ (Волинь, Зх. Полісся, Житомирщина, Пн-Зх Київщину)
УПА - Захід (Галичину, Буковину, Закарпаття і Закерзоння (Холмщину, Лемківщину, Над- сяння))
УПА-Південь (сучасну Хмельниччину, Вінниччину, західну частину Черкаської та Кіровоградської областей)
К. Осьмак
Перевага червоної армії в кількості
Використання гітлерівцями тактики "випаленої землі"
У результаті Донбаської операції було очищено від гітлерівців Дебальцеве, Горлівку, Макіївку та інші населені пункти
Гітлерівці : "Противник повинен мати повністю зруйновану країну"
Серпень-вересень 1943 р
Перемога на Курській дузі влітку 1943 р. відкрила шлях для наступу Червоної Армії на півдні.
У серпні-вересні 1943 р. були звільнені Харків, Донбас, Чернігів, Полтава, Кременчук.
Наприкінці вересня радянські війська вийшли до Дніпра і захопили плацдарми на правому березі.
Київська наступальна операція стала кульмінацією битви за Дніпро і України в цілому.
Сталін наполягав на взятті Києва до 7 листопада за будь-яку ціну, тому кидали в бій необстріляних новобранців-підлітків без належного спорядження
8 вересня 1943р - повне звільнення від німців
Звільнення Києва радянськими військами 6 листопада 1943 року ознаменувало остаточну переламну перемогу Червоної Армії у Другій світовій війні, яка докорінно змінила хід бойових дій на її користь.
click to edit
Завершальний період війни
Корсунь- Шевченківська операція
Карпатсько- Ужгородська операція
депортація кримських татар та інших народів з Криму
причини
напрямки
методи
наслідки
24 січня — 17 лютого 1944 року
Проводилась з 9 вересня по 28 жовтня 1944 р. військами 4-го Українського фронту під командуванням І. Петрова.
Мета: вигнання нацистських окупантів з Закарпатської України та сприяння військам 1-го Українського фронту в Карпатсько-Дуклянській операції.
Кримська операція
квітень — початок травня 1944р
Хто? Війська 4-го Українського фронту й окрема Приморська армія
9 травня 1944 р. після 5-денного штурму оволоділи Севастополем
Як? Розвивалася шляхом прориву оборони противника одночасно на Перекопському і Сиваському напрямках, з головним ударом в напрямку Сімферополя
Наслідок : 4-й Український фронт був ліквідований як такий, що виконав свої завдання, а його особовий склад і техніка були переведені в резерв
До 18 жовтня радянські війська оволоділи ключовими перевалами в Карпатах та містом Рахів.
Головним завданням операції було випорожнення німецьких військ з важливого стратегічного району Корсунь-Шевченківського котла.(звільненя Правоборежної України)
наслідок: 2 лютого 1944р було звільнено Луцьк і Рівне, Нікополь і Кривий Ріг
24 жовтня взято Хуст, 26 жовтня - Мукачево, 27 жовтня - Ужгород, 29 жовтня - Чоп.
У ході операції завдано поразки 1-й танковій армії Німеччини та розгромлено 1-у угорську армію.
У січні-лютому 1944 року в районі Корсуня війська І і ІІ Українських фронтів, якими командували генерали армії Ватутін і Конєв, оточили майже стотисячну групу військ гітлерівців і перед оточеними побудували оборону в чотири смуги.
В котлі ворог втратив вбитими і пораненими 55 тисяч солдатів і офіцерів, полоненими — 18 тисяч.
Втрати Величезні втрати 17-ї німецької армії склали близько 120 тис. осіб, у тому числі 60 тис. полоненими. Безповоротні втрати радянських військ у ході Кримської наступальної операції 8 квітня-12 травня, за офіційними даними , склали 17 тис. 754 осіб
національності
татари,греки,вірмени, болгари
Депортація, жорстокі методи виселення, знищення історичної пам'яті, позбавлення можливості етнокультурного розвитку
звинувачення усього кримськотатарського народу у колабораціонізмі з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни
Втрата етнічної території та майна, масштабна смертність, порівнянна з геноцидом, знищення культурних пам'яток, знищення пам'яті народу про свою історію і державність,виселені навічно, без права повернення в рідні міста
Депортовані були вивезені до республік Центральної Азії, Уралу, Комі, Сибіру.
click to edit
Діяльність ОУН, УПА 1944р.
Між зборами роботою УГВР мало керувати бюро в складі 8 чоловік. Президентом було обрано Кирила Осьмака, члена Центральної ради
10-15 липня 1944р перший збір. Учасники збору ухвалили основні установчі документи УГВР: «Устрій», «Платформу» й універсал «До українського народу»
На західноукраїнських землях УГВР не могла встановити свій апарат управління. На місцях ефективніше діяли структури ОУН і УПА.
УПА розгорнуло мобілізаційні заходи, намагаючись збільшити чисельність своїх збройних сил для боротьби проти радянської влади. (Особливо на Галичині)
УГВР(МЕТА) - створення «Української Самостійної Соборної Держави на українських етнографічних землях... із справедливим соціальним ладом без гніту і визиску, без більшовиків і капіталістів».
червень 1944р. ств. загальнонаціональний всеукраїнський центр — Українську Головну Визвольну Раду (УГВР), що була проголошена "найвищим керівним органом Українського Народу на час революційної боротьби" (Засновниками УГВР стали 10 представників ОУН, решта представляли північно-західні території та Наддніпрянщину)
В установчих документах визначався політичний устрій незалежної України. Він мав бути заснований на засадах народної демократії: розвиток національної культури, свобода думки, релігії, рівність перед законом і реальний правовий захист, громадянські права всім національним меншинам
В універсалі «До українського народу» викладено політичні завдання й цілі УГВР: об'єднати всі національно-визвольні сили українського народу; здійснювати керівництво визвольною боротьбою з єдиного центру; протистояти спробам ворогів України розбити «єдиний самостійницький український фронт»; представляти політичну волю народу перед зовнішнім світом
УПА здійснила серію терористичних акцій проти комуністів, співробітників НКВС і тих, хто співпрацював з радянською владою
Остання операція відбулася у вересні 1944 р. біля Коломиї. Це була операція УПА, що мала на меті перешкодити тотальному пограбуванню та вивезенню українців
Культура України в роки війни
розвиток освіти
наука
Українська наука продовжила свій розвиток в умовах евакуації
У східні регіони СРСР виїхало майже 400 академіків, член-кореспондентів і наукових співробітників
Свою діяльність українські наукові установи підпорядкували насамперед потребам оборонної промисловості, сільського господарства, воєнної медицини.
Процес освіти розпочався в 1942 р. з німецькою програмою( Не можна, щоб вони знали більше, ніж значення дорожніх знаків.- Гітлер)
Інститут електрозварювання АН УРСР під керівництвом Євгена Патона застосував швидкісні технології автоматичного зварювання корпусів танків на 10 танкових заводах
Атмосфера навчання у школі була катастрофічна( 4 класи, холодно, тісно, не вистачало обладнання)
У Нижньому Тагілі, у Танкограді, це дало змогу організувати виробництво танків конвеєрним способом
За допомогою технології автоматичного зварювання виготовляли й корпуси авіабомб
З 1943/1944 р почало діяти 13 тис. шкіл(1.77 млн дітей)
Група українських учених, очолених академіком Миколою Доброхотовим, розробила для уральських заводів нові, набагато ефективніші методи виплавлення броньової сталі.
Українські вчені підтримували виробничі зв'язки з щонайменше 300 промисловими підприємствами, російськими та казахстанськими
З'явилися нові школи: робітничої та селянської молоді, військові училища,
Вони брали участь у створенні нових вибухових речовин, більш досконалих конструкцій торпед, радіолокаторів і пеленгаторів, потужніших двигунів для літаків і танків, різноманітних приладів і пристосувань, що покращували тактико-технічіні можливості бойової техніки
Медицина
Порятунку сотень тисяч солдатів присвятили свою роботу вчені-медики. Інститут клінічної фізіології під керівництвом академіка Олександра Богомольця створив відому сироватку для лікування ран і переломів кісток
Український інститут очних хвороб, очолений ви- значним хірургом-офтальмологом академіком Володимиром Філатовим, розробив метод пересадки рогівки ока
Микола Стражеско очолив науковий Інститут клінічної медицини, який зосередився на дезінфікуванні вогнепальних ран, запобіганні сепсису загальному зараженню організму - від гнійних ран
Інститут біохімії АН УРСР під керівництвом академіка Олександра Палладіна створив препарат для швидкого згортання крові
З перших днів війни медики хірургічної клініки Київського інституту вдосконалення лікарів працювали у військово-польових госпіталях, рятуючи життя та здоров'я тисяч і тисяч червоно-армійців. Усього в Червоній армії в роки війни служило майже 16 тис. військових лікарів. Завдяки новим лікам і методикам лікування смертність серед поранених воїнів медики знизили з 30 до 7%
У 1942р. у Кзил-Орді(Казахстан) розпочав роботу Український університет
Історія
Післявоєнний час
Історики розкривали героїчну й самовіддану боротьбу проти загарбників у різні історичні періоди
Під час німецької окупації
За час евакуації українські історики підготували й видали перший том чотиритомного підручника «Історія України» для вишів, який завершувався 1654 р., науково-популярний «Нарис історії України» і ряд інших праць
click to edit
Кіномистецтво
click to edit
образотворче мистецтво
click to edit
література
наприкінці 1941 р. відновила свою роботу Київська кіностудія в Туркменії та Одеська – в Узбекистані
Серед ряду патріотичних і пропагандистських фільмів українські митці поставили фільм «Райдуга» (режисер М. Донський, сценарій В. Василевської). Це найвище досягнення українських кіномитців у роки війни було відзначене «Оскаром» - найвищою відзнакою Академії кіномистецтва США.
Графічний живопис: І. Гурткова «Дівчинка на дорозі» (1943), В. Глівенка «Ведуть заручників» (1941). А. Гнілова «Біля санчастини концтабору Шталаг 326» (1945). У бункерах УПА творив свої незабутні гравюри Ніл Хасевич (учасник 35 художніх виставок у Львові, Празі, Берліні, Чикаго й Лос-Анжелесі, член УГВР).
продовжувала роботу Українська студія хронікальних фільмів
Працівники хронікально-документального кіно створювали своєрідний літопис боротьби з окупантами
Живопис: Н. Сирота «Полонені німці» (1942); С. Кравченко «Розгром німців під Ростовом» (1942); Ю. Балановський «Над ніпровських переправах» (1944); Ф. Самусєв «Під Корсунь-Шевченківським» (1944).
Загалом на фронті працювали 50 операторів українських кіностудій. За роки війни вони зняли 300 документальних фільмів та окремих сюжетів.
документальні стрічки «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні» (О. Довженко)
Плакати: «Гнів Шевченка зброя перемоги» (1942-1943), «У бій слов'яни» Василь Касіян використовував образ Великого Кобзаря, який кличе український народ на боротьбу
О. Довженко
показав найтрагічніший період війни — її початок, відступ Червоної армії, чорну ніч німецької окупації.
Твір відображав героїзм, мужність, жертовність українського народу в битві проти нацизму
кіноповість «Україна в огні»
Улітку 1943 р
стверджувала віру в український народ, який попри величезні втрати відроджувався до нового життя
Й. Сталін та його поплічники «оцінили» цю кіноповість так: «...Націоналістична поволока настільки затьмарила свідомість Довженка, що він перестав бачити величезну виховну роботу, яку провела наша партія в народі... Кіноповість є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості».
Письменники О.Довженко, Є.Петров, Б.Польовий та інші стали військовими кореспондентами.
Публікували свої збірки В.Сосюра, М.Рильський, П.Тичина, поезія була панівним літературним жанром у воєнні роки.
Особливу популярність серед бійців мала сатира, яка піднімала бойовий дух.
Неперевершеним майстром сатири був Остап Вишня, його гумореска "Зенітка" була відомою майже кожному бійцю.
гітлерівці не заважали місцевій інтелігенції відроджувати культурне життя, але згодом змінили своє ставлення. У лютому 1942 р. багатьох активістів культурно-просвітницького руху було заарештовано.
У Києві ув'язнили й розстріляли поетесу Олену Телігу й інших українських письменників. У відповідь оунівці та їхні прибічники із числа інтелігенції почали створювати мережу підпільного Руху опору, використовуючи при цьому легальні культурницькі організації, зокрема культурно-освітні товариства «Просвіти».
Олена Теліга очолювала Спілку українських письменників у Києві, видавала "Литаври", була розстріляна гестапо
Музика
Активний розвиток української музики
Борис Лятошинський
критика й заборони його творів
створював музику на українські народні теми
«Український квінтет» (1942), «Струнний квартет № 4» (1943), сюїту на українські теми (1944)
Фронтова група письменників до неї входили А.Головко, С.Скляренко, А.Малишко, В.Сосюра, М.Стельмах, Л.Дмитерко та інші. 25 з них загинули на фронті.
Продовжував писати романси на вірші В. Сосюри
зробив обробку кількох десятків українських народних пісень
Гаслом його творчості в роки війни стало: «Мир переможе війну!»
Лев Ревуцький
керівник кафедри історії й теорії музики Ташкентської консерваторії
розвивав методи М. Лисенка й М. Леонтовича.
Частина митців опинилася на окупованій території і боролася проти нацистів у партизанських загонах та підпіллі.
Працював над редагуванням і доповненнями до опери М. Лисенка «Тарас Бульба».
Юлій Мейтус
Створювалися патріотичні поеми: Миколи Бажана «Данило Галицький» Максима Рильського «Неопалима купина», «Мандрівка в молодість», «Слово про рідну матір», «Світова зоря», поема «Жага». Володимир Сосюра випустив у світ збірки «В рік гніву», «Під гул кровавий».
фундатор модерної української опери
написав оперу «Гайдамаки» за поемою Т. Шевченка (1940-1941), Четверту і П'яту сюїти для симфонічного оркестру (1942, 1944), поему для симфонічного оркестру «Шляхами слави» (1945)
Українські композитори вивчали фольклор народів, що прийняли їх і, у співавторстві з місцевими композиторами, створили цілий ряд оперних творів
одноактна опера П. Козицького, Х. Ібрагімова й С. Кудаша «За Батьківщину», опери Ю. Мейтуса та Д. Овезова «Лейла і Меджнун», Ю. Мейтуса та А. Кулієва «Абадан» («Присмерк»), балет О. Зноско-Боровського та В. Мухатова «Акпамик» («Біла бавовна»), симфонічна «Степова поема» М. Скорульського
Провідні тенденції розвитку української музики часів Другої світової війни — пристрасне прагнення перемоги, домінування патріотичної тематики, теми захисту рідної землі й культурного надбання, пошук опори на національну культуру, національні корені
Створення, за рішенням уряду УРСР у 1943 р., Державного Українського народного хору під керівництвом Г. Верьовки
колектив складався з хорової, інструментальної та танцювальної груп і за часів війни розгорнув надактивну мистецьку працю