Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Психосоціальний розвиток молодшого школяра - Coggle Diagram
Психосоціальний розвиток молодшого школяра
Анатомо-фізіологічні особливості
Відбувається активне анатомо-фізіологічне дозрівання організму.
Закінчується морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль, що створює умови для здійснення цілеспрямованої довільної поведінки, планування і виконання програм дій.
Зростає функціональна роль другої сигнальної системи, слово набуває узагальненого значення. Істотно зростає фізична витривалість дитини, але вона носить відносний характер.
Зростає рухливість нервових процесів, спостерігається більша ніж у дошкільників урівноваженість процесів збудження і гальмування, хоча процеси збудження переважають.
Працездатність молодших школярів різко падає через 25-30 хв. уроку.
Основні новоутворення
Довільність психічних процесів, розвиток внутрішнього плану дій, рефлексія, мотив досягнення успіху.
Провідна діяльність
Учбова діяльність стає провідним видом діяльності.
Мотивація учіння молодших школярів характеризується складністю і неоднозначністю як за змістом, так і за ступенем сформованості.
Формуються нові дії.
Серед них на перше місце виходять мислительні та мовні.
Їм підпорядковуються мнемічні, практичні та інші.
У перші дні навчання в першокласників домінує інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі (сидіння за партою, носіння портфеля і тощо). Спочатку внутрішня позиція школяра стає провідною мотивацією навчання, але утримується не довго. Якщо заняття в школі нудні – інтерес зникає, тоді замість внутрішніх мотивів з’являються зовнішні.
Учбово-пізнавальні мотиви учіння не займають провідного місця в системі мотивації учіння молодшого школяра
Готовність до школи
Фізична готовність
Психологічна готовність
Суб’єктивна (бажання йти до школи, готовність прийняти нову позицію школяра, прагнення до неї)
Об’єктивна
Інтелектуальна (диференціація сприймання, розвинений пізнавальний інтерес, володіння розумовими операціями, вміння виділити учбову задачу, наявність певного словникового запасу, раціональний підхід до дійсності);
Моральна (знання норм поведінки, позитивне ставлення до них, їх втілення у спілкуванні, наявність якостей, необхідних для спілкування);
Соціальна (потреба спілкуватися з дітьми, уміння підпорядковуватися інтересам дитячої групи);
Вольова (уміння підпорядковуватися меті, досягати вирішення задачі, спостерігати, слухати, запам’ятовувати, розвинута дисциплінованість, сформована елементарна вольова дія).
Особливості розвитоку пізнавальних процесів
Психічні процеси молодших школярів розвиваються інтенсивно, але нерівномірно.
Перебудова всіх пізнавальних процесів.
Домінуючою функцією в молодшому шкільному віці стає мислення.
Здійснюється інтелектуалізація всіх психічних функцій. Формується нове безкорисне ставлення до знань, внутрішній план дій.
Переважає наочно-образне мислення.
відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення.
Розвиток дитячого інтелекту здійснюється за такими напрямками: засвоєння і активне використання мовлення як засобу мислення, поєднання і взаємозбагачення всіх видів мислення, формування понять, уміння мислити логічно.
Сприймання є широким і гострим, але мало диференційованим, стає більш скерованим.
Характерним для нього є яскрава емоційність.
Активно розвивається механічна пам’ять
Удосконалюється відтворююча уява та розвивається творча.
Формується теоретичне ставлення до мови, мова стає виразною, інтенсивною.
Розвивається письмове мовлення.
Відбувається розширення знань та удосконалення умінь і навичок дитини.