Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Дослідження стану сформованості фонематичної складової мовлення у дітей…
Дослідження стану сформованості фонематичної складової мовлення у дітей старшого дошкільного віку діагностичною методикою В. Тищенка
І. Дослідження фонематичного сприймання
Мета: Визначити сформованість уміння розпізнавати опозиційні звуки в словах-паронімах.
Мовленнєвий матеріал: картинки із зображенням пар слів-паронімів, зі звуками, які дитина правильно вживає у власному мовленні, та зі звуками, що дитина змішує чи замінює у власному мовленні.
Хід виконання: Педагог викладає перед дитиною по черзі по одній парі картинок із зображенням слів-паронімів та просить показати на картинці назване ним слово (у ході виконання завдання слід уникати випадкових відповідей дітей, для цього кожне слово пред’являється дитині щонайменше тричі. При цьому педагог ніби намагається заплутати дитину).
Інструкція: Подивись, будь ласка, на малюнки і покажи, де коза, а де коса, а де коса, а де коза, куди поділася коза тощо.
Оцінювання результатів:
– фонематичне сприймання опозиційних звуків, що входять до відповідної пари слів паронімів – сформоване.
– – фонематичне сприймання опозиційних звуків, що входять до відповідної пари слів паронімів – не сформоване (означений механізм є основним в структурі дефекту щодо змішувань чи замін зазначених опозиційних звуків; подальше дослідження механізмів замін і змішувань зазначених звуків є недоцільним, оскільки наступні процеси будуть порушені вторинно).
II. Дослідження слухової уваги
Мета: З’ясувати стан сформованості слухової уваги, щодо опозиційних звуків пред’явлених у складі слів-паронімів.
Мовленнєвий матеріал: картинки із зображенням пар слів-паронімів, зі звуками, які дитина правильно вживає у власному мовленні, та зі звуками, що дитина змішує чи замінює у власному мовленні (2–3 пари для кожної пари опозиційних звуків).
Хід виконання: Педагог викладає перед дитиною врозсип одночасно 2–3 пари слів паронімів з однаковими опозиційними звуками та просить показати на картинці назване ним слово (у ході виконання завдання слід уникати випадкових відповідей дітей, для цього кожне слово пред’являється дитині що найменше тричі. При цьому педагог ніби намагається заплутати дитину).
Інструкція: Подивись, будь ласка, на малюнки і покажи, де коза, а де слива, а де коза, а де злива, де на малюнку коса, а де злива тощо.
Оцінювання результатів:
– обсяг слухової уваги – задовільний.
– – обсяг слухової уваги – незадовільний (означений механізм є основним в структурі дефекту щодо змішувань чи замін зазначених опозиційних звуків; подальше дослідження механізмів замін і змішувань зазначених звуків є недоцільним, оскільки наступні процеси будуть порушені вторинно).
III. Дослідження слухового контролю
Мета: З’ясувати стан сформованості слухового контролю, щодо використання опозиційних звуків у складі слів-паронімів.
Мовленнєвий матеріал: картинки із зображенням пар слів-паронімів, зі звуками, які дитина правильно вживає у власному мовленні (2–3 пари слів- паронімів для кожної пари опозиційних звуків).
Хід виконання: Педагог викладає перед дитиною врозсип одночасно 2–3 пари слів паронімів з однаковими опозиційними звуками та просить оцінити правильність називання ним того чи іншого слова, зображеного на картинці (у ході виконання завдання слід уникати випадкових відповідей дітей, для цього кожне слово пред’являється дитині що найменше тричі. При цьому педагог називає те саме слово і правильно, і неправильно).
Інструкція: Скажи, будь ласка, чи правильно я називаю картинки: це слива [слива], а це коза [коса], це слива [злива], а це коса [коса] тощо.
Оцінювання результатів:
– стан слухового контролю – задовільний.
– – стан слухового контролю – незадовільний (означений механізм є основним в структурі дефекту щодо змішувань чи замін зазначених опозиційних звуків; подальше дослідження механізмів замін і змішувань зазначених звуків є недоцільним, оскільки наступні процеси будуть порушені вторинно).
IV. Дослідження фонематичних уявлень
Мета: З’ясувати стан сформованості фонематичних уявлень на матеріалі слів з опозиційними звуками, які дитина змішує у власному мовленні.
Мовленнєвий матеріал: предметні картинки, у назвах яких є опозиційні звуки: а) які дитина правильно вживає у власному мовлення; б) які дитина неправильно вживає у власному мовленні.
1 етап. Дослідження слухового контролю на матеріалі слів, у яких один звук замінено на звук, далекий за акустико-артикуляційними ознаками, що не властиві дітям такого віку.
Інструкція: Послухай та скажи, чи правильно я назвав картинку.
Бобака [собака], карабан [барабан] тощо. Оцінювання:
– слуховий контроль щодо грубих замін одних звуків у слові на інші, далекі за акустико-артикуляційними ознаками, сформований. Далі виконуються завдання 2-го етапу дослідження.
– – рівень сформованості слухового контролю – незадовільний. Подальше дослідження недоцільне, оскільки саме порушення означеного механізму спричиняють заміни чи змішування звуків у мовленні дитини.
2 етап. Дослідження слухового контролю на матеріалі слів, які сама дитина вимовляє правильно, і в яких один звук замінено на інший, близький за акустико- артикуляційними ознаками. (Важлива умова: педагог зумисне робить заміни, не властиві самій дитині).
Інструкція: Послухай та скажи, чи правильно я назвав картинку.
Суба [шуба], шир [сир], лука [рука], риба [риба] тощо. Оцінювання:
– слуховий контроль щодо замін одних звуків у слові на інші, близькі за акустико-артикуляційними ознаками, але на такі, що не змішуються (не замінюються) дитиною у власному мовленні, сформований. Далі виконуються завдання 3 етапу дослідження.
– – рівень сформованості слухового контролю – незадовільний. Подальше дослідження недоцільне, оскільки саме порушення означеного механізму спричиняють заміни чи змішування звуків у мовленні дитини.
3 етап. Дослідження фонематичних уявлень на матеріалі слів зі звуками, що змішуються (замінюються) в мовленні дитини (важлива умова: педагог імітує вимову обстежуваної дитини, зумисне припускаючись помилок, аналогічних до тих, що їх робить сама дитина).
Інструкція: Послухай та скажи, чи правильно я назвав картинку.
Сайчик [зайчик], сима [зима], зуб [зуб], васа [ваза] тощо. Оцінювання:
– фонематичні уявлення про звуковий склад слів, що містять відповідні опозиційні звуки, сформовані. У такому випадку механізм змішувань (замін) звуків у власному мовленні дитини найімовірніше має артикуляторний характер і пов’язаний із труднощами диференціації дитиною артикуляційних позицій відповідних звуків.
– – фонематичні уявлення про звуковий склад слів, що містять відповідні опозиційні звуки, несформовані. Такий висновок ми робимо на основі порівняльного аналізу результатів виконання дитиною усіх попередніх проб. З усіх складових операцій контролю (а саме на її основі проходило виконання останнього завдання) ми переконались у сформованості в дитини практично всіх складових дії контролю крім однієї, що власне і визначає специфіку третього етапу дослідження фонематичних уявлень – еталонної складової про звуковий склад слів, у яких дитина змішує чи замінює звуки. Як зазначалося вище, еталонна складова контролю на фонологічному рівні представлена саме фонематичними уявленнями дитини. Отже, невиконання завдання спричинене саме їхньою несформованістю.