Саме в цей момент, коли світ здавалося огорнувся ніжним вогнем осені, кожен відчував, що десь тут, серед мільйонів моментів, схована його власна особиста історія — історія кохання, втрат, надій і мрій. І в цей осінній вечір, коли час мовби зупинився, люди розуміли: в кожному листі, що падав, в кожному подиху вітру, живе частка безсмертності, що ніколи не зникає, а лише переходить в новий день, нову історію, новий світ.