Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Western Ukrainian territories in the interwar period - Coggle Diagram
Western Ukrainian territories in the interwar period
Poland
Ukrainian territories
Західна Волинь та Східна Галичина
Ці два українських регіони були визнані за Польщею у результаті підписання у 1921 році Ризького миру з більшовиками, а також підписання Версальського миру, що визначив світовий порядок після Першої світової війни.
economic situation
Після 1923р. уряд поділив територію держави
на 2 господарські зони:
Польща 'А' та Польща 'Б'
Укр. землі увійшли до складу Польщі 'Б', в якій розвивалися галузі, що не потребували значних капіталовкладень: лісопильна, нафтовидобувна, солевидобувна, харчова, озокеритна.
Зарабітна плата робітників у зх.укр. промисловості була в півтора-два рази нижча за середню по країні
Активно розвивався кооперативний рух для того, щоб протистояти політиці польського уряду і мати стабільну роботу: к-ть кооперативів дорівнювала 4000 і налічувала 700 тис. працюючих
У с/г домінувала велика приватна земельна власність
legal status
Сх.Галичина поділялася на 3 воєводства: Львівське, Тернопільське і Станіславське [згодом було приєднано 6 повітів Зх.Галичини, де проживали поляки]
Зх.Волинь відійшла у 1921р.отримала статус Волинського воєводства з центром у Луцьку
Internal politics of Poland
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.
Польський уряд заохочував міграцію польського населення до «східних кресів». Ветерани війн, офіцери та просто охочі отримували земельні наділи на території Волині та Галичини. Ця політика отримала назву
«осадництва»
. Акцією скористалися до 300 тисяч поляків.
Через це збільшувались випадки міграцій. Переважно вони здійснювались у таких напрямках: США, Канада та Франція
Пацифікація
репресивні заходи проти українських діячів та культурних установ, що розпочалися у 1930 р.
У 1934 році було створено концтабір «Береза Картузька», де утримували противників режиму, серед яких, звичайно, були й українці
Відбирали продовольство, знищували майно, поширеними були й екзекуції
Nationalistic movement
УНДО
утворено у 1925 р. на чолі з Дмитром Левицьким
мета: об'єднання усіх українців для боротьби з асиміляцією з боку Польщі. Висували ідеї наділення землею малоземельних та безземельних селян, націоналізації промисловості та розвитку кооперативного руху.
у 1935 р. очолив Василь Мудрий, який був прихильником 'нормалізації' польсько-українських відносин
увійшли представники галицьких та волинських національно-демократичних сил.
УВО
утворена у 1920 р. у Львові
утворили колишні січові стрільці на чолі з Євгеном Коновальцем
мета: боротьба проти польської окупації та розбудова Української самостійної соборної держави
учасники здійснювали саботажі та політичні вбивства
ОУН
заснована у 1929 р. у Відні
першим очільником був той же Євген, а після його вбивства у 1938 році, його замінив близький соратник Андрій Мельник
мета: боротьба за незалежність України
опиралися на ідеологію інтегрального націоналізму
Ідеологія ОУН базувалася на розчаруванні у нерішучості діячів періоду Української революції, що проґавили свій шанс. Відповідно, наступне покоління борців за незалежність, на їхню думку мало бути більш рішучим і жорстоким, як і їхні вороги. Націю проголосили вищою цінністю, якій мають підпорядковуватися всі інші цінності та інтереси індивідів.
ОУН гучно заявила про себе у 1933 та 1934 роках, коли вчинила два показові вбивства — радянського дипломата у Львові та польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького. Радянського дипломата вбили як акт символічної відплати за Голодомор, а Перацького — за пацифікацію. Оунівці самостійно здавалися в руки поліції, щоб мати можливість виголосити свої ідеї під час судових засідань, до яких була прикута увага громадськості.
УГКЦ
Важливу роль відіграє греко-католицька церква, що стає виразно національною інституцією. Її очільник митрополит Андрей Шептицький докладає значних зусиль, щоб протистояти полонізації та захищати церкву.
КПЗУ
мета: боротьба проти соціальних і національних утисків; за об'єднання Західної України з Радянською Україною
методи: участь у виборах і випуск ЗМІ; підпільна боротьба і участь в організації селянських виступів
Romania
Ukrainian territories
Буковина, Північна Бессарабія(Хотинщина), Південна Бессарабія(Ізмаїльський та Аккерманський повіти), Мараморощина
Сен-Жерменська угода 1919 р., на основі якої Пв.Буковину було включено до складу Румунії; містила застереження про те, що нац. меншини повинні мати таке ж право, як і румуни, на використання своєї мови, здобуття освіти і віросповідання
economic situation
Румунська влада розглядала укр.землі як джерело сировини та дешевої робочої сили
Промисловість була представлена дрібним кустарним виробництвом із переважно ручною працею
Рівень життя був надзвичайно низьким
Заробітна плата видавалася в половинному розмірі
аграрні реформи проводилися переважно на користь поміщиків та румунського населення, тож селеня потерпали від малоземелля та безземелля
Позначилася на соц.-економ. становищі українців і криза кінця 20-х - поч. 30-х років. Попит на с/г продукцію впав, що призвело до скорочення посівних площ і зменшення поголів'я худоби
Середній розмір ділянки, яку одержували за викуп укр.селяни не перевищував 1га. Високі податки й несприятлива ринкова кон'юктура призводили до розорення селянських господарств
Татарбунарське повстання (16-25 вересня 1924 р.)
Причини
антиукраїнська політика
активізація селянського руху
злидні і бідність українського населення
масштаби
6 тис. учасників, переважно українці. Широкий резонанс в Румунії та за її межами
Придушено силами румунської армії
1925 р - 'Процес 500', судові переслідування до 1929 р.
Періодизація
1918-1928 рр. - період реакції
запроваджується воєнний стан
Українські землі активно роздаються офіцерам румунської армії
у цей час будь-який виступ проти властей жорстоко придушується
йде активна румунізація краю
1928-1937 рр. - період відносної лібералізації
1929-1933 рр. були часом кризи та нестабільності влади, що послабило колоніальне ярмо в українських землях
Але у 1933 р. прем'єр-міністр Румунії Вайд-Воєвод заявив:''...Нехай буде диктатура, але країну потрібно врятувати''.
у лютому 1933 р. на окупованих землях було введено надзвичайний стан
протягом 1933-1935 рр. румунський парламент прийняв закон про реорганізацію і зміцнення поліції та сигуранци(таємної політичної поліції)
1937-1940 рр. - період реакції
Political parties
Комуністична партія Буковини
утворилася у 1918 р.
основна ціль: возз'єднання з Радянською Україною
з 1926 - складова Комуністичної партії Румунії
Українська національна партія
утворилася у 1927 р.
лідер - В.Залозецький-Сас
виступала за 'органічну' роботу і компроміс з існуючим режимом
''Революційний'' або націоналістичний табір
сформувався в середині 1930-х років
охоплював молодь і студенство ( спортивне товариство ''Мазепа'' і студентське товариство ''Залізняк'')
Czechoslovakia
Ukrainian territories
за Сен-Жерменським та Тріанонським мирними договорами до Чехословаччини приєднувалося Закарпаття
legal status
Відповідно до основного закону, Підкарпатська Русь юридично отримала автономні права на умовах Сен-Жерменського договору. Окрім того, конституційне законодавство створило механізм вільного розвитку національних та релігійних меншин та їхніх мов. Однак на практиці конституційні гарантії надані Чехословаччиною з різноманітних причин не були виконані.
economic situation
питома вага промисловості в економіці становила лише 2%, тобто за показниками економічного розвитку Закарпаття перебувало на рівні XVIII ст., коли тільки розпочинався промисловий переворот
розвивалися лише лісова й лісохімічна промисловість
промислові підприємства не витримували конкуренції з чеськими
робітники краю одержували заробітну плату в 1.5-2 рази нижчу, ніж у центрі країни
вирішення селянського питання
уряд відібрав у поміщиків землю, поділив її на парцели і через банк продав селянам
понад 32 тис. селянських господарств одержали додатково 29 тис. гектарів землі
однак через перенаселеність, дефіцит ріллі та недосконалу агрокультуру більшість селян бідувала
під час епресії 1929-1933 рр. чимало з них були змушені брати банківські позички. У неврожайні роки село потерпало від голоду
Cultural politic
Зростала кількість початкових шкіл
Чехізація йшла й у Закарпатті. За 20 років чеські власті відкрили 213 самостійних чеських шкіл та 191 чеськиї філіал при українських та угорських школах
Карпатська Україна
передумови
Мюнхенська угода у вересні 1938 р.
8 жовтня 1938 р. - Карпатській Україні надано статус автономії та призначено уряд Андрія Бродія
28 жовтня 1938 р. - уряд Бродія усунуто та призначено уряд Августина Волошина
2 листопада 1938 р. - Віденський арбітраж за яким частина Закарпаття з основними містами, Ужгородом та Мукачевом відходили до Угорщини. Уряд урізаної Карпатської України переїжджає до міста Хуст.
діяльність уряду А.Волошина
На початку 1939 року створили політичну організацію Українське національне об'єднання, ідеологією якого був український націоналізм.
Українська мова стала офіційною в краї.
Формуються збройні сили — «Карпатська Січ», яку поповнюють також численні добровольці з Галичини, члени ОУН.
15 березня 1939
року Сейм Карпатської України проголосив незалежність. Карпатська Україна ставала республікою, яку очолює президент. Ним став Августин Волошин. Символами держави обрали синьо-жовтий прапор та гімн «Ще не вмерла України».
16-18 березня 1939 р. - угорці захопили територію Карпатської України
Політичні течії у Закарпатті
Українофільство
ціль: возз'єднання українських земель в єдиній державі
Виступали за пробудження національної свідомості, відстоювали ідею єдності закарпатських українців з усім українським народом
Русофільство
ціль: здобуття автономії
Прихильники його вважали, що карпато-українці є частиною єдиного російського народу, які денаціоналізувалися лід впливом певних історичних умов
Русинство
ціль: автономія а згодом і незалежність Закарпаття
Його симпатики стверджували, що вони окрема нація русинів і відрізняються від українців
Мадярофільство
ціль: прагнули приєднання до Угорщини
Комуністи
ціль: автономія та возз'єднання з Радянською Україною
на початку своєї діяльності мали яку-не-яку підтримку, але після репресій учинених Сталіним , їм довелося йти у підпілля