Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ПРИКМЕТНИК, ЗА ХАРАКТЕРОМ ОЗНАКИ, МОРФОЛОГІЧНИМИ І СЛОВОТВОРЧИМИ…
ПРИКМЕТНИК
ПОВНОЗНАЧНА ЧАСТИНА МОВИ, ЩО ОЗНАЧАЄ НЕПРОЦЕСУАЛЬНУ ОЗНАКУ:
ЯКІСТЬ,
ВЛАСТИВІСТЬ ПРЕДМЕТА, ЯВИЩА, ІСТОТИ,
ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПРЕДМЕТАМИ І ЯВИЩАМИ,
ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ У СИНТАКСИЧНО ЗАЛЕЖНИХ ЗНАЧЕННЯХ РОДУ, ЧИСЛА, ВІДМІНКА,
ТА ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ? ЧИЙ? ЧИЯ? ЧИЄ? ЧИЇ?
Початкова форма прикметника - називний відмінок однини чоловічого роду.
ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА ПРИКМЕТНИК МОЖЕ ВИРАЖАТИ:
БЕЗПОСЕРЕДНЬО
НІЖНИЙ ГОЛОС,
ТЕПЛА ХВИЛЯ,
ШИРОКЕ ПОЛЕ
ОПОСЕРЕДКОВАНО
ПОЛОТНЯНА СКАТЕРТИНА –
СКАТЕРТИНА З ПОЛОТНА,
БАБУСИНА КАЗКА –
КАЗКА БАБУСІ
Під граматичною ознакою розуміють певну характеристику, особливість предмета, властиву чи приписувану йому. Це -
назви кольору та ознак за кольоровою схожістю
(зелене дерево, синє небо);
назви форми предмета (круглий стіл, квадратне вікно);
смакові відчуття (солоний огірок, кисле яблуко);
зовнішні та внутрішні ознаки (тонкий зошит, розумна дівчина);
ознаки за належністю (материн батько, сестрина книга);
ознаки за відношенням до істоти (учительські вимоги), до матеріалу (дощаний поміст),
до простору (приморське місто), до часу (ранковий міст).
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
Граматичні категорії роду, числа й відмінка прикметників не самостійні, а залежні від іменника і мають словозмінний характер.
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ
вищий
вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому
ПРОСТА
ТУГИЙ - ТУГІШИЙ
СКЛАДЕНА
РІШУЧИЙ – БІЛЬШ РІШУЧИЙ
найвищий
вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою
СКЛАДЕНА
Яскравий – найбільш яскравий
ПРОСТА
Добрий - найдобріший
ЗА НАЯВНІСТЮ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКИ БУВАЮТЬ:
повні (із закінченням)
теплий, добра, славний
короткі (без закінчення)
славен, молод, повен
Більшість прикметників української мови функціонує у повній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має коротку форму.
Повна форма
стягнена
нестягнена
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
ПРЕФІКСАЛЬНИЙ
ПРИКМЕТНИКИ: СИЛЬНИЙ – ПРЕСИЛЬНИЙ; ВИСОКИЙ – НЕВИСОКИЙ;
ІМЕННИКИ: БЕЗ МЕЖ – БЕЗМЕЖНИЙ; БЕЗ КРИЛ – БЕЗКРИЛИЙ.
ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИЙ
від іменників: без талану – безталанний; при школі – пришкільний;
Складносуфіксальним способом від словосполучень:
п’ятнадцять років – п’ятнадцятирічний.
СУФІКСАЛЬНИЙ
ІМЕННИКИ: СОН – СОННИЙ;
ПРИКМЕТНИКИ: ТІСНИЙ – ТІСНУВАТИЙ;
ДІЄСЛОВА: ГНУТИ – ГНУЧКИЙ;
ОСНОВОСКЛАДАННЯ
Двох прикметників: кислий і солодкий – кисло-солодкий;
Сполучення іменника і прикметника або числівника: довгі ноги – довгоногий.
ЗА ХАРАКТЕРОМ ОЗНАКИ, МОРФОЛОГІЧНИМИ І СЛОВОТВОРЧИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ПРИКМЕТНИКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
якісні
виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням.
сумна пісня
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ ПОЗНАЧАЮТЬ:
колір, фізичні властивості, фізичні властивості, внутрішні ознаки, вік, фізичні якості, вагу, смак, зовнішні ознаки, час
присвійні
виражають належність предмета певній істоті.
материн рушник
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
ВИРАЖАЮТЬ ОЗНАКУ ЗА НАЛЕЖНІСТЮ ПРЕДМЕТА ІСТОТІ
материна хустка
чия? сестрин зошит
чий? батьків костюм
чий?
відносні
позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій.
вступний тест
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ ПЕРЕДАЮТЬ ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА ЗА ВІДНОШЕННЯМ ДО:
матеріалу, місця, часу, простору, абстрактного поняття, дії, числа, метричних понять
У РЕЧЕННІ ПРИКМЕТНИК ВИКОНУЄ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ:
узгодженого означення
ТОНЕНЬКИЙ СТРУМОК ДИМУ ПОВОЛІ ПІДНЯВСЯ НАД СТОРОЖКОЮ, ПОНАД ВІТТЯМ ДЕРЕВ ТА Й ПОСЛАВСЯ НАД НИМИ ПРОЗОРОЮ ХМАРКОЮ. ДУБОВИЙ НЕСТОР ДИВИТЬСЯ КРІЗЬ ПАЛЬЦІ НА БІЛІ ВАЛЬСИ РАДІСНИХ БЕРІЗ.
іменної частини складеного присудка
ЯКА ВАЖКА У ВІЧНОСТІ ХОДА.
І ВСЕ ЖДАЛО. ТИША СТОЯЛА ЯКАСЬ НЕСПОКІЙНА. СВІТЛЕ БЕЗМЕЖЖЯ ЗДАВАЛОСЬ КРИХКИМ.
числами
ПРИКМЕТНИК ЗМІНЮЄТЬСЯ ЗА:
родами
відминками