Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Фізичне виховання школярів - Coggle Diagram
Фізичне виховання школярів
Теорія і методика фізичного виховання (Методика навчання фізкультурної освітньої галузі)
– це наука про загальні закони керування процесом фізичного вдосконалення особистості з метою підготовки її до активної життєдіяльності.
Методика фізичного виховання є
спеціальною галуззю педагогіки
, упорядкованою сукупністю методів, методичних прийомів, засобів і форм фізичного виховання.
Фізична культура
– це складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.
Показники стану розвитку фізичної культури:
• рівень здоров'я, фізичного розвитку та підготовленості різних верств населення;
• ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності;
• рівень розвитку системи фізичного виховання;
• рівень розвитку самодіяльного масового спорту;
• рівень забезпеченості кваліфікованими фахівцями;
• рівень впровадження у фізичну культуру досягнень науково-технічного прогресу;
• відображення явищ фізичної культури у творах мистецтва І літератури;
• матеріальна база;
• рівень спортивних досягнень.
Фізичний розвиток
– це процес становлення і змін форм і функцій організму школяра.
Протягом життя в розвитку людини чітко виділяються три етапи:
1) етап бурхливого розвитку, або становлення організму;
2) етап відносної стабілізації, коли функціональні системи перебувають у відносно незмінному стані;
3) етап інволюції, що полягає у поступовому зниженні можливостей функціональних систем організму.
Показники фізичного розвитку школяра:
ріст;
маса тіла;
спірометрія (ЖЄЛ);
динамометрія;
окружність грудної клітки, талії, стегон…;
довжина плеча, стегна….
Фізичне виховання
– це педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, опановування нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом усього життя.
Розрізняють дві сторони фізичного виховання
Фізична підготовленість
– це рівень розвитку фізичних якостей школяра.
Рівень фізичної підготовленості визначають тестами на:
швидкість (біг 30 м);
витривалість (біг 500-1000 м);
силу (стрибок у довжину з місця, підіймання тулуба із положення лежачи, підтягування на перекладині…);
гнучкість (нахил вперед…);
спритність (човниковий біг 4х6м, 4х9м).
Фізична освіта
– це рівень знань з фізичного виховання, рухових вмінь і навичок та раціональні способи використання їх у повсякденному житті для фізичного і духовного вдосконалення, збереження і зміцнення здоров’я особистості.
Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів:
відбувається інтенсивний розвиток організму;
¨процес окостеніння ще не закінчений, кістки таза не зрослися, кістки скелета легко піддаються деформації;
¨м’язи та зв’язковий апарат розвинені недостатньо;
¨серцевий м’яз ще слабкий;
¨обмін речовин у дітей здійснюється швидше, ніж у підлітків;
¨акселерація – невідповідність біологічного віку до паспорту школяра.
Психологічні особливості молодших школярів:
мозок у функціональному відношенні ще розвинутий слабо;
¨процеси збудження нервової системи переважають над процесами гальмування;
¨у школярів даного віку легке, поверхневе сприйняття довкілля;
¨у молодших школярів потрібно розвивати вольові якості: наполегливість, рішучість, витримку, вміння стримувати почуття, цілеспрямованість;
¨діти молодшого шкільного віку не здатні запам’ятовувати великий обсяг фізичних вправ.
Спорт – спеціальна діяльність, спрямована на досягнення у певному виді фізичних вправ найкращих результатів у процесі змагальної діяльності
Фізична рекреація – це активний відпочинок із використанням фізичних вправ.
Фізична реабілітація
– це процес відновлення здоров’я після перенесених травм і захворювань за допомогою засобів фізичного виховання.
Складові рухового режиму учня початкових класів (види діяльності):
ранкова зарядка з повітряними і водними процедурами;
¨ходьба до школи і зі школи;
¨гімнастика до занять;
¨фізкультурні хвилинки під час уроків;
¨уроки фізичної культури;
¨рухливі ігри і забави на великих перервах;
¨спортивна година (година рухової активності) у групі продовженого дня;
¨фізкультурні паузи під час підготовки домашніх завдань;
¨заняття у спортивних секціях і гуртках;
¨прогулянки, розваги на свіжому повітрі у школі і вдома.
Метою
фізичного виховання у початкових класах є
всебічний фізичний розвиток особистості
, формування у молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, стійкої мотивації й ціннісного ставлення до фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично здорових і патріотично налаштованих громадян України (Державний стандарт початкової освіти).
Освітні завдання фізичного виховання:
засвоєння (набуття) основ знань з фізичної культури й спорту, курсу «Я досліджую світ»;
формування рухових умінь і навичок (ходьби, бігу, стрибків, метань, рухливих і спортивних ігор…);
формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
формування основ здорового способу життя (ЗСЖ).
Оздоровчі завдання фізичного виховання:
гармонійний розвиток форм і функцій організму школяра;
розвиток основних фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості, спритності) з метою підвищення функціональних можливостей і систем організму школяра;
формування правильної постави;
загартування організму;
збільшення обсягу рухової активності, яка приносить радість дитині;
збереження і зміцнення здоров’я.
Виховні завдання фізичного виховання:
виховання у школярів інтересу, мотиву до щоденних систематичних занять фізичними вправами;
виховання моральних і вольових якостей (чесності, правдивості, витримки, взаємоповаги, взаємодопомоги…);
виховання дбайливого ставлення до власного здоров’я;
виховання в інтеграції з іншими видами виховання (трудовим, естетичним, розумовим, економічним, валеологічним).