«Який жаль! Я зістарюся, стану бридким і потворним, а цей портрет повік лишиться молодим. Він ніколи не буде старішим, ніж ось цього червневого дня… О, якби тільки можна було навпаки! Якби це я міг лишитись повік молодим, а старішав — портрет! За це. за це. я віддав би все! Так, все, геть-чисто все на світі! Я віддав би за це навіть саму душу!». (Доріан Грей)