Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Держави Центрально-Східної Європи(1945р. – початок ХХІ ст.) - Coggle…

- - - - 1944 р. — антидиктаторський переворот, оголошення Румунією війни Німеччині.
      - 1946 р. — перемога комуністів на парламентських виборах, початок курсу на усунення опонентів.
      - 1948 р. — ліквідація монархії, проголошення Румунської Народної Республіки (PHP). Влада — в руках Румунської робітничої партії (комуністичної) та її лідера Георге Георгіу-Дежа.
  - - - Очолив РРП після смерті Г. Георгіу-Дежа.
      - Маневрування між Сходом і Заходом.
      - Демонстративне протистояння з СРСР: засудження певних кроків Москви, підтримання відносин з «опальними» Албанією, Югославією, Китаєм.
      - 1965-1970 рр. - певна «відлига»: припинення репресій, реабілітація політв'язнів, ліберальна культурна політика; з початку 1970-х рр. - жорстка ідеологізація, відновлення репресій.
        
        Опора на власні ресурси.
      - Низька продуктивність праці, висока собівартість робили промислову продукцію неконкурентноспроможною.
      - Використання безкоштовної праці солдат на новобудовах.
      - Тенденція до падіння рівня життя (на 40 % з середини 1970-х до середини 1980-х рр.), жорсткі норми на продукти та енергоносії.
      - Засилля служби безпеки «Секурітате».
      - Корупція, беззаконня, збагачення клану Чаушеску.
      - Румунізація національних меншин.
  - - - Привід: сутички між силами правопорядку та демонстрантами в м. Тімішоарі 16.12.1989 р.
      - Перебіг подій:
      - 22 грудня — захоплення повстанцями будинку ЦК РКП у Бухаресті. Заарештоване подружжя Чаушеску.
      - 23 грудня — голова створеного під час революції Фронту національного порятунку Йон Ілієску заявив про перехід влади до рук Фронту.
      - 25 грудня — страта подружжя Чаушеску за вироком військового трибуналу.
      - Результати:
      - У вуличних боях загинуло понад 1 тис., поранено понад 3 тис. осіб.
      - Формування багатопартійності, заборона діяльності РКП. Проведення демократичних виборів; обрання президентом Й. Ілієску (1990 р.).
  - - - 1992 р. — позачергові парламентські і президентські вибори (президент Й. Ілієску). Початок виважених ринкових реформ, повільна приватизація привели до зростання виробництва вже 1993 р.
      - «Шокова терапія» (1997 р.) призвела до економічного спаду, прискорена приватизація обернулася збитками держбюджету, замість формування середнього класу - поляризація суспільства; зростання тіньової економіки до 32 %.
      - Значна роль видобувної промисловості для самозабезпечення сировиною.
      - Територіальні претензії до України (о. Зміїний), делімітація континентального шельфу вирішена Гаазьким міжнародним трибуналом (2009).
      - Член НАТО, ЄС (2007 р.).
      - Президент – Клаус Йоганніс.
- - - - 1944 р. - унаслідок державного перевороту за підтримки СРСР до влади прийшов Вітчизняний фронт — об'єднання антифашистських сил, очолюване комуністами. Болгарія оголосила війну Німеччині. Тотальний терор проти потенційних політичних противників з боку комуністів.
      - 1945 р. - сформований комуністичний уряд, очолюваний Георгієм Димитровим.
      - 1946 р. - проголошення Народної Республіки Болгарія.
        
        1947 р. - підписання мирного договору, остаточна розправа над опозицією.
  - - - Повне копіювання політики СРСР.
      - Зростання промислового потенціалу країни, створення нових галузей (атомна енергетика, електротехнічна, хімічна промисловість тощо).
      - Створення аграрно-промислових комплексів (АПК), що займалися вирощуванням, переробкою, реалізацією продукції.
      - Надзвичайна бюрократизація.
      - Болгаризація нацменшин, переслідування ісламу та тюркомовного населення, християнізація турків.
      - З середини 1980-х років починається економічна криза (падіння виробництва, зростання імпорту, інфляція).
  - - - Відбувалися з ініціативи керівництва держави: зі згоди СРСР зняти з посад найбільш скомпрометованих діячів, в тому числі й Т. Живкова; над ними пройшли судові процеси.
      - Скасовані закони, що обмежували громадянські права; ліквідовані політичні органи в армії та міліції; почалася реабілітація жертв політичних репресій.
      - Початок формування багатопартійної системи.
      - Обрання президентом Желю Желева (1990 р.), прийняття Конституції Республіки Болгарія (1991 р.).
  - - - До 1997 р. — спад виробництва, зволікання з приватизацією державних підприємств, масове безробіття; 1996 р. відбувся справжній обвал економіки (скорочення ВВП на 10 %).
      - У 1997 р. дострокові парламентські вибори принесли перемогу об'єднаним демократичним силам, результатом діяльності яких стало уповільнення інфляції, зменшення державного боргу, боротьба з безробіттям. Проте суттєвого покращення життєвого рівня не спостерігалося.
      - 2001 р. — посаду прем'єра посів останній болгарський цар Сімеон Сакс-Кобург-Готський, який проголосив пріоритетом євроінтеграцію та стабільне зростання країни. Президентом обраний соціаліст Г. Пирванов.
      - Членство в НАТО, ЄС (2007 р.).
      - З 2017 р. Президент Болгарії – Румен Радев.
- - - - Загинуло 1 млн осіб, 700 тис. осіб виїхали за кордон; падіння виробництва на понад 50 %, загроза голоду.
      - Громадянська війна між НВФ, сербськими четниками, хорватськими усташами, албанськими сепаратистами.
      - 1945 р. — формування Тимчасового народного уряду на чолі з Йосифом Броз Тіто.
      - Певна незалежність Й. Броз Тіто як керівника югославської партизанської армії, що самотужки звільнила більшу частину країни.
      - 3 1947 р. - наростання напруження у відносинах з СРСР через прагнення Югославії стати регіональним лідером.
  - - - 1945 р. - перетворення Народно-Визвольного Фронту (НВФ, згодом Народний фронт) на державну партію під контролем комуністів та особисто Й. Броз Тіто.
      - Осінь 1945 р. - відставка лідерів демократичної опозиції на знак протесту проти репресій.
      - Листопад 1945 р. — перемога комуністів на виборах до Скупщини. Проголошення Федеративної Народної Республіки Югославія у складі Сербії, Хорватії, Словенії, Боснії і Герцеговини, Македонії, Чорногорії.
      - 1948 р. — розірвання відносин СРСР з Югославією через звинувачення у націоналізмі та відході Тіто від марксизму.
  - - - Однопартійна система, абсолютний авторитет Й. Броз Тіто.
      - Розділ повноважень державних і партійних органів.
      - Принцип самоврядування в громадах, районах, розширені права республік.
      - Система самоврядування трудових колективів, певна самостійність господарювання, визнання дрібної приватної власності.
      - Приватна власність на землю, добровільність кооперації, дозвіл продажу й оренди землі, використання найманої праці.
      - Регульований ринок.
      - Орієнтація виробництва на експорт, митні пільги в країнах Західної Європи.
        
        Відкриті кордони для югославських громадян.
      - Збереження національних суперечностей через нерівномірність соціально-економічного розвитку республік.
      - З 1955 р. нормалізація відносин з СРСР при збереженні незалежної зовнішньої політики: Югославія не входила до ОВД, РЕВ, лідер Руху неприєднання.
  - - - Причини
      - Економічна криза: безробіття, інфляція (1989 р. - 3000 %), зовнішній борг, масова трудова міграція.
      - Нездатність керівництва знайти ефективний шлях виходу з кризи, відсутність загальнонаціонального лідера.
      - Давні національні суперечності; претензії албанців на Косово, що було серцем сербської державності; пам'ять про масові вбивства сербів хорватськими усташами в роки Другої світової війни; великосербський шовінізм.
      - Нерівномірність розвитку країни.
      - Суперечності на релігійному ґрунті: словенці, хорвати, угорці - католики; серби, чорногорці, македонці - православні; боснійці, албанці - мусульмани.
    - - :!:
        
        1990 р. - перемога на виборах опозиційних сил у Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговині: вимога нового керівництва про конфедерацію країни. Утримання влади комуністами в Сербії та Чорногорії, намагання силовим шляхом утримати федерацію.
        
        25.06.1991 р. - проголошення незалежності Словенії та Хорватії.
        
        4.10.1991 р. - незалежність Боснії та Герцеговини.
        
        17.11.1991 р. - незалежність Македонії.
        
        27.04.1992 р. - Сербія та Чорногорія утворили Союзну Республіку Югославія; президент — Слободан Мілошевич.
        
        2005 р. — мирне «розлучення» Сербії та Чорногорії.
  - - - Червень-липень 1991 р.
      - «10-денна війна» за незалежність Словенії із застосуванням важкої артилерії, авіації. Закінчена за посередництва Євросоюзу визнанням незалежності Словенії.
      - Серпень 1991 р. — серпень 1995 р.
      - Війна за незалежність Хорватії. Місцеві серби за підтримки Сербії оголосили створення Сербської Крайни (автономної області). «Етнічні чистки»: вбивства сербами хорватів і навпаки. ЄС запровадив економічні санкції проти Югославії, з 1992 р. — введення миротворчого контингенту ООН у Хорватію. Сербська Крайна окупована хорватським військами.
      - Квітень 1992 р. — грудень 1995 р.
        Громадянська війна в Боснії та Герцеговині. 1994 р. — Рада Безпеки ООН санкціонувала бомбардування сербських військових об'єктів, після чого серби відступили від Сараєва. Конфлікт завершено Дейтонськими угодами (США, 1995 р.): територія Боснії та Герцеговини ділиться між Мусульмано-хорватською федерацією та боснійською Сербською Республікою.
      - :!:
        
        1996-1999 рр.
        
        Протистояння албанців і сербів у Косово (Сербія).
        
        1992 р. — самопроголошення албанцями Республіки Косово, створення «тіньової держави».
        
        1996 р. — початок війни між Сербією та Косовом.
        
        24.03-10.06.1999 р. – операція НАТО проти Сербії з метою змусити прийняти план мирного врегулювання Косовської проблеми. Введення в Косово контингенту ООН.
        
        2000-2001 рр.
        
        2001 р. президента Югославії С. Мілошевича було заарештовано і віддано до Гаазького міжнародного трибуналу; під час судового процесу С. Мілошевич помер.
        
        У лютому 2008 р. уряд Республіки Косово проголосив свою назалежність, визнану частиною країн-членів ЄС. Україна не визнала самопроголошену державу.
        
        Громадянська війна в Македонії: македонські албанці вимагали приєднання до Косова. Роззброєння албанських бойовиків силами НАТО; закріплені права албанської меншини в Македонії.
  - - - Сотні тисяч загиблих, у тому числі серед мирного населення.
      - Великі матеріальні втрати.
      - Проблема біженців.
      - Відчуження між вчорашніми ворогами-сусідами.
  - - - Тривалі громадянські війни 1990-х років підірвали економіку колишніх югославських республік, поставили їх у залежність від зовнішньої підтримки.
      - Діяльність міжнародного трибуналу з приводу розслідування військових злочинів під час міжетнічних конфліктів. Республіки не входять до ЄС (крім Словенії та Хорватії), НАТО (крім Словенії, Хорватії, Чорногорії).
      - Залишається актуальною проблема статусу Косово.