Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Відміни іменника - Coggle Diagram
Відміни іменника
І відміна
іменники жін., чол., сп. роду -а (я)
вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця.
Тверда
іменники, основа яких закінчується на твердий приголосний і які мають закінчення -а:
сторона, береза, Катерина, невдаха.
О
мають іменники
твердої групи:
дружино, Ганно, книжко, Михайлівно, перемого, сестро;
М’яка
іменники, основа яких закінчується на м’який приголосний і які мають закінчення -я:
господиня, пекарня, Галя, Ілля, суддя.
Ю
мають деякі пестливі іменники
м'якої групи
: бабусю, Галю, доню, матусю, татусю.
Мішана
іменники, основа яких закінчується на шиплячий і які мають закінчення -а:
пуща, суша, круча, межа.
Е
мають іменники
м'якої та мішаної
груп, Є—іменники м'якої групи після голосного та апострофа: воле, земле, Катре, робітнице, душе, круче; Маріє, мріє, сім'є, Соломіє, а також Іллє;
Перед закінченням -і в давальному та місцевому відмінках приголосні г, к, х переходять відповідно в з, ц, с: нога — нозі, рука—руці, муха — мусі.
У кличному відмінку однини вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.
У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно.
ІІ відміна
а) іменники
чоловічого роду
з
нульовим закінченням
(день, обрій, дім)
та із закінченням
-о
(батько, Петро);
б) іменники
середнього роду із закінченнями -о, -е
(озеро, небо, море) та
-я
(щастя, життя, міжгір'я)
, крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів
-ат-, -ят-, -єн-
(теляти, курчати, імені).
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни мають закінчення
-а(-я), -у(-ю)
. Закінчення визначається
за значенням іменника
.
Тверда
з чистою основою на твердий нешиплячий приголосний; із закінченням
–о
; більшість іменників на
(р)
М'яка
з чистою основою на м'який приголосний; із суфіксами
–ар, -ир
і наголосом на закінченні у непрямих відмінках, зокрема у множині
Мішана
З чистою основою на шиплячий; із наголошеним суфіксом
–яр
– називають людей за родом заняття
до іменників другої відміни належать іменники
чоловічого роду
з чистою основою на
приголосний та закінченням –о
, іменники
середнього
роду із закінченням
–о, - е, та –я
, які при відмінюванні набувають суфіксів
–ат, -ят, -ен
-. Іменники поділяються на тверду, м'яку й мішану групи.
ІІІ відміна
Іменники жіночого роду з основою на приголосний та іменник
мати
М'який знак
у Н.в.
Пишеться
Після зубних :
д,т,з,с,ц,л,н
(Повідь, вісь, осінь)
Не пишеться
Після губних :
б,п,в,м,ф;
шиплячих:
ж,ч,ш,дж
та
р
(Кров, фальш, верф)
Орудний відмінок
Всі іменники однини мають закінчення
-ю
тінню, честю, матір'ю
Родовий відмінок
Всі іменники множини мають закінчення
-ей
ночей, постелей, верфей
ІМЕННИК МАТИ
У непрямих відмінках вживається із суфіксом
–ір-, -ер-
(матір'ю)
У
Р.в
. і
З.в
. множини має закінчення –
ів
(матерів)
Форма матір у
Н.в
. вживається тільки у сполученнях
Матір Божа
ІV відміна
Іменники
середнього роду
із закінченням
–а(-я)
, які у непрямих відмінках множини набувають суфіксів
–ат-(-ят-), -ен-
Родовий відмінок
В однині мають закінчення
–и
(після суфікса –ат- , -ят-)
та
–і
(після суфікса -ен-)
Пр.:теляти, імені
У множині мають нульове закінчення
Пр.:нема телят, гуснят
Знахідний відмінок
Іменники – назви істот мають паралельні форми
(доглядає немовлят і немовлята)
Форма однозвучна із формою Н.в.
(пасу теля)
Давальний відмінок
В однині вживаються із закінченням –і
**
(курчаті)**
У множині мають закінчення –ам
(хлоп'ятам)
Місцевий відмінок
Паралельно вживаються форми
на тімені – на тім’ї .
У множині мають закінчення –ах
**
(племенах) **
Орудний відмінок
Без суфікса
–ат-(-ят-)
в однині із закінченням
–ам(-ям)
(
курчам
) і мають паралельні форми
(ім'ям – іменем)
У множині вживається із закінченням -ами
(хлоп'ятами)