Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Закономірності неспадкової мінливості людини. - Coggle Diagram
Закономірності неспадкової мінливості людини.
Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із довкіллям.
Норма реакції — амплітуди адаптації, що визначають межі мінливості організму, яка виникає під дією факторів середовища і контрольована його генотипом.
Комбінати́вна мінли́вість (іноді рекомбінативна мінливість) — генотипна мінливість, в основі якої лежать комбінації спадкового матеріалу в процесі статевого розмноження організмів.
Гомологі́чна рекомбіна́ція — поширений тип генетичної рекомбінації, процес фізичної перестановки фрагментів між двома ланцюжками ДНК. Гомологічна рекомбінація залучає гібридизацію гомологічних послідовностей, кросинговер між цими ланцюжками ДНК, розрив і репарацію ДНК.
Негомологічне з'єднання кінців — тип генетичної рекомбінації, що використовується клітинами для відновлення дволанцюгових розривів ДНК.
Мутаційна мінливість — це форма спадкової мінливості, яка пов’язана із змінами генотипу внаслідок мутацій.
Мутації — стійкі зміни генетичного апарату, що виникають раптово і призводять до змін тих або інших спадкових ознак і функцій організму. Мутації можна класифікувати за характером прояву, місцем виникнення, за характером змін спадкового апарату, за походженням тощо.
Домінантні мутації — це мутації, що проявляються у гомо- і гетерозиготного організму та з'являються вже в першому поколінні.
Рецесивні мутації — це мутації, що не проявляються у гетерозигот і з'являються тільки в другому і наступних поколіннях. Так, у людини рецесивний характер має така мутація, як альбінізм.
Сублетальні мутації - Мутації, які знижують життєздатність особин і частково або повністю зупиняють розвиток, називаються сублетальними. Якщо ж мутації за звичних умов не впливають на життєздатність організмів, то їх називають нейтральними. За місцем виникнення мутації класифікують на соматичні та генеративні.
Летальні мутації спричиняють загибель організмів ще до моменту народження або до настання здатності до розмноження. У людини до таких мутацій належить гемофілія.
Соматичні мутації виникають у соматичних диплоїдних клітинах, часто не передаються спадково і обмежені тією особиною, в якої виникли. Наприклад, у людини соматичними мутаціями є мозаїцизм або пухлинне переродження клітин.
Мутації, що виникли в гаметах чи клітинах, з яких вони утворюються, і передаються нащадкам у випадку їхньої участі в заплідненні, називають генеративними мутаціями.
За характером змін спадкового апарату мутації бувають генними, хромосомними та геномними. Генні мутації — стійкі зміни окремих генів, спричинені порушенням послідовності нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот.
Хромосомні Мутації — структурні зміни хромосом, що виникають внаслідок переміщення або випадіння окремих частин хромосом. До них належать транслокації, транспозиції (переміщення у хромосомах із місця на місце маленьких відрізків дезоксирибонуклеїнової кислоти — ДНК), інверсії, делеції, дуплікації.
Геномні мутації — це мутації, що пов'язані зі зміною кількості наборів хромосом. Основними видами геномних мутацій є: збільшення кількості хромосомних наборів (поліпроїдія), зменшення кількості хромосомних наборів, зміна числа хромосом окремих пар (анеуплоїдія).
Поліплоїдія — це стан, за якого спостерігається кратне збільшення набору хромосом у рослин і тварин.Буває природною і частіше за все притаманна у пустелях, Арктиці та на високогір'ях. Поліплоїдію можна віднести до геномних мутацій.
Анеуплоїдія гетероплоїдія ― наявність у клітинах або організмах числа хромосом, некратного гаплоїдному (одинарному).
Мутагени — фізичні і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни — мутації.
Фізичні мутагени
Іонізуюче випромінювання;
Радіоактивний розпад;
Ультрафіолетове випромінювання;
Надмірно висока або низька температура.
Хімічні мутагени
Окисники та відновники (нітрати, нітрити, активні форми кисню);
Алкілуючі реагенти (наприклад, йодацетамід);
Пестициди (наприклад гербіциди, фунгіциди);
Деякі харчові добавки (наприклад, ароматичні вуглеводні, цикламати);
Органічні розчинники;
Лікарські препарати (наприклад, цитостатики і, препарати ртуті, імунодепресанти).
До хімічних мутагенів умовно можна віднести і ряд вірусів (мутагенним чинником вірусів є їх нуклеїнові кислоти — ДНК або РНК).
Біологічні мутагени
Специфічні послідовності ДНК — мобільні елементи геному;
Деякі віруси (вірус кору, краснухи, грипу);
Продукти обміну речовин (продукти окиснення ліпідів);
Антигени деяких мікроорганізмів.
Мутагенез — процес виникнення або штучного одержання успадковуваних змін у геномах осіб, які проявляються через зміни у фенотипах. Мутагенез є наслідком пошкодження у молекулах ДНК, пошкоджень хромосом або порушень процесів поділу клітин.
Розрізняють такі види мутагенезу:
природний (спонтанний), що відбувається внаслідок дії зовнішніх чинників середовища або фізіолого-біохімічних змін у живому організмі;
штучний (індукований), зумовлений спрямованою дією різних фізичних або хімічних чинників для одержання мутацій.
