Перші масштабні проросійські виступи на сході та півдні України відбулися 1 березня 2014 р. У цей день мітингувальники намагалися підняти над будівлями обласних державних адміністрацій російські прапори.
Найбільшого загострення ситуація набула у квітні. Відбулися спроби проголосити «народні республіки»: 7 квітня — Донецьку та Харківську, 28 квітня —Луганську.
До керівництва так званих «ДНР» і «ЛНР» увійшли громадяни Росії. Почала розкручуватися ідея створення «Новоросії» з південних і східних областей України.
До кінця квітня сепаратисти зайняли Донецьк, Луганськ, Горлівку, Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Маріуполь; під їхнім контролем опинилася половина території та населення Луганської та Донецької областей. Із 18 квітня російські прапори на захоплених адміністративних будівлях сепаратисти почали замінювати прапорами самопроголошених ДНР і ЛНР, які асоціювалися із символікою Росії.
Для легалізації своєї влади в ДНР і ЛНР 11 травня 2014 р. були проведені псевдореферендуми, на яких нібито була підтримана незалежність «республік».
Ініціатори референдумів оголосили заздалегідь визначені результати: явка виборців у Донецькій області склала 74,87 %, «за» ДНР проголосували 89,07 %, «проти» — 10,19 %, 0,74 % бюлетенів зіпсовані; у Луганській області явка становила 75 %, незалежність ЛНР підтримали 96 % виборців, «проти» проголосувало 3,8 %, недійсними визнано 0,2 % бюлетенів.
13 квітня 2014 р. уряд України оголосив про початок антитерористичної операції (АТО) на Донбасі, а Генеральна прокуратура 17 травня визнала ДНР і ЛНР терористичними організаціями. Незважаючи на гучні заяви, українська влада не форсувала початок бойових дій.
Головною проблемою для України стала нестача боєздатних частин. Для її вирішення
почали терміново формувати батальйони добровольців у складі Міністерства внутрішніх
справ і Збройних Сил України. Загалом було створено близько 30 батальйонів.
Тим часом загальна кількість створених Росією незаконних збройних формувань на сході України перевищила 15 тис. осіб із російськими танками, артилерією і реактивними системами залпового вогню («Град»).