Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Японія - Coggle Diagram
Японія
У роки Першої світової війни Японія, виступивши на боці країн Антанти, обмежилась окупацією німецьких колоній на Далекому Сході та в басейні Тихого океану.
У серпні-вересні 1918 р. країною прокотилася хвиля "рисових бунтів" — стихійних виступів
населення проти зростання цін на основні продукти харчування. Не встиг уряд придушити
ці виступи, як 1919 р. країну охопив страйковий рух робітників, а в головній колонії
Японії — Кореї вибухнуло антияпонське повстання.
-
Японія контролювала половину зовнішньої торгівлі Китаю‚ захопила німецькі колонії та залежні території в цьому регіоні‚ претендувала на далекосхідні райони Росії.
З метою подолання назріваючого конфлікту у Вашингтоні 12 листопада 1921 р. — 6 лютого 1922 р.
було проведено конференцію. На цій конференції Японії та Великобританії довелося піти
на серйозні поступки США.
Великобританія відмовилася від союзу з Японією‚ укладеного в 1902 р.
Японія підписала "договір дев’яти держав"‚ за яким визнавалася територіальна цілісність
Китаю і проголошувався принцип "рівних можливостей" і "відкритих дверей" стосовно Китаю.
Повоєнна нестабільність і гостра політична боротьба стали підгрунтям
для розгортання могутнього демократичного руху.
Серйозною причиною демократичного піднесення були зміни в економіці й соціальній структурі країни.
В Японії зросла частка кваліфікованих робітників, що розгорнули боротьбу за покращення свого становища.
Розгортання демократичного руху сприяло становленню багатопартійності й парламентської системи. У 1925 р. демократичні сили домоглися введення в країні загального виборчого права для чоловіків‚ системи соціального забезпечення.
27 червня — 7 липня 1927 р. в Токіо під головуванням Танаки відбулася Східна конференція,
в якій брали участь представники Міністерства закордонних справ, Військового та Морського міністерств і генерального штабу. На конференції розглядалася запропонована урядом програма "позитивних", себто відверто агресивних, дій у Китаї — "основи" японської політики в Китаї.
Рішення конференції визначили сутність таємного меморандуму Танаки,
що мав розгорнутий план агресії та встановлення панування Японії в
Південно-Східній Азії та в басейні Тихого океану.
наприкінці травня 1927 р., Японія‚ скориставшись громадянською війною в Китаї‚
спрямувала свої війська до провінції Шаньдун, захопила Циндао і Цзінань.
Мета цієї збройної інтервенції полягала в тому, щоб затримати наступ
гомінданівських військ на північ і в такий спосіб перешкодити об’єднанню країни.
Внаслідок широкого антияпонського руху та бойкоту японських товарів у Китаї
Японія змушена була відкликати свої війська.
У 1929 р. Японію охопила глибока економічна криза. Головним політичним наслідком
кризи було ослаблення позицій лібералів, які виступали проти завойовницької політики.
Під час економічної кризи 30-х рр. Японія, США та Англія прагнули якомога ширше забезпечити собі присутність на китайському ринку. Політика "відкритих дверей" і "рівних можливостей" давала перевагу США у боротьбі за китайський ринок.
Японія не бажала миритися з тим, що найважливіші позиції в Китаї, якого вона вирішила перетворити на свою колонію, переходять до рук американців. Зазнавши поразки в економічній конкуренції, вона почала шукати вихід у зовнішньополітичних авантюрах. Японія вирішила напасти на Північно-Східний Китай, економічні багатства і стратегічне розташування якого приваблювали японських мілітаристів. Після цього планувались агресія в Центральному Китаї і проти Монгольської Народної Республіки.
Влітку 1931 р. Японія завершила підготовку нападу на Китай. Обраний момент здавався їй дуже вигідним. Суперники Японії переймалися внутрішніми проблемами‚
викликаними світовою економічною кризою. У самому Китаї точилася громадянська війна.
18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення в Північно-Східний Китай.
Протягом п’яти днів Японія захопила всі важливі населені пункти
і до лютого 1932 р. підкорила весь Північно-Східний Китай.
-
У 1934 р. Японія заявила, що відмовляється від обмежень Договора п`яти.
-
У липні 1937 р. почалось японське збройне вторгнення до Північного і Центрального Китаю. Приводом до війни став конфлікт між японськими і китайськими солдатами на мості Марко Поло,
що знаходився на нейтральній полосі. Згодом воєнні дії були поширені на всю територію цієї країни. Активні наступальні операції японської армії проти Китаю тривали до 1939 р. Японці спромоглись оволодіти найбільш розвиненими районами Китаю і‚ отримавши значні сировинні та людські ресурси‚ частково вирішити власні економічні проблеми.