Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
АДАПТАЦІЇ 11 - Coggle Diagram
АДАПТАЦІЇ
Типи адаптацій
Структурні адаптації
це фізичні складові організму, що забезпечують виживання і розмноження в певних умовах
Фізіологічні адаптації
це сукупність процесів, які відбуваються у тілі на відповідь на зовнішні впливи та внутрішні потреби організму
Поведінкові адаптації
це сукупність стереотипних активних реакцій у відповідь на характерні зміни середовища
Генетичні адаптації
це відбір спадково детермінованої підвищеної спристосованості до змінених умов
Фенологічні адаптації
подідяються в обранні впродовж року оптимальноготперіоду росту, живлення, розмноження та міграції
Прокаріоти
- власники найрізноманітніших адаптацій
Анабіоз
Спороутворення
Інцистування
Адаптації в протистів
Протисти, або нижчі еукаріоти, — умовна група еукаріотичних організмів, яких об'єднує
відсутність глибокої диференціації клітин та переважно одноклітинний рівень організації.
Протисти, або нижчі еукаріоти, мають численні пристосування до самостійного життя: органели опори, руху, живлення, екскреції, активного захисту, фоторецепції тощо. Щоб пережити несприятливі умови, протисти вдаються до інцистування
Клітинні механізми адаптації
Активація синтезу сигнальних та регуляторних молекул
протеїнкіназ
цитокінів
білки теплового шоку
адаптації в людини та тварин
до жари й холоду
Пристосування до холоду
1.Перша реакція організму на вплив холоду
спрямова на зменшення тепловтрат.
2.Організм посилює продукцію тепла
через посилення обміну речовин
3.Тремтіння
до перегрівання
1.Збільшення тепловіддачі й зниження
теплопродукції
2.Якщо температура перевищує +30 °С, провідним стає
потовиділення.
до високогір'я
до глибин
Адаптації тварин до холоду
1.Здійснюється завдяки особливим анатомічним і
морфологічним рисам їхньої будови.
2.Густе хутро ссавців, пір’яний і пуховий покриви тіла птахів
дозволяють зберігати навколо тіла прошарок повітря і зменшує
тепловіддачу.
3.У тварин, що мешкають у холодних кліматичних умовах,
розвинений підшкірний прошарок жиру, бо жир – гарний
теплоізолятор.
4.Багато тварин здатні підтримувати оптимальну температуру
тіла за рахунок роботи м’язів.
5.Деякі тварини зимою впадають у сплячку.
Адаптація тварин до перегріву
1.Випаровування шляхом потовиділення або
крізь вологі слизові оболонки порожнини рота і
верхніх дихальних шляхів.
2.Багато рептилій за критичних температур
важко дихають або тримають рот відкритим.
3.Бджоли, що літають у жарку по году,
виділяють із рота краплю рідини, випар
якої видаляє надлишок тепла.
4.У ссавців — мешканців жарких регіонів
-збільшується за рахунок більш довгих
вух, хвостів, кінцівок.
5.У сильну жару тварини ховаються в тіні, норах,
щілинах. У пустелях удень деякі види ящірок і змій
зариваються в менш нагріті шари піску.
адаптації в рослин
активні
Адаптація відбувається на молекулярному, клітинному, органельно- му, органному, організмовому та популяційному рівнях
типи:
гідрохорія
автохорія
анемохорія
зоохорія
барохорія
пасивні
коли система змінює свою поведінку з метою підвищення ефективності своєї діяльності.
(не взаємодіє із середовищем, не прагне змінити його, пристосуватися до особистих норм, оцінок, засобів діяльності).
Адаптації тварин до умов харчування
еврифагія
харчування різноманітною їжею
стенофагія
харчування однорідною їжею
монофагія
харчування одним видом їжі
поліфагія
харчування різноманітною їжею
зоофагія
зоофаги мають специфічне пристосування до особливостей харчування. Їхній ротовий апарат часто пристосований до захоплювання й утримування жертви
фітофагія
У багатьох фітогафів еволюційно сформувався гризучий тип ротового апарату й різного роду пристосування до подрібнення їжі
Пристосування людей й тварин до гіпоксії та тиску в умовах високогір'я
Абіотичні фактори
Розріджене повітря
зміна температури
зміна атмосферного тиску
недостатня кількість кисню
При зміні абіотичних факторів розвивається гіпоксія
адаптація до високогір'я
збільшення частоти та глибини дихальних рухів
посилене серцебиття
посилення ефективності процесів енергетичного обміну
розширення судин головного мозку та серця
стимулювання виходу еритроцитів із селизінки
При тривалій гіпоксії
Відбувається гіпертрофія легень
Активація утворення еритроцитів
Збільшення кількості альвеол у легенях
В клітинах збільшується кількість
мітохондрій
Підвищується ефективність
метаболізму
У корінних мешканців наявні генетичні зміни молекул гемоглобіну
Адаптації до гіпоксії у пірнаючих тварин
пірнаючі тварини мають
:
збільшений об'єм легень
високий вміст гемоглобіну в крові
збільшений у 4р. вміст міоглобіну в м'язах
при занурені:
частота серцевих скорочень знижується
кровоток уповільнується
заощаджується кисень
частина клітин переходить до анаеробного гліколізу
Пристосування водних тварин до
екстремальних глибин
Зниження концентрації кисню
Відсутність сонячного світла
Високий тиск При зниженні на кожні 10м тиск збільшується на 10 ат.
Зменшення
кількості їжі
пристосування водних тварин до екстермальних глибин
