Спеціальний статус людини зумовлений особливостями становища людини і
потребами її функціональної спеціальної активності (студент, пенсіонер, військовослужбовець, інвалід, посадова особа, держслужбовець, мати, батько тощо); є загальним для певного кола осіб. Спеціальний статус доповнює (статус депутата) чи обмежує (статус рецидивіста) загальний правовий статус, тобто коригує його. На відміну від загального статусу, що є постійним, спеціальний статус може зазнавати змін.