Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Румунія - Coggle Diagram
Румунія
У серпні 1916 р. Румунія, заручившись обіцянками країн Антанти про передачу їй
частини територій Австро-Угорщини, вступила в Першу світову війну.
Але слабо озброєна румунська армія відразу зазнала поразки
Перша світова війна завдала Румунії значних збитків — 31 млрд золотих лей.
Людські втрати становили 800 тис. осіб (10% населення).
-
-
Тяжке економічне становище, принизливі умови мирного договору зумовили втрату
урядом авторитету. Усвідомлюючи це, він пішов на суттєві поступки населенню:
було відновлено діяльність профспілок; скасовано воєнний режим на підприємствах;
у серпні 1918 р. прийнято проект аграрних реформ, який передбачав передачу землі
селянам в оренду. Ця реформа відвернула селян від комуністичної агітації.
Румунія оголосила війну Німеччині 10 листопада 1918 р. Ця «одноденна війна» і прихильність лідерів Антанти дала змогу Румунії претендувати на свою долю у розподілі Східної Європи.
Розпад Австро-Угорщини привів до розгортання руху за об’єднання всіх земель, заселених румунами.
Цей рух було використано правлячим режимом для зміцнення його влади.
-
20 березня 1919 р. Верховна рада Антанти в ультимативній формі зажадала від уряду
Угорщини погодитися на окупацію частини її території Румунією й Чехо-Словаччиною.
Це призвело до початку війни між Румунією та Угорщиною. Румунія, підтримувана
Антантою, допомогла придушити радянську владу в Угорщині, за що вона отримала всі
окуповані території;
У 1920 р. Англія, Франція, Італія та Японія підписали конвенцію про визнання приєднання Бессарабії.
Відтак територія Румунії збільшилася зі 138 тис. до 295 тис. км 2 , а населення — з 8 до 16 млн осіб.
Після Першої світової війни перед румунським суспільством відкрилось обнадійливе майбутнє.
Все тепер залежало від того, чи зуміє правляча єліта скористатися вдалою нагодою модернізувати країну.
У 1919-1920 рр. становище в країні було нестабільним: робітники виступали за 8- годинний робочий день, введення мінімуму заробітної плати; селяни вимагали аграрної реформи. Під тиском виступів населення прагнення робітників були задоволені, а в 1920-1921 рр. прийнято закон про аграрну реформу, за яким максимум землеволодіння встановлювався в розмірі 100 га для Бессарабії та 200-500 га для інших районів країни. Надлишки землі передавали селянам за викуп (20% од її вартості).
У зовнішній політиці Румунія підтримувала існування Версальсько-Вашингтонської системи, і з цією метою
в 1920-1921 рр. із Чехо-Словаччиною та Югославією було укладено воєнно-політичний союз — Мала Антанта, який орієнтувався на Францію. А також встановлено союзницькі відносини з Польщею.
У 1924 р. в Південній Бессарабії спалахнуло кероване комуністами Татарбунарське повстання, метою якого було встановлення радянської влади і від’єднання Бессарабії. Але воно мало локальний характер і зазнало поразки.
-
-
У листопаді 1938 р. Кароль ІІ розправляється з лідерами «Залізної гвардії» і зосереджує в своїх руках всю повноту влади.
Таким чином будь-яка опозиція в країні була придушена.
У червні 1940 р. до СРСР відійшли Бессарабія та Північна Буковина. Згвдно з ІІ Віденським арбітражем (серпень 1940 р.)
Румунія також втрачала Трансильванію на користь Угорщини, а згодом і Добруджу на користь Болгарії. Це остаточно підірвало віру населення в короля, відбулися масові виступи. У цих умовах Кароль дає право сформувати уряд
генералу Й.Антонеску, який славився своєю жорстокістю.
6 вересня 1940 р. під тиском Й.Антонеску Кароль ІІ був змушений зректися трону на користь Михая.
Останній же майже був відсунутий від влади. У Румунії встановилась диктатура Антонеску.
У країні відразу розпочалася антисемітська кампанія, почалася „румунізація” власності і бізнесу.
Встановлювався поліцейський режим. Державу було проголошено легіонерською, а Антонеску став "кондукторулом" — вождем держави.
У країну введено німецькі війська, які розмістилися в районах нафтових промислів. Укладався нерівноправний торговий договір.
Німеччина встановила контроль над румунською промисловістю. Румунія стала одним з основних постачальників для Німеччини продуктів харчування, сировини і нафти.
-
22 червня Румунія підтримала напад на СРСР і захопила Бессарабію та Одесу.
Наступні поразки німецьких і румунських військ на Східному фронті привели до того,
що противники Антонеску почали шукати контактів із країнами Антигітлерівської коаліції.
У серпні 1944 р. режим Антонеску було повалено в результаті повстання, на чолі якого став король Михай, підтриманий комуністами.