Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Інформація. Дії з інформацією - Coggle Diagram
Інформація. Дії з інформацією
Інформація – це відомості або повідомлення про навколишній світ, отримані різними шляхами.
За допомогою повідомлень здійснюється обмін інформацією:
між людьми (вчителька
розповідає учням про основні пристрої комп’ютера);
між тваринами (гавкіт собак на вулиці), між
людьми і тваринами (команди для собаки);
між приладами і людьми (шкільний дзвінок вчителям і учням повідомляє про початок або закінчення уроку);
між приладами (надсилання SMS з одного телефону на інший).
Інформацію передають за допомогою повідомлень.
Наприклад, диктор телебачення передає повідомлення про події в нашому місті, країні, за кордоном, і телеглядачі отримують нову інформацію.
При обміні інформацією хтось (щось) завжди виступає в ролі джерела інформації, а хтось в роді приймача інформації (приймачем може бути тільки жива істота).
Інформація завжди передається від джерела до приймача.
Наприклад, під час пояснення вчителем нового матеріалу джерелом інформації є вчитель, а приймачами — учні;
під час перегляду фільму телевізор є джерелом інформації, а телеглядач —
споживачем;
Оля милується квіткою: квітка — джерело, а Оля — отримувач інформації тощо.
За способом сприймання розрізняють такі види інформації:
слухова;
нюхова;
смакова;
дотикова.
зорова;
За призначенням інформація може бути:
приватною;
Приватна інформація – це інформація, поширення якої можливе лише за згодою її
власника на тих умовах, які він вкаже.
Наприклад, інформація про вас, вашу адресу проживання, ваших близьких і т.д. є приватною інформацією.
публічною.
Публічна інформація – це інформація, яка вільно збирається, отримується, зберігається,
використовується та поширюється.
Приватна інформація захищається авторським правом.
Авторське право – це набір прав, які мають автори на свої твори (літератури, мистецтва, науки, …).
Види інформації за способом подання:
графічний (малюнки, картини, фогографії);
текстовий (листи, щоденник, текст підручника);
числовий (математичні приклади, дати, годинник);
звуковий (музика, шуми, розмова);
світловий (сигнали світлофора, фари машин);
міміки та жестів (жести міліціонера-регулювальника, розмова людей з вадами слуху);
комбінований (учитель не лише пояснює матеріал, а й демонструє малюнки, друзі не лише розповідають про екскурсію, а й показують фото, відеозаписи).
Властивості інформації:
Повнота – інформації достатньо для розуміння ситуації та прийняття правильного рішення.
Наприклад. Ви дізналися, що про вихід нового фільму і хочете обов’язково сходити до кінотеатру на прем’єру. Ця інформація буде повною, якщо ви знаєте, коли та де відбудеться ця прем’єра. Адже інакше буде незрозуміло, коли й до якого кінотеатру треба збиратися.
Достовірність – інформація відображає істинний стан справ.
Наприклад. Інформація про
прем’єру фільму буде достовірною, якщо ви мали отримати її з перевірених джерел (афіші, телебачення, преса, …). Якщо ви почули цю інформацію з розмови друзів на вулиці, ви могли отримати недостовірну інформацію.
Корисність – це практична цінність інформації для конкретної людини.
Наприклад. Якщо ви передасте повідомлення про прем’єру фільму своєму другові, який уважно слідкує за всіма новинками кіно, то ця інформація буде корисною для нього. Якщо ж це саме повідомлення отримає ваша бабуся, яка не цікавиться фільмами, то така інформація не буде мати для неї цінності.
Актуальність – важливість, істотність для певного часу.
Наприклад. Якщо ви повідомили
свого друга про прем’єру, заплановану на листопад, у жовтні, то ця інформація буде актуальною. Якщо ваш друг отримає це повідомлення у грудні, воно буде несвоєчасним та неактуальним.
Зрозумілість – інформація представлена в доступному для сприйняття вигляді.
Наприклад. Якщо ви скажете про прем’єру фільму своєму другові німецькою мовою, який вивчає в школі англійську мову, то він ніколи не здогадається, про що ви його інформуєте. Але це
повідомлення зрозуміє той, хто володіє німецькою мовою.
Інформаційні процеси – це дії, які виконують з інформацією.
Комп’ютер отримує повідомлення
через пристрої, які підключені до нього (клавіатура, миша, сканер), або коли повідомлення передаються йому з іншого комп’ютера.
Комп'ютер є одним із найефективніших сучасних засобів опрацювання повідомлень за допомогою спеціальних програм.
Комп'ютер теж зберігає повідомлення у своїй пам’яті або на електронних носіях, з яких потім (вставивши їх у комп’ютер) їх можна переглянути, прочитати.
Комп’ютер може передавати повідомлення іншим комп’ютерам. Які пристрої в цьому
допоможуть? (монітор, принтер, модем).
Кодування – процес перетворення повідомлень за допомогою певного коду у зручну для передавання, зберігання та опрацювання форму.
Код – це набір символів або сигналів і правил, що використовуються для кодування повідомлень.
Працюючи за комп'ютером, людина набирає на клавіатурі букви, цифри, інші символи. Вони потрапляють у пам’ять комп’ютера у вигляді кодів (послідовності таких цифр як 0 та 1) і
зберігаються там закодованими.
1 біт – це символ 0 або 1,
1 байт = 8 біт.
Декодування – це процес розкодування, розшифрування кодів. Це зворотній процес до кодування.
Старовинна нумерація, що використовується для позначення століть, розділів у книгах тощо. Для зображення чисел у цій системі використовують 7 основних знаків:
I – 1
V – 5
X – 10
L – 50
C – 100
D – 500
M – 1000
L – 50
Правила читання чисел римської системи числення.
У римській системі числення відсутній знак, що позначає нуль.
Число записуємо, розділяючи його на розряди: сотні, десятки, одиниці
Кожен знак у записі одного числа не можна використовувати більше 3 разів.
При записі чисел менше число може стояти праворуч від більшого, тоді воно додається до більшого.
Якщо менше число записане ліворуч від більшого, то його слід відняти від більшого.