Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Математика серед нас, Геометрія, Методологічні принципи формальної логіки,…

- - - - Множення, пояснене простим способом, полягає в тому, що коли ми множимо, наприклад, 6 × 2, ми виконували б наступну операцію 6 + 6.
        
        Терміни множення
        
        Ми можемо виділити два доданки у множенні, фактори та добуток. Перші - це ті числа, які множаться. Тим часом продукт є результатом операції.
        
        Ми можемо виділити два доданки у множенні, фактори та добуток. Перші - це ті числа, які множаться. Тим часом продукт є результатом операції.
        
        Наприклад, якщо ми маємо 7 × 9 = 63, 7 і 9 є факторами, тоді як 63 - це продукт.
        
        Властивості множення: -Комутативна властивість -Асоціативне майно
        -Розподільна властивість
        -Помножте на нуль
        -Помножте на одиницю -Помножте на десять
        
        Link Title
  - - - Чисельник, риска, займенник
        
        Знаменник дробу - показує на скільки рівних частин поділене ціле
        
        Чисельник дробу - показує скільки взято рівних частин
        
        Риска - ділення
    - - Основна властивість простого дробу.Якщо
        чисельник і знаменник будь-якого дробу помножити
        і поділити на одне і теж число, то значення
        дробу не зміниться
      - Неправильний дріб
        
        Мішані дроби
        
        Десятковий дріб
      - Правильний дріб
    - - Історія винекнення
        
        https://youtu.be/2sjxxKIe-r0
        
        Сучасна система запису дробів була створена в Індії, але там не писали дробові риски. А записувалии дріб так, як зараз, почали араби.
- - - - Годинник
        
        Годи́нник — пристрій для вимірювання часу.
        
        Класифікація
        
        За механізмом вимірювання:
        
        Стародавні
        
        Кварцовий годинник
        
        Новітні
        
        камертонний годинник
        
        пісковий годинник
        
        лектронний годинник
        
        вогняний годинник
        
        сонячний годинник
        
        За розмірами і портативністю:
        
        наручний годинник
        
        LED годинники
        
        кишеньковий годинник
        
        настінний годинник
        
        настільний годинник
        
        баштовий годинник
        
        Годинникові механізми
        
        Сучасні годинники, механічні, електронні або атомні, використовують для вимірювання часу періодичні процеси — автоколивання. Принципова будова всіх типів годинників однакова: вони мають у своєму складі коливну систему, контрольний механізм, джерело енергії та індикатор. Контрольний механізм забезпечує надходження енергії від джерела до коливної системи порціями, що компенсують дисипацію енергії в ній. Індикатор служить для того, щоб відображати інформацію про час на циферблаті зі стрілками або електронному дисплеї.
        
        Історія виникнення
        
        Види годинників
        
        Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.
        
        Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.
        
        Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін.
    - - Список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят.
        
        Періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також іншими відомостями різного характеру.
        
        Система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця.
      - Види календарів:
        
        Японський календар
        
        Японське літочислення — китайський винахід. Кожен імператор Японії, сходячи на престол, стверджував девіз, під яким буде проходити його правління. У стародавні часи імператор іноді міняв девіз, якщо початок правління був невдалим. Початок дії девізу вважався першим роком нового правління, починалася нова епоха. Усі девізи унікальні, тому їх можна використовувати як універсальну шкалу літочислення.
        За часів Реставрації Мейдзі (1868 року) була введена єдина система японського літочислення, що бере свій початок з 660 року до н. е. — легендарної дати заснування імператором Дзімму японської держави. Активно ця система використовувалася тільки до кінця Другої світової війни.
        
        Індуїтський календар
        
        Тривала ізоляція індійських князівств один від одного призвела до того, що майже в кожному з них була своя місцева календарна система. До недавнього часу в країні застосовувалося декілька офіційних цивільних календарів і близько тридцяти місцевих, що служили для визначення часу різних релігійних свят і обрядів. Серед них можна зустріти сонячні, місячні і місячно-сонячні.Заплутаність календарних систем виявилася такою значною, що уряд Індії вимушений був провести реформу і ввести Єдиний національний календар. Для цієї мети в листопаді 1952 року під головуванням професора Мегхнада Саха був створений спеціальний комітет з реформи календаря. За рішенням уряду він був прийнятий в Індії з 22 березня 1957 для цивільних і громадських цілей. Для виконання релігійних обрядів немає заборони користуватися місцевими календарями.
        
        Китайський календар
        
        Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60-річну циклічну систему, що утворилася в результаті об'єднання:
        дванадцятирічного циклу («земні гілки»), за кожним роком якого було закріплено назву тварини, ідесятирічного циклу «стихій» («небесні гілки») — дерево, вогонь, земля, метал, вода.
        
        Юліанський календар
        
        Перша спроба реформувати давньоєгипетський календар була зроблена ще задовго до Юлія Цезаря Птолемеєм III Евергетом, який у своєму відомому «Канопському декреті» (238 року до н. е.) вперше ввів поняття високосного року, вирівнюючи тим самим помилку в 1 добу, що набігає за 4 роки. Таким чином, кожен четвертий рік став дорівнювати 366 добам. Реформа ця не мала успіху, занадто сильними були древні традиції. Тільки в епоху Римського панування Великий рік Сотіса перестав існувати як реальна календарно-астрономічна міра. Гай Юлій Цезар з допомогою відомого александрійського астронома Созигена замінив римський календар реформованим єгипетським календарем «Канопського декрету». У 46 році до н. е. Рим з усіма володіннями перейшов на новий календарний відлік, який отримав з тих пір назву юліанського літочислення. Саме цей календар ввійшов в основу історії християнської культури.
        
        Юліанський календар виявився недостатньо точним і давав помилку на 1 день за 128 років.
        
        Вже в перші століття становлення християнства робилися спроби перекинути хронологічний міст між сучасністю і священними подіями, описаними в Біблії. У результаті проведених підрахунків виникло близько 200 різних варіантів ери «від створення світу», чи «від Адама», в яких період часу від створення світу до Різдва Христового нараховував від 3483 до 6984 років. Найбільшого поширення набули три так звані світові ери:
        
        александрійська (вихідна точка — 5501 рік, фактично 5493 рік до н. е.),
        
        антіохійська (5969 рік до н. е.);
        
        візантійська.
        
        Юдейський календар
        
        Юдейський календар — водночас релігійний і офіційний світський календар Ізраїлю. Являє собою комбінований сонячно-місячний календар. Роки обчислюються з початку створення Всесвіту, яке, згідно з юдаїзмом, відбулося в 3761 році до н. е. — перший рік світу (Anno Mundi). Наприклад, 2010 рік за григоріанським календарем відповідає юдейському 5771 року. Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів. Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї через кожні 3 роки на 4-й після 12-го місяця Адара додавали 13-й (у 29 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.
        В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.
        
        Григоріанський календар
        
        У григоріанському календарі початком відліку вважається рік народження Ісуса Христа (свого часу його неправильно визначили), дати обчислюються назад (до нової ери) і вперед (нової ери). Період між повнями Місяця у природі дорівнює 29,5 добам, але західний календар використовує місяць у 30 днів або у 31 день (лише в лютому 28), загалом — 365 днів. Оскільки рік триває приблизно на 6 годин більше, то раз на чотири роки до лютого додається один додатковий день (високосний рік).
        На григоріанський календар Російська імперія перейшла лише в 1918 році — майже на 350 років пізніше за Європу. Була введена поправка в 13 діб: після 31 січня 1918 відразу настало 14 лютого.
        
        Єгипетський календар
        
        У долині Нілу був створений календар, що проіснував разом з єгипетською цивілізацією близько 4-х тисячоліть. Походження цього календаря пов'язане із Сіріусом — яскравою зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Сонячний календар стародавніх єгиптян лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж досі.
        Проміжок часу між двома геліакічними сходженнями Сіріуса (Сотіс), що збігалися в Стародавньому Єгипті з літнім сонцестоянням та передували розливу Нілу, становить 365,25 доби. Однак у довжину свого року єгиптянами було покладено ціле число днів — 365. Таким чином, за кожні 4 роки сезонні явища випереджали календар на 1 добу. За відсутності високосних років, Новий рік проходив за 1460 (365 × 4) років усіма сезонами й повертався на початкове число. Період у 1460 років називався сотічним періодом, циклом, або Великим роком Сотіса.
  - - - Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару
        
        Еквівалент:
        
        одиниця(гривня)
        
        Десяток(десять гривень)
        
        сотня(сто копійок)
        
        Сотня(сто гривень)
        
        десяток(десять копійок)
        
        Тисяча( тисяча гривень)
        
        одиниця(копійка)
        
        Десять тисяч( гривень)
        
        і т.д
    - - Ма́са — основна фізична величина, яка вважається однією з фундаментальних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості від макроскопічних об'єктів до атомів і елементарних частинок. У сучасній фізиці елементарних частинок, яка ґрунтується на квантовій теорії поля, вважається, що маса не є фундаментальною властивістю частинок матерії, а набувається шляхом взаємодії частинок зі спеціальним полем Хіггса.
        
        Одиниці вимірювання
        
        тонна
        
        центнер
        
        кілограм
        
        фунт
        
        Грам
        
        унція
        
        Карат
    - - Одини́ця вимі́рювання — дійсна скалярна величина, визначена та прийнята умовно, з якою можна порівняти будь-яку іншу величину того самого роду, щоб виразити відношення двох величин у вигляді числа[1]. Значення цієї величини приймають рівним одиниці.
        
        Найпростіші одиниці вимірювання
        
        Мілілітр
        
        Літр
- - - - Дзеркальна симетрія
      - Симетрія обертання
      - Центральна симетрія
      - Ковзна симетрія
      - Трансляційна симетрія
    - - Будова тварин
      - Актиноморфія
      - Зигоморфія
      - Асиметрія
    - - Симетрія молекул
      - Інверсія
      - Власне обертання
      - Невласне обертання
      - Відбиття
    - - Закон збереження енергії
      - Парність
      - Закон збереження імпульсу
      - Закон збереження моменту імпульсу
      - Закон збереження руху центра мас
      - Закон збереження електричного заряду
    - - Дзеркальна
      - Осьова
      - Гвинтова
      - Променево-гвинтова
- - - - Прямокутник — це чотирикутник, у якого протилежні сторони рівні.
      - Квадрат — це чотирикутник, у якого всі сторони рівні.
- - - - Формула для обчислення площі прямокутника: S = a ⋅ b. S - площа прямокутника.
        
        https://www.youtube.com/watch?v=YYYHsJHS54s
- - - - метод міркувань;
        
        Найпростіший спосіб вирішення нескладних задач полягає в послідовних міркуваннях з використанням усіх відомих умов. Висновки з тверджень, які є умовами задачі, поступово приводять до відповіді на поставлене запитання.
      - за допомогою таблиць істинності;
        
        Суть методу полягає в фіксації умов задачі й отриманих результатів міркувань у спеціально складених під задачу таблицях. Залежно від того, істинне висловлювання чи хибне, відповідні елементи таблиці заповнюються знаками «+» і «-» або «1» і «0».
      - метод блок-схем;
        
        Метод блок-схем вважається оптимальним варіантом для розв’язання задач на зважування й на переливання рідин. Альтернативний спосіб розв’язання цього типу задач — метод перебору варіантів — не завжди є оптимальним, та й назвати його системним досить складно.
      - засобами алгебри логіки (алгебри висловлювань);
      - графічний (зокрема, «дерево логічних умов», метод кіл Ейлера);
      - метод математичного більярда.