Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Технологія розвивального навчання :star: - Coggle Diagram

- - - - Принцип навчання швидким темпом.
        
        Він органічно пов ́язаний із попереднім і передбачає відмову від одноманітного повторення пройденого матеріалу. Суть його полягає в тому, щоб діти безперервно збагачували свій розум різноманітним змістом, який створює сприятливі умови для глибшого осмислення набутих знань. Однак не варто вдаватися до поспішності в навчальній роботі і збільшувати кількість завдань для школярів.
      - Принцип усвідомлення школярами процесу учіння.
        
        Цей принцип випливає із загальноприйнятого дидактичного принципу свідомості і передбачає усвідомлення учнями способів дій і операцій, за допомогою яких відбувається процес учіння, що є передумовою розуміння навчального матеріалу, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, оволодіння мислительними операціями (порівняння, синтез, узагальнення), а також позитивного ставлення школярів до навчальної праці. Адже одна з найважливіших умов розвитку учня полягає в тому, що процес оволодіння знаннями і навичками є об ́єктом його усвідомлення. Тому навчальний процес має бути організований так, щоб учень з ́ясував для себе розташування матеріалу, необхідність заучування певних його елементів.
      - Принцип навчання на високому рівні складності.
        
        Цей принцип є провідним у технології розвивального навчання і характеризується, на думку Л. Занкова, не тим, що перевищує «середню норму» складності, а насамперед тим, що розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і спрямування. Йдеться про складність, пов ́язану з пізнанням суті явищ, які вивчаються, залежностей між ними, із справжнім залученням дітей до цінностей науки й культури. Засвоєні знання, стаючи надбанням школяра, забезпечують перехід на вищий ступінь розвитку.
      - Принцип провідної ролі теоретичних знань.
        
        Він орієнтує на зосередження уваги не на всіх складностях, а на пов ́язаних із теоретичним осмисленням явищ, виявленням їх внутрішніх суттєвих зв ́язків. Головним у навчальному процесі є розмежування різних ознак об ́єктів і явищ, що вивчаються. Здійснюється воно в межах принципу системності й цілісності, згідно з яким кожний елемент засвоюється у зв ́язку з іншим і всередині певного цілого. У формуванні понять, способів мислення, діяльності домінує індуктивний шлях, який передбачає перехід від спостереження одиничних фактів і явищ до встановлення загальних закономірностей, правил, законів. Особливу роль відіграє процес порівняння, яке дає змогу з ́ясувати подібність і відмінність явищ і речей, диференціювати їх властивості, відношення. Значна увага при цьому приділяється розвитку аналізуючого спостереження, здатності до виокремлення різних аспектів і властивостей явищ, їх чіткому мовленнєвому вираженню.
      - Принцип цілеспрямованої і систематичної роботи з розвитку всіх учнів.
        
        Зосереджений він на подоланні неуспішності окремих учнів, посиленій увазі до їх загального психічного розвитку. Йдеться про виявлення і корекцію тих аспектів психічного розвитку, відставання яких було основною причиною неуспішності. За традиційної методики для подолання неуспішності слабких учнів використовують багато тренувальних вправ, однак це не сприяє розвитку дітей, а спричинює ще більше відставання, оскільки вони потребують систематичної роботи, спрямованої на їх розвиток. Експерименти Л. Занкова засвідчили, що цілеспрямована й систематична робота зумовлює зрушення у розвитку слабких учнів і кращі результати у засвоєнні знань і навичок.
- - - - Особлива форма активності дитини, спрямована на зміну себе як суб ́єкта учіння. Така діяльність
        орієнтована не на здобуття матеріальних або інших результатів, а безпосередньо на розвиток учнів.
      - Необхідність з ́ясування у процесі цілеспрямованої навчальної діяльності походження понять і позначуваних ними дій, підтвердження необхідності цих понять і дій для теоретичного пізнання відповідної галузі знань, а також теоретичних засад дій, що засвоюються.
      - Науково-теоретичний характер цілеспрямованої навчальної діяльності. У процесі досліджень було доведено можливість формування у дітей дошкільного віку елементів теоретичного мислення. Тому основний зміст навчання повинен бути орієнтований на наукові, а не емпіричні знання. Його необхідно спрямувати на формування в учнів науково-теоретичного стилю мислення. Цю гіпотезу згодом підтвердили експериментально: в учнів, які навчалися за цією методикою, було виявлено значно вищий темп розумового розвитку.
      - Організація навчання від абстрактно-загального до конкретно-окремого. Цим розвивальне навчання принципово відрізняється від традиційної дидактики, яка спрямовує пізнавальний процес від окремого до загального.
      - Головним змістом навчання повинні бути загальні способи дій щодо розв ́язання різноманітних
        завдань, які спрямовували б діяльність учнів на оволодіння цими способами.
- - - - Функція навчання припускає не зазубрювання всього інформаційного матеріалу тим, як в інформаційно-репродуктивній системі, а засвоєння тільки теоретичних понять - закономірностей, законів, теорій шляхом виділення їх істотних ознак з навчальної інформації.
      - Функція розвитку припускає переважно творчу діяльність учнів на всіх етапах навчальної діяльності по темі для засвоєння методів наукової творчості, а не лише виконання окремих творчих завдань в кінці вивчення теми, як це відбувається в інформаційно-репродуктивній системі, та ще методом проб і помилок.
      - Функція виховання передбачає організацію спілкування та співпраці для формування в учнів самостійності у застосуванні основних технологій (або їх окремих операцій) соціальної творчості - дослідження, проблематизації, експертизи, проектування, прогнозування в рамках кожної теми, а не тільки на "тижня проектів", як при інформаційно-репродуктивній системі.
    - - По-третє, засвоєнню підлягає не вся інформація, а лише теоретичні закономірності - загальнонаукові,
        загальнопредметних і тематичні поняття.
      - По-п'яте, виконання творчих завдань і робіт здійснюється за допомогою алгоритмів, частина з яких
        розробляється самими учнями і в подальшій навчальній діяльності розвивається.
      - По-друге, творчі завдання складають основу навчальної діяльності учнів з першого до останнього
        уроку по темі.
      - По-перше, на уроках створюється психологічний комфорт за допомогою наступних основних умов: шанобливого спілкування, дотримання вчителем і учнями шкільних правил, справедливого ставлення вчителя до результатів роботи учнів, допомоги з боку вчителя учням у навчальній діяльності, забезпечення вчителем мінімального успіху учнів у навчальній діяльності , забезпечення вибору учнями рівня засвоєння матеріалу, практичної спрямованості творчої діяльності.
      - По-шосте, структура навчального матеріалу складена таким чином, що в процесі вивчення нових тем
        відбувається розвиток основних - загальнонаукових і загальнопредметних понять раніше вивчених тем.
      - По-четверте, теоретичні закономірності не пропонуються учням в готовому вигляді, як це відбувається при інформаційно-репродуктивному навчанні, а формулюються через істотні ознаки учнями самостійно або з допомогою вчителя в процесі аналізу та систематизації наукової інформації, вирішення проблем, проведення досліджень та експертиз, проектної і прогностичної діяльності
      - По-сьоме, в процесі освіти учні поступово опановують методи наукової творчої діяльності, потім технології і, нарешті, самостійно проектують нові технології творчої діяльності і переносять їх з одного предмета в інший.
      - По-восьме, освоєння нового методу і технології творчої діяльності на першому етапі здійснюється в
        груповій формі, потім через парну роботу поступово переходить в індивідуальну форму роботи.
      - По-дев'яте, контроль і аналіз результатів освіти за темою включає в себе не тільки теоретичні закономірності, але й методи і технології творчої діяльності, а також аналіз самого процесу діяльності і її результатів на емоційному, інформаційному, теоретичному і методологічному рівнях.
    - - 2) зміст навчальної діяльності;
      - 4) методичні зразки викладання предметів, оформлені в підручниках, навчальних посібниках,
        методичних посібниках.
      - 3) методологію;
      - 1) теоретичне обгрунтування;
    - - 1) формулювання теоретичних понять;
      - 2) проблематизація теоретичних понять;
      - 3) розвиток теоретичних понять;
      - 4) контроль і оцінка результатів кожного етапу навчальної діяльності.
- - - - Вільна модель.
        
        У процесі навчання максимально враховується внутрішня ініціатива студента. При наявності певної допомоги з боку викладача студент усе ж таки сам визначає інтенсивність і тривалість своїх навчальних занять, самостійно вибирає засоби навчання.
      - Активізувальна модель
        
        Спрямована на підвищення пізнавальної активності студентів за допомогою включення в навчальний процес проблемних ситуацій, опори на пізнавальні потреби та інтелектуальні почуття. У межах цієї моделі зберігаються всі основні моменти традиційного навчання, зокрема, засоби контролю за засвоєнням нормативних знань, умінь і навичок, проте враховуються два основні психологічні чинники ефективного навчання: пізнавальна мотивація і мисленнєва активність студентів в умовах вирішення навчальних проблемних ситуацій.
      - Особистісна модель.
        
        Основним завданням навчання є загальний розвиток особистості, розвиток її пізнавальних, емоційно-вольових, моральних і естетичних можливостей. Організація навчального процесу підпорядковується певним взаємопов'язаним принципам (навчання на високому рівні труднощів, провідна роль теоретичних знань на початковому етапі навчання, швидкий темп вивчення навчального матеріалу, усвідомлений характер учіння, одночасна робота щодо розвитку слабких і сильних студентів). Кінцева мета особистісної моделі - дати вихованцям цілісну картину світу на основі науки, літератури і мистецтва з урахуванням трьох основних ліній психічного розвитку особистості (спостереження, мислення і практичних дій).
      - Структурувальна модель.
        
        Зараз у практику навчання запроваджується модульно-розвивальне навчання. Модуль (від лат modulus - міра) - це самостійна група ідей і знань, якими повинні оволодіти студенти. До кожного модуля розробляються доцільні засоби навчання для засвоєння цих ідей, які відповідають їхній природі (сутності).
      - Формувальна модель.
        
        Ґрунтується на твердженні, що впливати на розумовий розвиток особистості - означає здійснювати цілеспрямоване управління процесом засвоєння знань і умінь. За умови проходження студентом усіх необхідних етапів з урахуванням спеціально організованої педагогом орієнтувальної основи дії можна гарантувати сформованість знань і умінь із заздалегідь заданими якостями.
      - Модульно-розвивальне навчання
        
        Передбачає застосування різних форм і методів самостійної роботи студента, яка підпорядкована темі, меті та завданням навчального курсу, яку треба засвоїти. Модульно-розвивальна концепція навчання ґрунтується на проблемно-діалогічній взаємодії викладача і студента.
- - - - Специфічними властивостями розвитку особистості
        
        психогенні: людина - саморегулююча і самоврядна система;
        
        фізичний вік визначає кількісні та якісні характеристики і можливості психічного розвитку.
        
        біогенного: психічний розвиток особистості багато в чому визначається спадковістю;
        
        індивідуальність: особистість являє собою унікальне явище, яке відрізняється індивідуальним
        підбором якостей і власним варіантом розвитку;
        
        соціогенного: вплив соціального середовища;
        
        іманентність: розвиток є невід'ємна властивість особистості, закладене природою;
        
        нелінійність: кожна особистість розвивається у своєму темпі, відчуваючи випадково розподілені в часі
        прискорення і протиріччя зростання;
        
        стадійність: розвиток особистості підпорядковується загальному закону циклічності;
- - - - Технологія дослідження в розвиваючому освіті застосовується на етапі розвитку теоретичних понять. При цьому основна увага приділяється різним варіантам проведення дослідження, в залежності від специфіки поставленої проблеми та середовища, в якій ця проблема виникла.
    - - В системі розвивального освіти навчання діагностики та ідентифікації здійснюється на етапі формулювання теоретичних понять. Ця робота здійснюється за допомогою спеціальних творчих завдань і методів, які переважно складаються учнями спільно з учителем або самими учнями.
    - - У розвиваючому освіті проектні роботи використовуються досить часто, і їх основна мета - навчання
        учнів технології проектування та її модифікацій.
    - - У розвиваючому освіті експертні роботи виконуються на етапі розвитку теоретичних понять. Для цього учням пропонуються спеціальні творчі роботи.
    - - Складання науково обгрунтованих прогнозів розвитку досліджуваних систем є обов'язковим
        компонентом навчальної діяльності в розвиваючому освіті.+
    - - Проблематизація в розвиваючому освіті застосовується на етапі розвитку теоретичних понять. Для цього учням пропонуються спеціально підібрані проблеми з метою засвоєння методів їх рішень, а також спеціальні завдання по формулюванню проблем на основі тактичних ситуацій.