Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Україна в умовах перебудови в СРСР - Coggle Diagram
Україна в умовах перебудови в СРСР
У добу «застою» фактично всі сфери життя радянського суспільства були охоплені
кризовими явищами. Серед вищого партійно-державного керівництва СРСР також
з'явилися ті, хто усвідомлював, що «далі так жити неможливо». У березні 1985 р. новим
Генеральним секретарем ЦК КПРС став М. Горбачов. Через деякий час він заявив про
необхідність здійснення докорінних змін в соціально-економічному й духовному житті
країни за збереження при цьому вірності ленінському курсові, наступності та
спадкоємності в політиці. З часом цей курс дістав назву «перебудови».
Навесні 1985 р. країну охопила одна з перших кампаній «перебудови», що розпочалася як
впровадження руху за «здоровий спосіб життя», а фактично звелася до авантюрної
антиалкогольної кампанії. У травні 1985 р. з'явилася постанова ЦК КПРС про заходи
щодо подолання пияцтва та алкоголізму. На цей час алкоголізм в країні набув
характеру економічної і соціальної проблеми, через яку погіршувалися виробничі
показники, відбувалася фізична і моральна деградація сотень тисяч людей. Однак
непродуманість заходів спричинила більше шкоди, ніж позитивних результатів від
антиалкогольної кампанії.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. відбулася аварія на Чорнобильській АЕС, яку
вважають найбільшою екологічною катастрофою в історії людства. Під час
підготовки до планових ремонтних робіт на четвертому енергоблоці стався вибух,
обвалилися дах і стіни реакторного відділення, що в цілому призвело до викиду
радіоактивних речовин в атмосферу. За підрахунками спеціалістів, аварія на
Чорнобильській АЕС за викидом радіоактивних речовин у 90 разів перевищувала вибух
атомної бомби у Хіросимі в 1945 р.
:
Відсутність помітних змін на краще спонукала М. Горбачова заявити про необхідність
поглиблення «перебудови». У січні 1987 р. розпочався її другий етап, пов’язаний із
проголошенням курсу на «гласність» і демократизацію суспільного життя.
«Гласність» — політичний курс керівництва КПРС у роки «перебудови», спрямований на
запровадження обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення
політики М. Горбачова.
Поглибленню «перебудови» сприяло те, що з осені 1986 р. з місць відбування покарань
стали випускати дисидентів. У результаті цього до України повернулося близько 300
політв’язнів, серед яких були В. Чорновіл, М. Горинь, Л. Лук’яненко та ін. З
Кримінального кодексу УРСР були вилучені статті, за якими опозиціонерів
засуджували за інакодумство.