Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Служіння ближньому - Coggle Diagram
Служіння ближньому
Український шпиталь
-
1929 рік: Представники українських громадських товариств збираються для обговорення відзначення 30-річчя перебування Андрея Шептицького на владичому престолі. Вирішено будувати український шпиталь.
Фінансова підтримка: За 4 роки (1930-33) було зібрано 150 000 злотих для будівництва шпиталю. Митрополит Андрей жертвує 5 000 американських доларів для будівництва шпиталю. Архиепархіяльна рада Львівського ординаріяту пожертвувала 10 000 доларів для будови шпиталю.
Посвячення шпиталю: Посвячення українського шпиталю відбулося в квітні 1938 року після виконання всіх санітарних вимог.
Опіка дітей
Завдяки пастирській опіці Митрополита при жіночих та чоловічих монастирях були засновані численні захоронки (сиротинці), в яких знаходили притулок діти-сироти: сестри Пресвятої Родини у Залукві опікувалися Українською захоронкою [9:95-97]; отці студити утримували сиротинець у с. Зарваниця, а також Унівський Захист [9:113-114]; сестри Милосердя cв. Вінкентія утримували притулок для дівчат на вулиці Бічній Стрийській у Львові [9:76]; для заснування сиротинця Митрополит придбав сестрам-василіянкам великий будинок з господарськими установами при вул. Потоцького, 104 у Львові [10:41].
В 1917 році митрополит Андрей купив майно Посіч-Майдан за 2,5 млн. австрійських корон і подарував його сиротинцям. З цією ж метою він придбав 364 морги землі у с. Зарваниця вартістю 750 тис. австрійських корон, а на сиротинець у Львові жертвував 600 тис. корон [8:42].
Товариство «Захист ім. митрополита Андрея Шептицького». Мало на меті збирати кошти для більшого поширення українських сиротинців і кращого рівня утримання в них сиріт.
Митрополит, як люблячий батько, часто особисто відвідував дітей або запрошував їх до себе.
Про теплі і близькі відносини Митрополита з дітьми-сиротами свідчать численні листи дітей, в яких вони звертаються до нього у різних справах словами: «Найдорожчий Таточку»!
Народна лічниця
Перша світова війна
-
На базі лічниці російські окупаційні війська утворили невеликий військовий шпиталь, а при відступі зі Львова забрали зі собою обладнання, інструменти та білизну
Розвиток та діяльність
1903 рік (червень): Перша амбулаторія з'явилася на вулиці Петра Скарги, 4, після реконструкції та переобладнання
-
1904 рік: "Народна лічниця" має 4 поліклінічні відділи, включаючи інтерністичний, педіатричний, хірургічний, окулістики та гінекологічний відділи
1905 рік: Утворено дерматологічний відділ, а пізніше - вушний відділ.
Після війни за ініціативою Товариства охорони молоді в лічниці розташувалася порадня матерів, що згодом отримала окреме приміщення на вул. Ходорівського, 12.
Опікувалась здоров'ям шкільної молоді, передусім учнями "Рідної школи"
-
Опікувалась інвалідами УГА, які отримували тут повне медичне обслуговування, включно з амбулаторними операціями
Центр медичної науки
-
Лікарі-українці знаходили не лише місце праці, але й солідну базу підвищення кваліфікації, адже працівниками цієї установи були досвідчені лікарі з великим досвідом праці і авторитетом
-
-