Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО - Coggle…
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО.
Специфіка вищої школи полягає в тому, що вона є, з одного боку, споживачем, а з іншого боку – активним виробником інформаційних технологій
«інформаційна технологія»:
спосіб збору, переробки й передачі інформації для одержання нових даних про досліджуваний об’єкт;
сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами
Суть інформатизації вищої освіти полягає у створенні для педагогів і студентів сприятливих умов для вільного доступу до культурної, навчальної і наукової інформації
У процесі вивчення біології з використанням ІТ визначено мету біологічної освіти:
одержання студентами знань про живу і неживу природу, про інформаційні взаємовідносини як між різними об’єктами живої природи, так і між живими організмами і оточуючим світом;
оволодіння доступними методами вивчення живої природи і відповідними вміннями, включаючи методи, в основі яких лежать ІТ;
формування на базі засвоєних знань і вмінь світогляду, заснованого на синтезі всіх методів пізнання природи – науки, мистецтва і релігії
гігієнічне виховання і формування здорового способу життя, що сприяє збереженню фізичного та морального здоров’я людини в специфічному життєвому середовищі інформаційного суспільства;
формування екологічної грамотності студентів, встановлення гармонійних відносин із природою, із усім живим як головною цінністю на Землі, з інформаційним суспільством, із самим собою як його активним та свідомим учасником.
М. Жалдак виділяє основні групи знань та вмінь, що пов’язані із формуванням інформаційної культури викладача:
технічні
системні;
гігієнічно-ергономічні;
навчальні;
методичні.
Під час виконання лабораторних або практичних робіт можна використовувати ІТ в таких видах діяльності:
безпосередньо для одержання експериментальних даних; для обробки результату та збереження експериментальних даних (коригування, друк тощо);
моделювання або імітації явищ, процесів, що в звичайних умовах несуть небезпеку життю та здоров’ю, або не можуть бути продемонстровані за допомогою традиційного обладнання;
виконання тестових завдань.
Серед основних напрямів удосконалення методики навчання біології можна визначити
володіння методикою навчання професійно орієнтованих тем із біології з застосуванням ІТ;
уміння самостійно добирати засоби ІТ для якісного вивчення тем курсу
володіння методикою проведення позааудиторних заходів, що відповідають профорієнтації та знанням принципів інтеграції з інформаційними технологіями;
вміння планувати навчальний процес із природничих дисциплін, вибирати структуру інформаційних технологій, адекватних змістові навчального матеріалу;
вміння об’єктивно оцінювати знання та вміння студентів в умовах застосування ІТ у вивченні природничих дисциплін.
Застосування ІТ навчання має на меті:
формування умінь студентів працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей;
підготовка особистості «інформаційного суспільства»;
збільшення обсягу навчального матеріалу для творчого засвоєння й використання його студентами;
формування дослідницьких умінь, умінь приймати оптимальні рішення тощо
Основні проблеми, які вирішує запровадження ІТ навчання:
удосконалення процесу навчання, підвищення його ефективності і якості завдяки додатковим можливостям пізнання навколишньої дійсності і самопізнання, розвитку особистості студента;
управління навчально-виховним процесом, навчальними закладами, системою навчальних закладів;
проведення моніторингу (контролю, корекції результатів навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування і психодіагностики);
поширення науково-методичного досвіду; організація інтелектуального дозвілля, розвиваючих ігор.
Основоположні принципи в ІТ навчання в СПШ і ЗВО:
адаптації (пристосування комп’ютера до індивідуальних особливостей студента);
діалогового характеру навчання;
керованості (будь-якого моменту можлива корекція викладачем процесу навчання);
багатоманітної взаємодії студента з комп’ютером (суб’єкт-об’єкт, суб’єкт-суб’єкт, об’єкт-суб’єкт);
оптимального поєднання індивідуальної і групової роботи;
підтримки стану психологічного комфорту під час спілкування з комп’ютером;
необмеженого навчання
Інформатизація навчання вимагає від викладачів і студентів комп’ютерної грамотності. До структури змісту якої можна віднести:
знання основних понять інформатики й обчислювальної техніки;
знання принципів дії і функціональних можливостей комп’ютерної
техніки;
знання сучасних операційних систем і володіння їх основними командами;
знання сучасних програмних оболонок і операційних засобів загального призначення (Norton Сom-mander, Windows, їх розширень) і володіння їхніми функціями;
володіння хоча б одним текстовим редактором;
початкові уявлення про алгоритми, мови і пакети програмування;
початковий досвід використання прикладних програм утилітарного призначення.
ПЕРЕВАГИ ГІПЕРТЕКСТУ Й ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА НАД ТРАДИЦІЙНИМ ПІДРУЧНИКОМ.
Комп’ютерні слайд-фільми мають наступні характеристики:
динаміка пред’явлення тексту задається педагогом (це відбувається заздалегідь під час розробки слайду-фільму, або в процесі демонстрації);
допускаються перехресні посилання;
логіка пред’явлення тексту задається педагогом;
призначені для суцільного перегляду;
нав’язує студенту свою логіку вивчення матеріалу;
задає ритм проходження матеріалу і має спеціальні аудіовізуальні засоби керування сприйняттям матеріалу;
програма дає студенту можливість розробляти комп’ютерний слайд-фільм – це технічно проста задача – цим забезпечується гарна технічна база для застосування методу проектів.
переваги електронній книзі порівняно з традиційною:
технологія мультимедіа створює навчальне середовище з яскравим і наочним поданням інформації, що особливо приваблює;
здійснюється інтеграція значних обсягів інформації на єдиному носії;
гіпертекстова технологія завдяки застосуванню гіперпосилань спрощує навігацію і надає можливість вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу
технологія інтелектуальних навчальних систем на основі моделювання процесу навчання доповнює підручник текстами, відслідковує і направляє траєкторію вивчення матеріалу, здійснює, таким чином, зворотний зв’язок.
Структура електронного підручника
дидактичні
методичні
довідкові матеріали
ЗАСТОСУВАННЯ ІТ ЯК ІНСТРУМЕНТІВ ПІЗНАННЯ.
Інструменти пізнання та навчальні середовища були розроблені чи адаптовані з метою розвитку критичного мислення й підвищення якості навчання. Ці інструменти включають у себе (але не обмежуються ними):
бази даних;
великоформатні електронні таблиці;
семантичні мережі; експертні системи;
засоби мультимедіа/гіпермедіа.
Є ряд суттєвих причин того, що використання комп’ютерів як інструментів пізнання є ефективною альтернативою комп’ютерних навчальних систем. Серед них:
студенти самі розробляють навчальний матеріал
знання ними конструюються, а не копіюються;
не комп’ютер керує процесом навчання, а сам студент;
створюються кращі можливості для розвитку інтелектуального потенціалу студентів;
у ході навчання між комп’ютером і студентом відбувається розподіл ролей.
КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ І РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ СТУДЕНТА.
Аналіз наукових публікацій дозволяють зробити такі висновки:
ІТ мають позитивний вплив на самоосвіту обдарованих студентів та розширення їхнього кругозору і комунікативних якостей;
інтеграція природничих дисциплін із ІТ дає простір для творчості в створенні та написанні програмних продуктів такими студентами;
використання власноруч створеного комп’ютерного обладнання для постановки експерименту з природничих дисциплін піднімає його на якісно новий рівень не тільки в плані візуалізації, а й обробки та збереження інформації про досліджуваний об’єкт чи явище;
згуртування різнопланово обдарованих студентів у групи стимулює пізнавальний інтерес у одних та «переадресацію» діяльності в інших, що особливо важливо в процесі навчання студентів із синдромом «хакера».