Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ - Coggle Diagram
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Учень сучасної середньої загальноосвітньої школи повинен мати такі якості:
гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
самостійно та критично мислити;
уміти бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи її раціонального вирішення;
усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності
бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
грамотно працювати з інформацією;
бути комунікабельним, уміти працювати в колективі;
уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.
СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ.
Освітні технології
Педагогічні технології
Навчальні технології
ознаки технології:
доцільність, тобто будь-яка технологія повинна містити опис цілей і задач, на рішення яких спрямовані проектовані способи і дії;
результативність – опис результатів;
алгоритмізацію – фіксація послідовності дій вчителів й учнів;
відтворюваність – систематичне використання алгоритму дій в організації педагогічного процесу;
керованість – можливість планування, організації, контролю і коректування дій;
проектованість – технологія створюється і реалізується штучним способом, підлягає модернізації та коректуванню з урахуванням конкретних умов.
ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІННОВАЦІЇ
Інноваційний потенціал педагога
творча здатність генерувати нові ідеї;
високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів;
високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів;
критерії готовності викладача ЗВО до інноваційної педагогічної діяльності:
усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;
готовність до творчої діяльності щодо нововведень у ЗВО;
упевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення, принесуть позитивний результат;
узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;
готовність до подолання творчих невдач;
органічність поєднання інноваційної діяльності, особистої, фахової та педагогічної культури;
рівень психолого-педагогічної та методичної готовності до інноваційної діяльності;
позитивне сприйняття, переосмислення свого минулого досвіду і його залучення до розробки інновації;
здатність до фахової рефлексії.
Інноваційна спрямованість визначається критеріями педагогічних інновацій, до яких відносять:
новизну
оптимальність
результативність та ефективність
можливість творчого застосування нових результатів у масовому досвіді
Інновації конкретизуються як у цілісній конструкції педагогічного процесу, так і у кожному його елементі:
цільова складова впливає на структуру і зміст навчального плану та програми як окремої дисципліни, так і усього комплексу навчальних дисциплін, орієнтує на певний прогнозований педагогічний результат;
змістова складова впливає зміст і структуру як окремих навчальних дисциплін, так і на освіту в цілому;
оцінна складова впливає на зміст, методи, форми контролю і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Інноваційний процес розгортається за такою логікою:
Виникнення – відбувається теоретична розробка нововведення та організовується інформаційно-роз’яснювальна робота.
Засвоєння – здійснюється апробація нововведення у одному або декількох навчальних закладах та діагностика результатів.
Насичення – якщо результат інноваційного процесу позитивний, відбувається широке упровадження інновації в масову педагогічну практику.
Рутинизація – інновація перетворюється у звичайну норму, традицію
Криза – нововведення повністю вичерпує свої можливості, а його результати можуть погіршуватися.
Фініш – інновація завершує своє існування, на її зміну приходять інші нововведення
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.
співнавчання
взаємонавчання
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві й демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми.
ГРУПОВА РОБОТА СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Важливість кооперативного навчання обумовлена кількома аспектами:
ü можливість установлення рівноправних партнерських стосунків між викладачем та студентом;
ü організація у процесі навчання продуктивної співпраці студентів
ü можливість практичної реалізації суб’єкт-суб’єктного й особистісного зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.
Основними елементами кооперативного навчання є (згідно з Д.Джонсоном):
позитивна взаємозалежність
особиста відповідальність
особистісна взаємодія
соціальні навички
групова обробка результатів
Групова робота передбачає об’єднання студентів у групи. Зазвичай використовуються чотири способи формування груп:
різнорівневі групи – складаються зі студентів з різним рівнем підготовки (сильні, середні і слабкі, з високою успішністю з цієї навчальної дисципліни або з низькою);
випадкові – склад визначається випадково (за кольором очей, за перевагою певного кольору в одязі тощо);
за інтересами – часто формуються самими студентами
групи одного рівня – складаються зі студентів приблизно однакового рівня підготовки.
При організації і проведенні групової роботи необхідно спиратися на низку специфічних принципів, які співвідносяться з загальними принципами фасилітаційної взаємодії (І.М. Авдєєва та І.М. Мельникова):
принцип добровільної участі
Принцип активності
Принцип дослідницької (творчої) людини
Принцип об’єктивності (усвідомлення) поведінки
Принцип партнерської (суб’єкт-суб’єктної) взаємодії
Принцип гармонізації інтелектуальної і емоційної сфер
Принцип образної фіксації
Принцип спрямованості на застосування результатів роботи в житті
Принцип фасилітаційної позиції