Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Японія, Китай, Індія - Coggle Diagram
Японія
- Зростання агресивності Японії
Японія вирішила напасти на Північно-Східний Китай, економічні багатства і стратегічне розташування якого приваблювали японських мілітаристів.
Японія не бажала миритися з тим, що найважливіші позиції в Китаї, якого вона вирішила перетворити на свою колонію
-
Під час економічної кризи 30-х рр. Японія, США та Англія прагнули якомога ширше забезпечити собі присутність на китайському ринку. Політика "відкритих дверей" і "рівних можливостей" давала перевагу США у боротьбі за китайський ринок.
-
18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення в Північно-Східний Китай. Протягом п’яти днів Японія захопила всі важливі населені пункти і до лютого 1932 р. підкорила весь Північно-Східний Китай.
У 1934 р. Японія заявила, що відмовляється від обмежень Договора п`яти.
-
- Повернення до агресивної зовнішньої політики. Зростання впливу військових
-
Вони вимагали скасування багатопартійності і відповідальності уряду перед парламентом, встановлення воєнної диктатури і повернення до традиційної експансіоністської політики. Під їх впливом у квітні 1927 р. до влади прийшов уряд генерала Танаки
таємного меморандуму Танаки, що мав розгорнутий план агресії та встановлення панування Японії в Південно-Східній Азії та в басейні Тихого океану.
Ще раніше, наприкінці травня 1927 р., Японія‚ скориставшись громадянською війною в Китаї‚ спрямувала свої війська до провінції Шаньдун, захопила Циндао і Цзінань. Мета цієї збройної інтервенції полягала в тому, щоб затримати наступ гомінданівських військ на північ і в такий спосіб перешкодити об’єднанню країни.
-
-
- Суперництво зі США та Великобританією. Вашингтонська конференція
-
Японія контролювала половину зовнішньої торгівлі Китаю‚ захопила німецькі колонії та залежні території в цьому регіоні‚ претендувала на далекосхідні райони Росії.
З метою подолання назріваючого конфлікту у Вашингтоні 12 листопада 1921 р. — 6 лютого 1922 р. було проведено конференцію. На цій конференції Японії та Великобританії довелося піти на серйозні поступки США.Великобританія відмовилася від союзу з Японією‚ укладеного в 1902 р. Японія підписала "договір дев’яти держав"‚ за яким визнавалася територіальна цілісність Китаю і проголошувався принцип "рівних можливостей" і "відкритих дверей" стосовно Китаю.
Розгортання демократичного руху сприяло становленню багатопартійності й парламентської системи. У 1925 р. демократичні сили домоглися введення в країні загального виборчого права для чоловіків‚ системи соціального забезпечення.
Повоєнна нестабільність і гостра політична боротьба стали підгрунтям для розгортання могутнього демократичного руху. Серйозною причиною демократичного піднесення були зміни в економіці й соціальній структурі країни. В Японії зросла частка кваліфікованих робітників, що розгорнули боротьбу за покращення свого становища.
- Напад на Китай у 1937 р. Мілітаризація економіки Японії
У липні 1937 р. почалось японське збройне вторгнення до Північного і Центрального Китаю. Приводом до війни став конфлікт між японськими і китайськими солдатами на мості Марко Поло,
Активні наступальні операції японської армії проти Китаю тривали до 1939 р. Японці спромоглись оволодіти найбільш розвиненими районами Китаю і‚ отримавши значні сировинні та людські ресурси‚ частково вирішити власні економічні проблеми.
- Японія після Першої світової війни
Китай
- Національно-визвольна боротьба. "Рух 4 травня"
У 1912 р. після Сіньхайської революції Китай було проголошено республікою. У країні створено Національно-народну партію Гоміндан, яка поставила собі мету — перетворення Китаю на сильну національну державу у вигляді парламентської республіки.
-
-
приводом до розгортання антиімперіалістичної, національно-визвольної боротьби. Боротьбу розпочали студенти Пекіна. 4 травня 1919 р. вони вийшли на демонстрації та мітинги з вимогами до уряду повернути півострів, звільнити прояпонськи налаштованих чиновників та оголосити бойкот японських товарів.
Тривав він понад два місяці і закінчився тим, що уряд пішов на деякі поступки: було знято з посад прояпонських чиновників, звільнено заарештованих студентів, китайська делегація не підписала Версальського миру.
- Національна революція 1925–1927 рр. Об`єднання Китаю
Унаслідок бойових дій війська Чан Кайші восени 1926 р. взяли Ухань, у лютому 1927 р. — Нанкін, у березні того ж року — Шанхай.
30 травня 1925 р. на знак протесту в Шанхаї спалахнуло повстання, підтримане всіма верствами суспільства ("Рух 30 травня").
У квітні 1927 р. він влаштував масові розстріли комуністів у Шанхаї, тобто здійснив переворот, установивши особисту владу.
Завдяки таким діям Чан Кайші зміг об’єднати Китай під своєю владою.
Напередодні цих подій у Китаї були три впливові політичні сили, що виборювали владу: офіційний уряд у Пекіні, Гоміндан на чолі з Сунь Ятсеном і КПК. До того ж їм доводилося вести боротьбу з мілітаристськими угрупованнями
- Протистояння між КПК і Гомінданом
Під його керівництвом у 1934-1935 рр. 100 тис. партизанська армія, здійснивши «Великий похід» (пройшла з боями 12 тис. км), перебазувалися до Північного Китаю
-
-
Під час боротьби між Гомінданом і КПК було сформовано провідні ідеї китайських комуністів: революція в Китаї буде переважно селянською і матиме форму партизанської боротьби.
- Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
У 1930 р. було прийнято аграрний закон. Він обмежував розміри орендної плати‚ встановлював межі земельних володінь‚ захищав права орендарів.
Головною метою зовнішньої політики Гоміндан уважав скасування нерівноправних угод з великими державами.
Наприкінці 1928 р. Центральний виконавчий комітет Гоміндану прийняв офіційне рішення про завершення воєнного етапу революції та про початок політичних перетворень.
Індія
- Національно-визвольний рух. Кампанії громадянської непокори
На чолі національно-визвольного руху залишався ІНК, визнаним лідером якого був М.Ганді. Ідеологією індійського національного руху став гандизм
Заслугою Ганді було те, що ідеї боротьби за незалежність і перетворення суспільства він виклав у доступних і прийнятних для більшості населення образах.
Ці методи не передбачали насилля (бойкот, мирні демонстрації, відмова від співробітництва та ін.)
ін підтверджував колоніальний статус Індії. Реформа передбачала розширення індійського представництва в раді при віце-королі Індії та губернаторах провінцій, а також збільшення числа виборців з 1 до 3%. Водночас було прийнято закон Роулетта, який визначав покарання за антиурядові акції.
-
6 квітня 1919 р. Ганді закликав до згортання будь-якої ділової активності й закриття магазинів на знак протесту проти закону Роулетта.
На першому етапі передбачалася кампанія бойкоту колоніальних установ і товарів. На другому — ухилення від уплати податків.
- Проблеми деколонізації та майбутнього країни
-
Тоді ІНК у 1932 р. оголосила нову компанію громадської непокори. У відповідь колонізатори заборонили ІНК і кинули до в`язниці Ганді.
У 1931 р. між лідерами ІНК та британською адміністрацією було укладено угоду, за якою колонізатори припиняли репресії та звільняли ув’язнених
У березні 1930 р. Ганді в супроводі своїх послідовників вирушив у тритижневий похід до узбережжя Аравійського моря
-
- Наслідки першої світової війни для Індії
Під час війни колоніальна влада обіцяла надати Індії самоврядування. Проте сподівання індійців не виправдалися. Це дало новий поштовх до антиколоніальної боротьби. На чолі цієї боротьби стали індійська інтелігенція і національна буржуазія.