Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Лекція №10 Україна в період загострення кризи радянської системи -…
Лекція №10
Україна в період загострення кризи радянської системи
1. Командно-адміністративне управління
Командно-адміністративне управління в СРСР було системою, заснованою на директивах політичного центру та адміністративному примусі, яка нехтувала законами економіки та мала на меті підпорядкування господарства потребам ідеологізованої політики.
М. Хрущов намагався лібералізувати методи управління господарством, що призвело до певного послаблення системи командно-адміністративного управління, але не до її повного знищення.
Під час утвердження влади Леоніда Брежнєва в 1964 році була оголошена "косигінська" економічна реформа, яка обмежила самостійність України та інших радянських республік і повернула господарство при підпорядкуванні центрального уряду.
Реформа спрямовувалася на розширення самостійності підприємств, впровадження госпрозрахунку та матеріального стимулювання працівників за результати.
протягом років реформи виробництво зростало, але система залишилася централізованою, з директивним плануванням та жорстким контролем.
В результаті влада боялася втратити контроль і знову почала обмежувати самостійність підприємств, щоб зберегти систему командно-адміністративного управління.
2. Зміна керівництва в УРСР
Зміна керівництва в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (УРСР) відбулася після зміни влади в Кремлі. Першим секретарем Центрального Комітету Комуністичної Партії України (КПУ) був Петро Шелест.
Петро Шелест був представником офіційного українського автономізму та відстоював інтереси України перед Московським центром. Він активно підтримує українську мову та культуру.
Незважаючи на свої незалежні погляди, Петро Шелест був учасником радянського часу та ініціатором репресивних дій проти українського національного руху.
Після зміни влади в Кремлі Шелест був усунутий від керівництва і на його місце був призначений Володимир Щербицький, який впровадив більшу російськомовну політичну та ідеологічну зміну в Україні, включно з відмовою від терміну «український народ».
3. Характерні ознаки комуністичного політичного режиму
Збереження тоталітарної системи : Режим був тоталітарним і зберігав основні структури та методи управління, які сформувалися в сталінський період.
Повернення до комуністичної диктатури : Після "жовтневого тихого перевороту" було відновлено диктатурні практики, які характеризуються обмеженням прав та свобод громадян.
Номенклатура : У режимі існувала "компартійно-радянська номенклатура" - керівний прошарок апарату влади, який контролював країну і користувався численними пільгами і привілеями.
Замовчування сталінських злочинів : Нове керівництво не тільки відновило диктатуру, але й замовчало сталінські злочини та відновило ідеологію, яка підтримувала культ сталінізму.
Стагнація ідеології : Ідеологія "розвинутого соціалізму" була введена як спроба виправдати реформи та підтримати ілюзію про якісні покращення у житті громадян.
Застій : Режим характеризувався стагнацією, нездатністю виробництва задовольняти потреби суспільства, втратою перспектив розвитку та підвищенням соціального напруження.
4. Конституція УРСР 1978 р.
Конституція УРСР 1978 року мала пропагандистський характер і декларувала ідеї "розвинутого соціалізму".
припинив на декларовану роль народу в управлінні суспільством і гарантуванні демократичних прав і свобод, конституція фактично закріплювала монополію комуністичної партії в усіх сферах суспільного життя.
Конституція порушувала принцип конституціоналізму, після чого концентрувала владу в руках однієї політичної сили - комуністичної партії.
неможливо на декларацію про право вихід республіки зі складу СРСР, ця декларація не підтверджувалася жодним юридичним механізмом.
Конституції СРСР 1977 року та УРСР 1978 року закріпили комуністичну диктатуру в СРСР та УРСР.