Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Україна в період загострення кризи радянської системи - Coggle Diagram
Україна в період загострення кризи радянської системи
Командно-адміністративне управління
Компартійно-державна верхівка організувала змову проти М. Хрущова, використовуючи лібералізацію методів державного управління.
Економічним підґрунтям комуністичної диктатури було директивне або командно-адміністративне управління народним господарством.
Командно-адміністративне управління - це система управління господарством, заснована на командах (директивах) політичного центру і адміністративному примусу.
Реформа обмежила повноваження уряду УРСР і фактично повернула господарство України в підпорядкування кремлівському уряду.
М. Хрущов налаштував проти себе партійний та державно-адміністративний апарат.
Головними завданнями «косигінської» реформи були: розширення господарської самостійності підприємств шляхом переведення їх на господарський розрахунок (госпрозрахунок) та матеріальне стимулювання працівників.
Партійна та радянська верхівка вбачали сенс свого життя в утриманні влади. Вони пов’язували загрозу втрати контролю над суспільством з М. Хрущовим та його курсом на десталінізацію та лібералізацію суспільно-політичного життя.
Протягом 1966-1970 рр. випуск промислової продукції зріс на 50 %, помітно підвищилася й продуктивність праці.
Зміна керівництва в УРСР
У травні 1972 р. на посаду першого секретаря ЦК КПУ був призначений Володимир Щербицький, який виконував усі економічні вимоги Москви.
В. Щербицький подавав приклад спілкування російською мовою, що стало нормою для партапаратників в областях і районах України.
П. Шелест прихильно ставився до української мови та мистецтва, але його самостійні дії та погляди були розцінені кремлівським керівництвом як прояви «місництва» і «націоналізму».
Книжку П. Шелеста «Україна наша Радянська» було вилучено з продажу та бібліотек через його націоналістичні погляди та ідеалізацію Запорозької Січі та козацтва.
Петро Шелест, перший секретар ЦК КПУ, був представником офіційного українського автономізму. Він відстоював економічні інтереси України перед союзним центром і активно захищав вугільну промисловість Донбасу.
Характерні ознаки комуністичного політичного режиму
Новий партійний лідер проголосив основою своєї політики стабільність, якої радянська верхівка не знала ні за сталінського терору, ні за хрущовських реформ.
Сутність «жовтневого тихого перевороту» 1964 р. полягала в збереженні тоталітарної системи та відносин, що сформувалися в сталінський період.
В травні 1972 р. на посаду першого секретаря ЦК КПУ був призначений Володимир Щербицький, який виконував усі економічні вимоги Москви
Компартійно-радянська номенклатура повернула собі становище могутньої та неконтрольованої сили.
Номенклатурники користувалися різноманітними пільгами та привілеями, інформація про які не розголошувалася.
В травні 1972 р. на посаду першого секретаря ЦК КПУ був призначений Володимир Щербицький, який виконував усі економічні вимоги Москви.
Партійно-радянський апарат повернув собі становище могутньої та неконтрольованої сили, яка ще за сталінських часів отримала назву «компартійно-радянська номенклатура».
Сутність «жовтневого тихого перевороту» 1964 р. полягала в збереженні тоталітарної системи та відносин, що сформувалися в сталінський період.
Конституція УРСР 1978 р.
Номенклатурники користувалися різноманітними пільгами та привілеями, інформація про які не розголошувалася.
Конституція порушувала сам принцип конституціоналізму, спрямований проти узурпації влади, її розділення за владними повноваженнями й у жодному разі не концентрації в руках однієї політичної сили.
Нова конституція узаконювала монополію комуністичної партії в усіх сферах суспільного життя, а одночасно й «зрощення» партійних і державних структур.
Загалом конституції СРСР 1977 р. та УРСР 1978 р. конституційно закріпили у СРСР та УРСР комуністичну диктатуру.
Кампанія з приводу ухвалення нової конституції СРСР (1977 р.) і конституції УРСР (1978 р.) мала винятково пропагандистський характер.