Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Угорщина. Румунія - Coggle Diagram
Угорщина. Румунія
дати:
-
-
-
-
-
-
1940 р. Приєднання до СРСР Бессарабії та Північної Буковини; до Угорщини – Північної
частини Трансильванії; до Болгарії – Південної Добруджи.
-
- Національно-визвольна революція
25 жовтня 1918 р.
у Будапешті відбулися демонстрації та мітинги, на яких населення вимагало негайно укласти мир, відділитися від Австрії та проголосити Угорську республіку.
Проти ночі з 30 на 31 жовтня у Будапешті й Відні одночасно спалахнули революції,
внаслідок яких в Австро-Угорщині було повалено монархію Габсбургів. 12 листопада проголошено утворення Австрійської Республіки, а 16 листопада —
Угорської.
-
Було націоналізовано або взято під контроль
державні банки, націоналізовані підприємства, що налічували понад 20 робітників, а також транспорт і торгівлю, прибуткові будинки в містах.
Складним залишалось і міжнародне становище республіки. З сусідів тільки Австрія
визнала нову республіку і заявила про свій нейтралітет. Також УРР визнала радянська Росія.
14 листопада 1919 р. після виведення румунських військ з Угорщини до Будапешта
вступила угорська армія адмірала М.Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру.
У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, згідно з яким
вона втрачала 77% території і 59% населення. На неї було покладено обов’язок виплачувати репарації. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис.
Риси режиму М.Хорті
-
Обмеження демократичних прав і свобод.
Збереження представницьких, демократичних інститутів влади.
Легальне існування опозиції. Обмеження діяльності лівих сил.
Панування традиційної еліти (земельної аристократії).
Необмежена влада М.Хорті.
Відсутність масової партії – опори правлячого режиму.
Монархічна, націоналістична демагогія.
У період з 1921 р. до 1931 р. уряд Угорщини очолював граф І.Бетлен. Цей період в
історії Угорщини називають «ерою Бетлена». Він припинив терор проти учасників революції‚ уклав угоду з соціал-демократами про легалізацію діяльності партії та
про звільнення політичних в’язнів. Водночас було обмежено демократичні права і свободи,
-
-
- Румунія у міжвоєнні роки. «Причорноморська міні імперія»
У зовнішній політиці Румунія підтримувала існування Версальсько-Вашингтонської
системи, і з цією метою в 1920-1921 рр. із Чехо-Словаччиною та Югославією було укладено воєнно-політичний союз — Мала Антанта, який орієнтувався на Францію. А також встановлено союзницькі відносини з Польщею.
У 1924 р. в Південній Бессарабії спалахнуло кероване комуністами Татарбунарське
повстання, метою якого було встановлення радянської влади і від’єднання Бессарабії. Але воно мало локальний характер і зазнало поразки.
6 вересня 1940 р. під тиском Й.Антонеску Кароль ІІ був змушений зректися трону на
користь Михая. Останній же майже був відсунутий від влади. У Румунії встановилась диктатура Антонеску. У країні відразу розпочалася антисемітська
кампанія, почалася „румунізація” власності і бізнесу. Встановлювався поліцейський режим. Державу було проголошено легіонерською, а Антонеску став
"кондукторулом" — вождем держави. У країну введено німецькі війська, які розмістилися в районах нафтових промислів. Укладався нерівноправний торговий
договір. Німеччина встановила контроль над румунською промисловістю. Румунія стала одним з основних постачальників для Німеччини продуктів харчування,
сировини і нафти.