Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Децентралізація управління економікою - Coggle Diagram
Децентралізація управління економікою
Децентралізація управління економікою
Голодомор 1932-1933 років: В цей період Україну вразив страшний голод, який призвів до масових голодних смертей. Голод був наслідком колективізації сільського господарства та репресій проти селян. Ця подія мала суттєвий вплив на сільське господарство та економіку загалом, але також призвела до збільшення централізації влади, оскільки Кремль збільшив контроль над ресурсами України.
Друга світова війна (1939-1945): Україна була серйозно пошкоджена під час війни, але після її закінчення відбулася індустріалізація та відновлення промисловості. Це призвело до зростання економічної активності та підвищення рівня індустріалізації в Україні.
Сталінська епоха: Після війни Сталін впровадив суворий контроль над всією економікою, що призвело до децентралізації управління. Всі рішення стосовно економіки були прийняті в Москві, і Україна слугувала переважно як постачальник сільськогосподарських продуктів і сировини для інших регіонів Радянського Союзу.
Розвиток промисловості: У другій половині 1940-х та 1950-х роках Україна була високо індустріалізованою республікою, особливо в сферах важкої промисловості та видобувної галузі. Велика увага була приділена розвитку оборонної промисловості.
Сільське господарство: Сільське господарство продовжувало відігравати важливу роль у економіці України. Однак після Голодомору і колективізації сільськогосподарських земель влада мала більший контроль над сільськими ресурсами і врегулювала сільське господарство в рамках планування.
Розвиток промисловості
Індустріалізація та реформи Сталіна: Під час індустріалізації в 1930-х роках, за керівництва Йосифа Сталіна, Україна була перетворена на одну з ключових індустріальних республік Радянського Союзу. Здійснювалися широкомасштабні проекти з будівництва заводів, фабрик та інфраструктури.
Важка промисловість: Україна спеціалізувалася в важкій промисловості, включаючи видобувну промисловість (вугільну, металургійну, важку машинобудування тощо). Ця галузь грала ключову роль у виробництві сировини та обладнання для всього Радянського Союзу.
Друга світова війна: Під час війни промисловість України була важливим джерелом виробництва для потреб фронту. Велика кількість промислових об'єктів була розташована в Україні, і це сприяло зростанню важкої промисловості під час і після війни.
Післявоєнне відновлення: Після Другої світової війни Україна стала однією з країн, які отримали значний обсяг допомоги для відновлення економіки та інфраструктури. Було проведено відновлювальні роботи на заводах та в інших галузях промисловості.
Військово-промисловий комплекс
Найкращі людські, матеріальні, фінансові та науково-технічні ресурси були сконцентровані на створенні й виробництві атомної та термоядерної зброї й засобах її доставки: стратегічних балістичних ракет, дальньої авіації, атомного підводного флоту.
Київський авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова протягом 1960-1965 рр. спроектував і підготував до виробництва відомий військово- транспортний Ан-22
Харкові протягом 1951-1963 рр. спроектували й випробовували основний бойовий танк СРСР Т-64.
Суть хрущовських надпрограм
Сільське господарство і "комунізм на хуторі": Хрущов поставив перед собою мету досягнути "комунізму на хуторі" через реформи в аграрному секторі. Він підтримував колективізацію сільського господарства та розвиток великих сільгосппідприємств (сохозів). Також була проведена ініціатива створення "коров'ячих фабрик", спрямована на збільшення виробництва молока.
Розпуск сталінських таборів примусової праці: Під час свого правління Хрущов дав наказ про розпуск інститутів примусової праці, де багато політичних в'язнів було утримано в жахливих умовах.
Зовнішня політика і "вірогідний розвиток соціалізму": Хрущов пропагував ідею конкуренції між соціалістичним та капіталістичним світом, намагаючись довести, що соціалістична модель є більш привабливою для народів.
Культурна "відлига" і декриміналізація: Під Хрущовим було пом'якшено репресивну політику, що стосувалася вільного вираження думок і ситуацій в сфері культури. Це дозволило відбутися відкритому обговоренню деяких питань.
Проблеми в господарстві і видалення Хрущова з посади: Протягом 1960-х років, після провалу майже всіх цих ініціатив, включаючи проблеми з виробництвом та врожаєм, а також конфліктами внутрішньої політики, Хрущов був видалений з посади генсекретаря КПРС в 1964 році.