Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Децентралізація управління економікою.Розвиток промисловості. Становище…
Децентралізація управління економікою.Розвиток промисловості. Становище сільського господарства
Децентралізація управління скономікою
Зі сталінських часів управління було чітко централізованим. Так, економікою УРСР
жорстко керували 30 союзних і 21 союзно-республіканське міністерства.
У травні 1957 р. М. Хрущов зініціював скасування старої централізованої системи управління за допомогою міністерств і відновлення децентралізації управління господарством, що діяла в радянській Росії, а потім у СРСР, до 1932 р.
Децентралізація управління - управління, засноване на переданні місцевим органам
окремих функцій центральних органів.
Усі підприємства в районах утворювали єдиний господарський комплекс, керівництво яким здійснювала рада народного господарства раднаргосп.
Прискорився процес технологічної
реконструкції підприємств. Суттєво зріс випуск нових типів машин, агрегатів і
приладів. Усе це дало можливість протягом 1956-1960 рр. підвищити ефективність
господарювання.
Водночас реформа управління мала половинчастий характер. Москва залишила у своїх руках основні важелі впливу на економіку: командно-адміністративну систему (КАС) та її центральні складові
Розвиток промисловості
У середині 1950-х років Україна відновила статус металургійної бази СРСР, посівши перше місце в Європі за виплавленням чавуну та третє місце у світі за виробництвом сталі
Протягом 1950-1965 рр. було споруджено цілий каскад потужних гідроелектростанції на Дніпрі.
У Миколаєві розпочався випуск найбільших у світі суховантажних кораблів і танкерів, риболовецьких траулерів. У Запоріжжі з конвеєра зійшли перші «народні» автомобілі ЗАЗи («Запорожець»), у Кременчуці великовантажні КрАЗи, у Львові - автобуси ЛАЗИ.
Однією з пріоритетних стала хімічна промисловість. Лише протягом 1959-1963 рр. дотримуючись курсу М. Хрущова на «хімізацію країни», було споруджено 285 нових великих хімічних виробництв
У 1962 р. був уведений в експлуатацію нафтогін «Дружба», по якому через українські землі без будь-якої оплати нафта надходила до Польщі та Східної Німеччини, Чехословаччини й Угорщини.
Стан сільського господарства
На початку 1950-х років українське село перебувало в катастрофічному стані.Тому у вересні 1953 р. постсталінське керівництво проголосило курс на реформування сільського господарства. 3 колгоспів списали всю заборгованість перед державою за недопостачання продуктів тваринництва за попередні роки, дещо знизили нові плани, а головне, упродовж 1953-1958 рр. підвищили заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію
Грошова виплата за трудодень зросла майже в 4 рази. Податковий тиск на індивідуальні (присадибні) господарства знизився приблизно вдвічі. Були ліквідовані й «сталінські побори» за фруктові дерева та ягідні кущі
Нехтування застереженнями вчених призвело до швидкого виснаження грунтів та їхньої втрати унаслідок пилових бур. Урожайність різко знизилася, а собівартість цілинної пшениці стала на 20% вищою, ніж середня в СРСР
Причинами занепаду сільського господарства стали непослідовні управлінські кроки партійно-радянської номенклатури. З 1955 р. знову посилився тиск на присадибні господарства. їхні площі зменшили вдвічі. Було заборонено утримувати коней та волів, більше 1 корови, 2 свиней, 10 курей. Колгоспникам заборонили торгувати власного вирощеною продукцією на ринках без довідки із сільради
Шкоди сільському господарству було завдано й «кукурудзяно-гороховою спопеєю». Після відвідин США М. Хрущов, намагаючись запозичити досвід американських фермерів, наказав збільшити посіви кукурудзи - «королеви полів», гороху й інших кормових культур для розвитку тваринництва.
З 1958 р. знову були знижені закупівельні ціни на сільгосппродукцію. Водночас підвищили ціни на техніку, запчастини, міндобрива, будматеріали тощо
Військово-промисловий комплекс
Скоротивши чисельність збройних сил і зменшивши питому частку витрат державного бюджету на оборону з 31% у 1953 р. до 11% у 1960 р., керівництво зосередилося на якісній перебудові військового потенціалу. Найкращі людські, матеріальні, фінансові та науково-технічні ресурси були сконцентровані на створенні й виробництві атомної та термоядерної зброї й засобах її доставки: стратегічних балістичних ракет, дальньої авіації, атомного підводного флоту.
Київський авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова протягом 1960-1965 рр. спроектував і підготував до виробництва відомий військово-транспортний Ан-22 «Антей», на рахунку якого 41 світовий авіаційний рекорд. У Харкові протягом 1951-1963 рр. спроектували й випробовували основний бойовий танк СРСР Т-64
На час розпаду СРСР (1990-роки) український сектор союзного ВПК нараховував близько 700 промислових об'єднань і наукових організацій, у яких працювало понад 1,5 млн осіб.
Суть хрущовських надпрограм
Економіка вимагала реформування т. зв. «соціалістичних виробничих відносин», заснованих на «зрівнялівці», відсутності матеріальних стимулів до продуктивної праці, експлуатації трудового ентузіазму тощо, а головне відмовитися від КАС
За 20 років, тобто до 1980 р., Радянський Союз мав наздогнати и перегнати США за всіма показниками суспільного виробництва та побудувати комунізм
Як наслідок. Україна дедалі більше відставала від провідних країн світу за якісними показниками витратами матеріальних і трудових ресурсів на одиницю виробленої продукції.
Хрущовські реформи не дали й не могли дати очікуваних результатів. З іншого боку, вони позитивно вплинули на соціальну сферу, водночас створюючи в ній нові суперечності.