Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище …
Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище
сільського господарства.
Суть хрущовських надпрограм
Хрущовські реформи не дали й не могли дати очікуваних результатів. З іншого боку, вони позитивно вплинули на соціальну сферу, водночас створюючи в ній нові
суперечності.
до 1980 р., Радянський Союз мав наздогнати й перегнати США за всіма показниками
суспільного виробництва та побудувати комунізм.
Децентралізація управління економікою
У травні 1957 р. М. Хрущов зініціював скасування старої централізованої системи
управління за допомогою міністерств і відновлення децентралізації управління
господарством, що діяла в радянській Росії, а потім у СРСР, до 1932 р.
Радянський Союз було поділено на адміністративні економічні райони, 11 з яких
були в УРСР: Усі
підприємства в районах утворювали єдиний господарський комплекс, керівництво
яким здійснювала рада народного господарства — раднаргосп.
Зі сталінських часів управління було чітко централізованим. Так, економікою УРСР
жорстко керували 30 союзних і 21 союзно-республіканське міністерства.
Були закриті сотні дрібних підприємств, які належали різним міністерствам і
дублювали роботу одне одного. Прискорився процес технологічної
реконструкції підприємств. Суттєво зріс випуск нових типів машин, агрегатів і
приладів. Усе це дало можливість протягом 1956-1960 рр. підвищити ефективність
господарювання.
Водночас реформа управління мала половинчастий характер. Москва залишила у
своїх руках основні важелі впливу на економіку: командно-адміністративну систему
(КАС) та її центральні складові.
Отже, не доповнена глибинними перетвореннями економічних відносин, управлінська
реформа дуже швидко вичерпала свій потенціал.
Розвиток промисловості
Паралельно розвивалася енергетика. вугільна галузь України посіла друге місце у світі за
обсягами. Швидкими темпами розвивалися газовидобування Протягом 1950-1965 рр. було споруджено цілий
каскад потужних гідроелектростанцій на Дніпрі.
швидко розвивалося машинобудування, техніки для гірничої промисловості. розпочалося виробництво першого у світі реактивного
пасажирського лайнера
У середині 1950-х років Україна відновила статус металургійної бази СРСР, посівши
перше місце в Європі за виплавленням чавуну та третє місце у світі за виробництвом
сталі.
У Миколаєві розпочався випуск найбільших у світі суховантажних
кораблів і танкерів, риболовецьких траулерів. У Запоріжжі з конвеєра зійшли перші
«народні» автомобілі ЗАЗи («Запорожець»), у Кременчуці — великовантажні КрАЗи,
у Львові — автобуси ЛАЗи. Загалом у середині 1960-х років питома
вага українського машинобудування в СРСР зросла до 25 %.
Однією з пріоритетних стала хімічна промисловість.
У 1962 р. був уведений в експлуатацію нафтогін
«Дружба»,
1950-і роки стали часом найвищих темпів розвитку української промисловості — 20
% щорічного приросту.
Стан сільського господарства
Тому у вересні 1953 р. постсталінське керівництво проголосило курс на
реформування сільського господарства. З колгоспів списали всю заборгованість перед державою за недопостачання
продуктів тваринництва за попередні роки, дещо знизили нові плани, а головне,
упродовж 1953-1958 рр. підвищили заготівельні ціни на сільськогосподарську
продукцію: Грошова виплата за трудодень зросла майже в 4 рази. Податковий тиск на
індивідуальні (присадибні) господарства знизився приблизно вдвічі. Були
ліквідовані й «сталінські побори» за фруктові дерева та ягідні кущі.
Проте хрущовське керівництво вирішило зекономити кошти. У лютому 1954 р. воно
обрало дешевший екстенсивний шлях зростання аграрного виробництва. Компартія
влаштувала гучну кампанію освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані, Сибіру, на Уралі й Поволжі, частково Північному Кавказі й Далекому Сході.
На початку 1950-х років українське село перебувало в катастрофічному стані.
Виробництво зерна за роки повоєнної відбудови так і не досягнуло довоєнного рівня.
Нехтування застереженнями вчених призвело до
швидкого виснаження ґрунтів та їхньої втрати унаслідок пилових бур. Урожайність
різко знизилася,
Причинами занепаду сільського господарства стали непослідовні управлінські
кроки партійно-радянської номенклатури. З 1955 р. знову посилився тиск на
присадибні господарства. їхні площі зменшили вдвічі. Було заборонено утримувати
коней та волів, більше 1 корови, 2 свиней, 10 курей. Колгоспникам заборонили
торгувати власного вирощеною продукцією на ринках без довідки із сільради.
Шкоди сільському господарству було завдано й «кукурудзяно-гороховою епопеєю». Після відвідин США М. Хрущов, намагаючись запозичити досвід американських
фермерів, наказав збільшити посіви кукурудзи — «королеви полів», гороху й інших
кормових культур для розвитку тваринництва.
З 1958 р. знову
були знижені закупівельні ціни на сільгосппродукцію. Водночас підвищили ціни на
техніку, запчастини, міндобрива, будматеріали тощо.
Військово-промисловий комплекс
Київський авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова протягом
1960-1965 рр. спроектував і підготував до виробництва відомий військово-
транспортний Ан-22 У
Харкові протягом 1951-1963 рр. спроектували й випробовували основний бойовий
танк СРСР Т-64.
Найкращі людські, матеріальні, фінансові
та науково-технічні ресурси були сконцентровані на створенні й виробництві атомної та термоядерної зброї й засобах її доставки: стратегічних балістичних ракет,
дальньої авіації, атомного підводного флоту.