Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Зміни соціальної політики. - Coggle Diagram
Зміни соціальної політики.
Отже,
одним з досягнень періоду десталінізації стала активна соціальна політика.
У липні 1956 р. був ухвалений новий закон про державні пенсії. Пенсійний вік
знижувався до 60 років для чоловіків і до 55 років для жінок. Майже у 2 рази зросла
середня пенсія.
Соціальні зміни стосувалися й колгоспного села. Тут установили гарантовану
натуральну та грошову оплату трудоднів.
Найбільш яскравим проявом тодішньої соціальної політики стало масштабне
житлове будівництво.
У 1957 р. було ухвалено постанову про забезпечення громадян
СРСР житлом протягом найближчих 10-12 років.
Шістдесятництво
«Хрущовська відлига» та особливо засудження культу Й. Сталіна на XX з’їзді КПРС
привели до певного послаблення ідеологічного тиску, часткової реабілітації жертв
сталінізму, визнання в СРСР, як засновникові ООН,
Вони виступали на захист української культури, вимагали розкриття історичної
правди.
Творча молодь 1960-х років не бажала стати заручником ідеологічної політики
партії, як це сталося зі старшим поколінням творчої інтелігенції.
Протести шістдесятників ґрунтувалися на засадах демократії.
Київський клуб творчої молоді «Сучасник»
Комуністична влада змушена була миритися з новими творчими пошуками й
дозволила об’єднуватися в клуби.
Вони розпочали свою діяльність з відродження різдвяних вертепів, створення різних
мистецьких гуртків-секцій, розшуку місць масових поховань жертв сталінських
репресій.
У 1963 р. було закрито клуб «Сучасник».
Одним з найяскравіших представників українського шістдесятництва є поет і
журналіст В. Симоненко.
Провідні мотиви її творчості — історія українського
народу та філософське осягнення життя.
Справжнім велетнем духу й незламним борцем проти тоталітаризму став В. Стус.
Національно-визвольний рух: підпільні групи й організації
Найчастіше антирадянська діяльність фіксувалася в Західній Україні, куди після
закінчення термінів ув’язнення в другій половині 1950-х років поверталися
учасники ОУН,
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років у Львові діяв підпільний Український
національний комітет (УНК),
Організація планувала підготовку
національно свідомих пропагандистів для направлення в Східну Україну.
Борці за незалежність України в 1964 р. створили Український національний фронт
Їхньою метою була агітація за вихід УРСР зі складу СРСР та утворення незалежної
держави.
Зародження дисидентського руху
Дисидентство охопило всі регіони України та найбільші міста, набувши
національно-демократичного забарвлення.
Основними причинами виникнення
дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної
самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство
демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність
опозиції, установила цензуру, відхиляла будь-які можливості для зміни влади,
призвела до небаченої бюрократизації системи управління.