Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Лекція №8 ІУ - Coggle Diagram

- - - - Зміни в пенсійній системі: У 1956 році був ухвалений новий закон про державні пенсії, знижено пенсійний вік і зросла середня пенсія.
        
        Підвищення мінімальних зарплат та скорочення робочого дня: У вересні 1956 року підвищено мінімальні зарплати, розпочато перехід на 7-годинний робочий день, а в 1960-х роках - на 5-денний робочий тиждень.
        
        Ліквідація "добровільно-примусових" державних позик: У 1957 році була припинена практика "добровільно-примусових" державних позик, які забирали частину доходів трудящих.
        
        Соціальні зміни в колгоспному селі: В колгоспному селі встановлено гарантовану оплату трудоднів, запроваджено мінімальні пенсії та видавали паспорти селянам з обмеженнями.
        
        Масштабне житлове будівництво: У 1957 році ухвалено постанову про забезпечення громадян житлом, і в містах почали будувати масово житлові будинки, що вплинуло на соціальний оптимізм населення.
        
        Наукові та технологічні досягнення: Період також відзначився науковими та технологічними досягненнями, такими як атомна електростанція, атомний криголам, перший штучний супутник Землі і політ людини (Ю. Гагарін) у космос, що викликало надії на швидке отримання невичерпного джерела енергії і комунізм.
- - - - Головні цілі і ідеї шістдесятників: Шістдесятники виступали на захист української культури та вимагали розкриття історичної правди. Вони пропагували принципи свободи творчості та гуманізму в українській національній формі.
        
        Протест проти ідеологічного тиску: Шістдесятники виступали проти спроб ідеологічних відділів КПРС підконтрольними партії влади та вимагали незалежності для творчості.
        
        Заборона і репресії: Творча молодь шістдесятників відразу наразилася на спроби партійних ідеологів піддати їхню діяльність "партійному контролю." Ідея свободи творчості була ворожою для номенклатури та викликала репресії.
        
        Національно-демократичний аспект: За умов "зближення націй" і російської домінанти в гуманітарній політиці, шістдесятництво набувало національно-демократичного характеру і виступало за національну самоідентифікацію та права людини.
        
        Ідеали демократії: Протести шістдесятників базувалися на принципах демократії та включали в себе протести проти свавілля влади, соціальної несправедливості, бюрократії і порушення прав і свобод людини.
- - - - Діяльність клубу: Членові клубу активно відновлювали різдвяні вертепи, створювали мистецькі гуртки-секції, та займалися розслідуванням масових поховань жертв сталінських репресій. Клуб організовував вечори пам'яті для видатних українських постатей.
        
        Протистояння і репресії: Влада реагувала на діяльність клубу "Сучасник" з підозрою і переслідуваннями. Після звернення членів клубу до Київської міської ради з інформацією про масові розстріли в Биківні, почалися переслідування всіх їхніх членів.
        
        Розповсюдження творів: Несприятлива реакція влади призвела до обмеження видання творів шістдесятників, і багато з їхніх робіт розповсюджувалися через "самвидав" та за кордоном.
        
        Відомі представники шістдесятників: У тексті згадані поети і письменники, такі як В. Симоненко, Л. Костенко, І. Драч, В. Стус, І. Світличний, А. Горська та інші, які відзначалися своєю громадянською позицією і відчуттям відповідальності перед українським народом і культурою.
        
        Цензура та репресії: Влада вживала цензуру і репресії проти шістдесятників, забороняючи видання їхніх творів та виключаючи їх із спілок і громадських організацій.
        
        Доля В. Симоненка: Зокрема, поет В. Симоненко, один із представників шістдесятників, був побитий міліцією у 1962 році і помер у 1963 році.
        
        1 more item...
- - - - У Західній Україні активно фіксувалася антирадянська діяльність, і влада здійснювала репресії проти учасників ОУН, УПА та інших організацій.
        
        У підпільному національному русі важливу роль відігравали студенти, молодь і колишні учасники ОУН та УПА, які продовжували боротьбу проти радянської окупації України.
        
        Одні з підпільних організацій, такі як Український національний комітет (УНК) та Український національний фронт (УНФ), мали програми і статути, в яких закладені ідеї відторгнення України від СРСР і створення незалежної держави.
        
        Наприкінці 1950-х та на початку 1960-х років у різних містах України зареєстровано спроби індивідуального протесту громадян, які критикували радянську владу і систему.
        
        Термін "антирадянська діяльність" використовувався як інструмент для кримінальної відповідальності за критику влади та залякування громадян.
- - - - Дисиденти виступали проти радянського тоталітарного режиму в різних сферах: суспільно-політичному, культурно-духовному житті та в ідеологічних питаннях.
        
        Українське дисидентство охопило всі регіони України та набуло національно-демократичного забарвлення.
        
        Причинами виникнення дисидентського руху були політичні, національно-культурні, соціально-економічні та релігійні фактори.
        
        Дисидентський рух був мирним та ненасильницьким, не мав чітко визначених організаційних форм, і складався з різноманітних гуртків та об'єднань.
        
        Представниками дисидентського руху були в основному молоді інтелігенції, а їх діяльність була неприйнятою для партійно-державного керівництва, яке їх лейбелювало як "кримінальних злочинців" та "антирадянщиків".