Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Радянський Союз у міжвоєнний період - Coggle Diagram
Радянський Союз у міжвоєнний період
Нова економічна політика більшовиків
Політика "воєнного комунізму" призвела до масових селянських повстань, які охопили територію України, Поволжя, Кубань Дон. Активізувався рух басмачів у Туркестані.
повстанська
боротьба в Україні під керівництвом Н.Махна.
У ряді міст сталися робітничі страйки.
Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної
ізоляції та масових виступів населення.
Згодом селянам було дозволено продавати надлишок продукції на ринку,організовувати кооперативи, а також орендувати землю та використовувати найману працю.
вводилася нова конвертована грошова одиниця — червінець,
неодноразові кризи хлібозаготівлі у 1925, 1927-
1928-1929 рр.
відмова селян здавати хліб за
заниженими цінами.
Ленін і Сталін. Тоталітарний характер сталінського режиму
стан здоров’я значно погіршився. Він зазнав трьох інсультів, що
привели до втрати фізичної можливості повноцінно працювати.
21 січня 1924 р. Ленін помер. Його смерть стала приводом до посилення боротьби за
владу, за лідерство у партії, яка розгорнулася в останні роки його життя.
Основними суперниками в цій боротьбі виступали Сталін і Троцький.
У результаті Троцького було усунуто від державних справ, обмежено його
вплив у партії, а 1929 р. вислати з країни.
1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі проти ленінських
соратників за владу.
Він же став роком утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.
Основним методом встановлення й підтримки існування такого режиму був
тотальний контроль над суспільством і постійний терор проти всіх його верств.
Таким чином в СРСР, як і в ряді європейських держав складався тоталітарний
режим.
Проголошення СРСР
питання про об’єднання цих новоутворених держав,
Й. Сталін висунув ідею утворення радянської спільності
на засадах автономії. Тобто всі радянські республіки мали увійти до складу РСФРР
на правах автономії.
Ленін, який запропонував створити радянську спільність на засадах
федерації (у федерацію об’єднувалися рівноправні республіки, а не підпорядковані
РРФСР). Цю пропозицію схвалили представники всіх республік.
Наприкінці грудня 1922 р. в Москві відбулася конференція представників
національних республік, яка затвердила проекти декларацій про утворення Союзу
Радянських Соціалістичних Республік та проект союзного договору.
1-й з’їзд рад СРСР відбувся 30 грудня 1922 р.
Індустріалізація в СРСР
На ХІV з’їзді ВКП (б) у грудні 1925 р. було схвалено стратегію прискореного
розвитку промисловості‚ здійснення імпортозамінної індустріалізації.
ГОЕЛРО (1920 р.) — плану електрифікації країни.
дострокове
виконання завдань першої п’ятирічки за 4 роки і 3 місяці.
У другій п’ятирічці (1933-1937 рр.)
Колективізація в СРСР
забезпечити
контроль з боку ВКП (б) над селянством і придушити будь-які спроби селянських
виступів. Колективізація розпочалася за рішенням XV з’їзду партії більшовиків
(1927 р.);
За умов зростання ринкової ціни на хліб
селянство відмовлялося продавати державі хліб за нижчими цінами.
у січні 1928 р. винесло рішення про примусове вилучення у
селянства зернових надлишків і необхідність форсованої колективізації сільського
господарства.
Суцільна колективізація почала здійснюватись уже в 1929 р., названому "роком
великого перелому".
Було
багато повідомлень про підпали, терористичні акти, масові селянські виступи.
Виникла загроза зриву весняної посівної.
Селян-одноосібників обкладали нестерпними податками.
Головним методом проведення колективізації (колгоспного будівництва на селі) став
терор проти селянства.
Передбачалося перетворити всіх трудівників села на державних робітників, а
земельну власність — на державну.
Головне вістря "класової боротьби" було спрямоване проти "куркулів" (заможніх
селян), яких передбачалося "знищити, як буржуазний клас" хоча куркулі 20-х років,
З осені 1929 р. радянська влада розпочала активний наступ проти "куркульських"
господарств. Попервах наступ здійснювався методом адміністративного тиску —
встановленням підвищеного зерноподатку, забороною оренди землі та вступу до
колгоспів. У грудні 1929 р. радянська влада перейшла до політики відкритого
террору. Було встановлено категорії "класових ворогів на селі".
У 1935 р. набрав чинності закон про охорону соціалістичної власності на селі‚
прозваний у народі законом "про 5 колосків".
Проведення колективізації забезпечило об’єднання в колгоспи на 1940 р. 97%
селянських індивідуальних господарств.