Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Україна в умовах десталінізації - Coggle Diagram
Україна в умовах десталінізації
Внутрішньополітична ситуація на початку 1950-х років:суперечність між потребами народу та партійно-державної номенклатури, а також нездатність компартії задовольнити очікування народу без втрати влади.
Соціальна ситуація: Описується «чистка» української інтелігенції, зникнення продуктів харчування та товарів щоденного попиту з полиць магазинів, черги.
Репресії та політичний терор: Описуються гучні кампанії та репресії проти нових «ворогів», «справи лікарів-убивць», масове «промивання мозків».
Економічна ситуація: Описується виснаження держбюджету через витрати на оборону, першочерговий розвиток важкої промисловості, економічно й екологічно необґрунтовані проекти «великих сталінських будов».
Боротьба за владу: Описується боротьба за владу, що розпочалася в кремлівській верховці після смерті Сталіна, а також спроби Л. Берії вирішити питання щодо повстанського руху в Західній Україні та Литві.
Амністія 1953 року: Описується амністія для в’язнів, засуджених на строк до 5 років, яку ініціював Л. Берия.
Зміни в керівництві УРСР: Описується обрання М. Хрущова першим секретарем ЦК КПРС і зміни в керівництві УРСР, що спричинило це.
Послаблення тоталітарного режиму: Описується суперництво кремлівських керівників, що призвело до певного послаблення тоталітарного режиму, гуманізації політичного та громадського життя, а також певного послаблення імперського тиску на Україну.
Управління економікою: Описується зростання частки промисловості, підпорядкованої урядові УРСР, а також передача функцій планування та контролю над усією республіканською економікою Держплану УРСР.
Вплив союзного центру: Описується продовження утримання управління УРСР союзним центром, незважаючи на зміни в керівництві.
XX з’їзд КПРС. Десталінізація
XX з’їзд КПРС та доповідь М. Хрущова: Описується скликання XX з’їзду КПРС та доповідь М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки», що мала на меті критику культу особи Сталіна та його злочини.
Вплив XX з’їзду КПРС: Описується вплив XX з’їзду КПРС на трансформацію радянського суспільства, включаючи кінець масового терору і припинення практики свавільного ігнорування законів владоможцями.
Культ особи: Дається визначення культу особи та його зв’язок з тоталітаризмом.
Обмеженість десталінізації: Описується консервативна обмеженість кремлівської верхівки і її неготовність до глибокої десталінізації суспільства.
Хрущовські перетворення: Описується впровадження реформ М. Хрущова, які мали на меті «очистити суспільство від негативних проявів», а також характеристика «хрущовської відлиги».
Процеси десталінізації та лібералізації: Описуються паралельні процеси десталінізації та лібералізації, що стали характерними ознаками трансформації радянського життя.
Суперечності після смерті Сталіна: Описується суперечність між народами імперії, які прагнули свободи, і російсько-радянським імперіалізмом, а також між природним прагненням людини до вільного господарювання та системою позаекономічного примусу.
Вплив XXII з’їзду КПРС: Описується XXII з’їзд КПРС, на якому знову пролунала критика культу особи, а також зміни, що виникли в результаті цього з’їзду.
Оманлива демонстрація масового залучення громадськості: Описується практика передання на поруки й перевиховання в трудових колективах осіб, які скоїли злочини, а також організація народних дружин і системи народного контролю.
Описується процес реабілітації, який розпочався у вересні 1953 року, та його обмеженості.
Обмеженість десталінізації: Незважаючи на початок процесу десталінізації, багато членів кремлівської верховки продовжували підтримувати сталінські методи. Вони не були готовими до глибокої десталінізації суспільства, що призводило до обмеженості цього процесу.
Процеси десталінізації та лібералізації: Паралельно з процесом десталінізації почався процес лібералізації. Це означало певне пом’якшення тоталітарного режиму, а також надання більшої свободи в ряду сфер суспільного життя.
Вплив XX з’їзду КПРС: XX з’їзд КПРС, що відбувся у лютому 1956 року, став важливим моментом в історії СРСР. На цьому з’їзді М. Хрущов виступив з доповіддю “Про культ особи та його наслідки”, в якій він критикував культ особи Сталіна та його злочини. Цей виступ став початком процесу десталінізації.
Вплив XXII з’їзду КПРС: На XXII з’їзду КПРС у 1961 році знову пролунала критика культу особи. На цьому з’їзду було обговорено злочини помічників Сталіна, а також було прийнято ряд реформ.
Оманлива демонстрація масового залучення громадськості: У рамках “хрущовської відлиги” було запроваджено практику передання на поруки й перевиховання в трудових колективах особистостей, яким було пред’явлено обвинувачення у скоєнню злочинних дій. Також було організовано народні дружини для боротьби з вуличною злочиннiстю.
Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГу)
Ліквідація особливих таборів для політв’язнів: Описується ліквідація особливих таборів для політв’язнів і започаткування загальної реформи місць утримання у 1955 році.
Ліквідація таборів ГУТАБу (ГУЛАГу): Описується ліквідація великої кількості таборів ГУТАБу (ГУЛАГу) до 1957 року.
Розпад системи сталінських концтаборів: Описується швидкий розпад системи сталінських концтаборів після завданих ударів
Перейменування таборів на виправно-трудові колонії (установи): Описується процес перейменування залишкових таборів на виправно-трудові колонії (установи).
Придушення повстань 1953-1954 рр.: Описується придушення повстань у сталінських таборах, що означало не кінець руху опору тоталітарному режиму, а кінець ГУТАБу (ГУЛАГу).
Обмеження ролi табiрної системи СРСР: Описується, як незважаючи на продовження існування табiрної системи СРСР, вона вже нiколи не вiдiгравала такої ролi, як за часiв ГУТАБu (ГУЛАГu).