Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Феномен освіти в історико-філософському дискурсі. - Coggle Diagram
Феномен освіти в історико-філософському дискурсі.
Осмислення освіти в контексті класичної та некласичної філософії.
«пайдея» (як універсальна освіченість, поєднувала в собі освіту і виховання).
"Оракул" -
Геракліт
з Ефеса
Єдність макрокосму і мікрокосму
Демокрит
Виховання 3 якості: «добре мислити, говорити, робити». Вихователь - скульптор.
Сократ
Мета виховання: розвиток розумових здібностей людини. Через діалог, суперечку, бесіду.
Платон
заснував Афінську філософську школу виховання, спрямоване на гармонійний розвиток духовних і фізичних сил людини.
Аристотель
Завданням освіти вважав вважав закладення учням фундаментальних неспеціалізованих знань. Виділив 3основні групи чинників: зовнішні (навколишній світ), внутрішні (сили, розвиваючі задатки) і цілеспрямоване виховання.
Гуманізм Відродження
Педагоги-гуманісти в рівній мірі спиралися на класичну спадщину, і на принципи лицарського виховання. "Громадянське виховання".
Джон Локк
приділяє велику увагу чинникам розвитку особистості, цілям, завданням і змісту освіти. розробляв прийоми і способи формування волі , розвитку мислення. Дитина - "чиста дошка".
Ідеалом епохи Нового Часу стала людина,
″що зробила сама себе″.
Іммануїл Кант
сутність людини проявляється в активній пізнавальній діяльності. Філософія та педагогіка - повинні допомагати людині бути людиною і зайняти своє місце у світі
Під впливом ідей представників німецької класичної філософії
І.Канта, Г.Гегеля, Г. Гумбольда
у Європі мала місце низка освітніх реформ, орієнтованих на культурно-історичні ідеали.
Джон Дьюї
Філософія освіти. Тези про трудову школу.
Освіта в парадигмі української дійсності і філософії.
Київська Русь
своєріднатеорію життя людей у суспільстві і підготовку до нього.
Володимир Мономах
"Повчання дітям" (екзистенціальний підхід до людського світобуття як "школи життя", а проблеми навчання і виховання розглядаються як своєрідне "школярство")
Освіта в Україні підпорядковувалася практичним вимогам і особливостям суспільно-історичних обставин, мала церковно-релігійний характер. Освічені люди були потрібні для церкви, для держави, для підтримання торгівельних зв’язків.
Церква
ставала осередком народного виховання та освіти. Література мала виключно богословський характер, підручниками були богослужебні книги, а шкільними вчителями – представники духовенства.
Братства і братські школи
В основі їх діяльності - ідеологія просвітництва, а головний засіб боротьби – будівництво шкіл, православних церков, друкарень, де видавалися українські книги і підручники.
вивчали "сім мистецтв"
Острозька школа-академія
– протистояти колонізаторському впливові на українську та білоруську молодь католицько-єзуїтських навчальних закладів.Патріотизм, любов до культури, мови, традицій свого народу.
Києво-Могилянська академія
стала відомим у всій Європі центром освіти, науки і культури, активно розвивалася як вищий навчальний заклад і мала свої особливості - не присвоювала своїм випускникам вчених звань, не ділилась на факультети, як це було в західних університетах.
Григорій Сковорода
проблема «трьох світів», «двох натур», спорідненої праці, нерівної рівності. "Серце" у його філософії — це чуттєвий розум, на відміну від суто раціонального знання. Велика увага в етиці Сковороди приділена питанням виховання особистості.
