Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Угорщина. Румунія
Угорська революція. Режим М. Горті. Румунія в міжвоєнні…
Угорщина. Румунія
Угорська революція. Режим М. Горті. Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.
- Національно-визвольна революція
25 жовтня 1918 р. у Будапешті відбулися демонстрації та мітинги, на яких населення вимагало негайно укласти мир, відділитися від Австрії та проголосити Угорську республіку
Проти ночі з 30 на 31 жовтня у Будапешті й Відні одночасно спалахнули революції, внаслідок яких в Австро-Угорщині було повалено монархію Габсбургів. 12 листопада проголошено утворення Австрійської Республіки, а 16 листопада — Угорської.
Перший угорський уряд очолив граф М.Карої, який у дні революції керував Національною радою. Економічне й політичне становище молодої республіки було тяжким. Народне господарство зруйнувала війна, значну кількість підприємств закрили, швидко зростала інфляція.
Внутрішнє становище в самій країні на весну 1919 р. загострилося: багато підприємств було закрито, зростали інфляція, безробіття.
В Угорщині сильний вплив мала комуністична партія (КПУ). Вона складалася в основному з військовополонених угорців, які повернулися з Росії. Очолив її Бела Кун.
Також він запевняв, що за допомогою союзу з радянською Росією буде розгромлено основних противників Угорщини.
Партія, яка почала називатися Соціалістичною партією Угорщини (СПУ), заявила, що від імені пролетаріату вона негайно бере всю повноту влади у свої руки.
-
Було націоналізовано або взято під контроль державні банки, націоналізовані підприємства, що налічували понад 20 робітників, а також транспорт і торгівлю, прибуткові будинки в містах. Для керівництва економікою створили Раду народного господарства. У поміщиків вилучили земельні володіння, розміри яких перевищували 100 хольдів.
8-годинний робочий день, підвищив заробітну плату, встановив оплачувані відпустки, загальне соціальне страхування у разі хвороби та від нещасних випадків.
безплатне навчання, безплатним стало й медичне обслуговування.
Складним залишалось і міжнародне становище республіки. З сусідів тільки Австрія визнала нову республіку і заявила про свій нейтралітет. Також УРР визнала радянська Росія.
Не вистачало продовольства і предметів першої необхідності, росла кількість незадоволених новим режимом (селяни, власники, інтелігенція). Нова влада почала застосовувати проти своїх противників "червоний терор"
-
14 листопада 1919 р. після виведення румунських військ з Угорщини до Будапешта вступила угорська армія адмірала М.Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру.
У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, згідно з яким вона втрачала 77% території і 59% населення. На неї було покладено обов’язок виплачувати репарації. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис.
-
У період з 1921 р. до 1931 р. уряд Угорщини очолював граф І.Бетлен. Цей період в історії Угорщини називають «ерою Бетлена». Він припинив терор проти учасників революції‚ уклав угоду з соціал-демократами про легалізацію діяльності партії та про звільнення політичних в’язнів. Водночас було обмежено демократичні права і свободи
У 1927 р. Угорщина почала зближення з Італією, а в 1934 р. між Італією, Угорщиною та Австрією було підписано Римський протокол, який передбачав взаємну підтримку у перегляді Версальської системи.
Німеччиною.
У 1938-1939 рр. Угорщина взяла участь у розділі ЧСР і приєдналася до Антикомінтернівського пакту.
За період 1938-1941 рр. до Угорщини було приєднано значні території: частину Словаччини (Верхню Угорщину), Закарпатську Україну, Трансільванію та частину Югославії (Воєводина, Банат).
-
У серпні 1916 р. Румунія, заручившись обіцянками країн Антанти про передачу їй частини територій Австро-Угорщини, вступила в Першу світову війну.
Перша світова війна завдала Румунії значних збитків — 31 млрд золотих лей. Людські втрати становили 800 тис. осіб (10% населення).
Тяжке економічне становище, принизливі умови мирного договору зумовили втрату урядом авторитету. Усвідомлюючи це, він пішов на суттєві поступки населенню: було відновлено діяльність профспілок; скасовано воєнний режим на підприємствах; у серпні 1918 р. прийнято проект аграрних реформ, який передбачав передачу землі селянам в оренду.
У листопаді 1918 р. до складу Румунії було включено Буковину, хоча населення Північної Буковини на народному віче висловилося за возз’єднання з Україною. 1 грудня 1918 р. проголошено об’єднання Трансільванії з Румунією.
Відтак територія Румунії збільшилася зі 138 тис. до 295 тис. км2, а населення — з 8 до 16 млн осіб.
- Румунія у міжвоєнні роки. «Причорноморська міні імперія»
У 1919-1920 рр. становище в країні було нестабільним: робітники виступали за 8- годинний робочий день, введення мінімуму заробітної плати; селяни вимагали аграрної реформи. Під тиском виступів населення прагнення робітників були задоволені, а в 1920- 1921 рр. прийнято закон про аграрну реформу, за яким максимум землеволодіння встановлювався в розмірі 100 га для Бессарабії та 200-500 га для інших районів країни. Надлишки землі передавали селянам за викуп (20% од її вартості).
У зовнішній політиці Румунія підтримувала існування Версальсько-Вашингтонської системи, і з цією метою в 1920-1921 рр. із Чехо-Словаччиною та Югославією було укладено воєнно-політичний союз — Мала Антанта, який орієнтувався на Францію. А також встановлено союзницькі відносини з Польщею.
У 1924 р. в Південній Бессарабії спалахнуло кероване комуністами Татарбунарське повстання, метою якого було встановлення радянської влади і від’єднання Бессарабії. Але воно мало локальний характер і зазнало поразки. Загинули 3 тис. осіб. За підтримку територіальних вимог СРСР до Румунії комуністична партія була заборонена.
У 1934 р. Румунія поступово почала виходити з кризи. Неспроможність запобігти подібним явищам у суспільстві парламентськими методами штовхала правителів до встановлення "влади твердої руки". До влади прийшли "нові ліберали", тісно пов’язані з фінансовими колами і королівською сім’єю.
-
З кожним роком королівській диктатурі наростав спротив. Вирішальним для її падіння стали поразки Румунії на зовнішньополітичному фронті. У червні 1940 р. до СРСР відійшли Бессарабія та Північна Буковина. Згвдно з ІІ Віденським арбітражем (серпень 1940 р.) Румунія також втрачала Трансильванію на користь Угорщини, а згодом і Добруджу на користь Болгарії. Це остаточно підірвало віру населення в короля, відбулися масові виступи. У цих умовах Кароль дає право сформувати уряд генералу Й.Антонеску, який славився своєю жорсткостю і жорстокістю.
6 вересня 1940 р. під тиском Й.Антонеску Кароль ІІ був змушений зректися трону на користь Михая. Останній же майже був відсунутий від влади. У Румунії встановилась диктатура Антонеску. У країні відразу розпочалася антисемітська кампанія, почалася „румунізація” власності і бізнесу. Встановлювався поліцейський режим. Державу було проголошено легіонерською, а Антонеску став "кондукторулом" — вождем держави. У країну введено німецькі війська, які розмістилися в районах нафтових промислів. Укладався нерівноправний торговий договір. Німеччина встановила контроль над румунською промисловістю. Румунія стала одним з основних постачальників для Німеччини продуктів харчування, сировини і нафти.
6 квітня 1941 р. Румунія вступила у Другу світову війну на боці Німеччини. 22 червня Румунія підтримала напад на СРСР і захопила Бессарабію та Одесу. Наступні поразки німецьких і румунських військ на Східному фронті привели до того, що противники Антонеску почали шукати контактів із країнами Антигітлерівської коаліції. У серпні 1944 р. режим Антонеску було повалено в результаті повстання, на чолі якого став король Михай, підтриманий комуністами.
Запамʼятайте дати:
-
-
-
-
-
-
1940 р. Приєднання до СРСР Бессарабії та Північної Буковини; до Угорщини – Північної частини Трансильванії; до Болгарії – Південної Добруджи.
-