Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Лекція №6 ІУ Україна в умовах десталінізації - Coggle Diagram
Лекція №6 ІУ
Україна в умовах десталінізації
1.Внутрішньополітична ситуація на початку 1950-х років
На початку 1950-х років у СРСР та УРСР суперечності між потребами народу та партійно-державної номенклатури продовжували зростати.
Компартія не бажала задовольнити очікування народу, не втративши влади, і поширювала міф про боротьбу з капіталістичним світом.
Витрати на оборону виснажували держбюджет, і в країні виникала нестача товарів широкого вжитку.
Відбувалися "чистки" української інтелігенції, а також переслідування освічених і талановитих людей.
За допомогою масових лекцій та ідеологічної пропаганди підтримувався психоз у суспільстві.
Були спроби звинуватити єврейських діячів у зв'язках з українськими націоналістами.
Влада влаштовувала амністії для в'язнів, що сприяло підвищенню рівня злочинності і підкреслювало роль міністра внутрішніх справ Л. Берії
При приході М. Хрущова на посаду першого секретаря ЦК КПРС в УРСР відбулися зміни в керівництві, зросла частка українців у республіканському уряді та партійних органах.
1 more item...
2. XX з’їзд КПРС. Десталінізація
XX з’їзд КПРС і десталінізація – центральні події, які вплинули на трансформації радянського суспільства.
Доповідь М. Хрущова про культ особи і критика сталінської політики на з'їзді.
Ухвалення постанови про подолання культу особи і його наслідків літом 1956 року.
Початок процесів десталінізації та лібералізації після XX з'їзду КПРС.
"Десталінізація — процес розвінчання та ліквідації культу особи Сталіна й сталінського політичного режиму."
Цей вислів передає основну тему тексту, якою є процес десталінізації в СРСР.
3. Реабілітація жертв політичних репресій
Реабілітація жертв політичних репресій, яка почалася у вересні 1953 року та призвела до звільнення майже 15 тисяч політичних в'язнів з УРСР.
Після XX з'їзду КПРС в Україні було створено 13 комісій для розгляду справ репресованих осіб та їх реабілітації, що призвело до повної реабілітації 250 тисяч осіб.
Реабілітація також означала припинення цькування українських опальних літераторів.
Однак реабілітація мала обмежений характер у другій половині 1950-х та першій половині 1960-х років, і більшість репресованих громадян не була повністю реабілітована, особливо політичні справи та справи активних діячів ОУН та УПА залишилися незмінними.
4. Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГ
у)
"Придушення повстань 1953-1954 рр. у сталінських таборах означало не кінець руху опору тоталітарному режиму, а кінець ГУТАБу (ГУЛАГу), через «виправно-трудові табори» якого пройшло, за різними оцінками, від 30 до 55 млн в’язнів."