Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Тема:Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.…
Тема:Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства.
У середині 1950-х років Україна відновила статус металургійної бази СРСР, посівши перше місце в Європі за виплавленням чавуну та третє місце у світі за виробництвом сталі.
Паралельно розвивалася енергетика.Вугільна галузь України посіла друге місце у світі за обсягами. Швидкими темпами розвивалися газовидобування.Протягом 1950-1965 рр. було споруджено цілий каскад потужних гідроелектростанцій на Дніпрі.
Швидко розвивалося машинобудування.Виробництво надпотужної техніки для гірничої промисловості. Розпочалося виробництво першого у світі реактивного пасажирського лайнера Ту-104, потім Ту-124.
У Миколаєві розпочався випуск найбільших у світі суховантажних кораблів і танкерів,риболовецьких траулерів. У Запоріжжі з конвеєра зійшли перші «народні» автомобілі ЗАЗи («Запорожець»), у Кременчуці — великовантажні КрАЗи, у Львові — автобуси ЛАЗи.
-
-
-
Висновок:1950-і роки стали часом найвищих темпів розвитку української промисловості — 20
% щорічного приросту.
- Децентралізація управління економікою.
Зі сталінських часів управління було чітко централізованим. Так, економікою УРСР
жорстко керували 30 союзних і 21 союзно-республіканське міністерства.
У травні 1957 р. М. Хрущов зініціював скасування старої централізованої системи управління за допомогою міністерств і відновлення децентралізації управління господарством, що діяла в радянській Росії, а потім у СРСР, до 1932 р.
Поділ на адміністративні економічні райони Радянського Союзу, 11 з яких були в УРСР.Усі підприємства в районах утворювали єдиний господарський комплекс,
керівництво яким здійснювала рада народного господарства-раднаргосп.
Були закриті сотні дрібних підприємств, які належали різним міністерствам і дублювали роботу одне одного.Прискорився процес технологічної реконструкції підприємств. Суттєво зріс випуск нових типів машин, агрегатів і приладів. Усе це дало можливість протягом 1956-1960 рр. підвищити ефективність господарювання.
Водночас реформа управління мала половинчастий характер. Москва залишила у своїх руках основні важелі впливу на економіку: командно-адміністративну систему
(КАС) та її центральні складові.
Результат:не доповнена глибинними перетвореннями економічних відносин, управлінська реформа дуже швидко вичерпала свій потенціал.
- Стан сільського господарства
На початку 1950-х років українське село перебувало в катастрофічному стані. Виробництво зерна за роки повоєнної відбудови так і не досягнуло довоєнного рівня.
У вересні 1953 р. постсталінське керівництво проголосило курс на реформування сільського господарства.
З колгоспів списали всю заборгованість перед державою за недопостачання продуктів тваринництва за попередні роки, дещо знизили нові плани, а головне, упродовж 1953-1958 рр. підвищили заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.
Грошова виплата за трудодень зросла майже в 4 рази. Податковий тиск на індивідуальні (присадибні) господарства знизився приблизно вдвічі. Були
ліквідовані й «сталінські побори» за фруктові дерева та ягідні кущі.
У середині 1950-х років колгоспи вперше отримали прибуток.Інтенсифікація аграрного виробництва,
ґрунтована на значних капіталовкладеннях.
Лютий 1954 рік -обрано дешевший екстенсивний шлях зростання аграрного виробництва. Компартія
влаштувала гучну кампанію освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані, Сибіру, на Уралі й Поволжі, частково Північному Кавказі й Далекому Сході.
-
Нехтування застереженнями вчених призвело до
швидкого виснаження ґрунтів та їхньої втрати унаслідок пилових бур. Урожайність різко знизилася.
Причинами занепаду сільського господарства стали непослідовні управлінські кроки партійно-радянської номенклатури. З 1955 р. знову посилився тиск на
присадибні господарства. Їхні площі зменшили вдвічі. Було заборонено утримувати коней та волів, більше 1 корови, 2 свиней, 10 курей. Колгоспникам заборонили
торгувати власного вирощеною продукцією на ринках без довідки із сільради.
Шкоди сільському господарству було завдано й «кукурудзяно-гороховою епопеєю». Після відвідин США М. Хрущов, намагаючись запозичити досвід американських фермерів, наказав збільшити посіви кукурудзи — «королеви полів», гороху й інших кормових культур для розвитку тваринництва.
З 1958 р. знову були знижені закупівельні ціни на сільгосппродукцію. Водночас підвищили ціни на
техніку, запчастини, міндобрива, будматеріали тощо.
- Військово-промисловий комплекс.
Найкращі людські, матеріальні, фінансові та науково-технічні ресурси були сконцентровані на створенні й виробництві атомної та термоядерної зброї й засобах її доставки: стратегічних балістичних ракет, дальньої авіації, атомного підводного флоту.
Київський авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова протягом 1960-1965 рр. спроектував і підготував до виробництва відомий військово- транспортний Ан-22 «Антей». У Харкові протягом 1951-1963 рр. спроектували й випробовували основний бойовий танк СРСР Т-64.
- Суть хрущовських надпрограм.
За 20 років, тобто до 1980 р., Радянський Союз мав наздогнати й перегнати США за всіма показниками
суспільного виробництва та побудувати комунізм.
Хрущовські реформи не дали й не могли дати очікуваних результатів. З іншого боку, вони позитивно вплинули на соціальну сферу, водночас створюючи в ній нові
суперечності.