Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Радянізація Західноукраїнських областей УРСР. Україна в перші повоєнні…
Радянізація Західноукраїнських областей УРСР. Україна в перші повоєнні роки
1.Радянізація західноукраїнських областей УРСР
на всі керівні посади призначали радянських управлінців з інших регіонів УРСР чи
РРФСР, які
не цінували української культури й не знали місцевих потреб
та
особливостей. :!?:
Головними напрямами радянізації стали
випробувані в Наддніпрянщині
індустріалізація, колективізація та культурна революція.
Індустріалізація супроводжувалася знищенням розгалуженої виробничої та
споживчої кооперації, відставанням галузей легкої промисловості, що зумовило
гострий споживчий дефіцит та зниження рівня життя.
Колективізація.
Щоб узяти селян під контроль тоталітарної держави й безперешкодно
«викачувати» із села ресурси, радянська влада провела насильницьку колективізацію.
:!:
У такий спосіб до
середини 1951 р. в колгоспи «об’єднали» понад 95 %
селянських господарств.
Колективізація призвела до зникнення матеріальних стимулів до праці, а отже, і до
різкого зниження продуктивності сільського господарства.
Культурна революція. Її завдання полягало в ідеологічному перевихованні
української інтелігенції та всього народу,
прищепленні їм віри у «переваги»
соціалізму.
2.Боротьба ОУН та УПА на території України
З відступом нацистських окупантів Україна не здобула свободи.
Це стало головною
причиною опору радянській владі.
Націоналістичний рух продовжував боротьбу «за
створення Української самостійної соборної держави».
УПА розгорнула збройну боротьбу з радянською армією.
уникаючи прямих зіткнень з незрівнянно потужнішими фронтовими
з’єднаннями, відділи УПА вступали у відкриті бої з невеликими гарнізонами,
групами військовослужбовців, тиловими службами, здійснювали диверсії,
улаштовували напади на районні центри, перешкоджаючи проводити трудові та
військові мобілізації, заготовляти продовольство, запроваджувати мережу
радянських органів влади.
«Велика блокада»
Протягом січня-квітня 1946 р. радянська влада провела широкомасштабну операцію
під назвою «Велика блокада». У ній було задіяно майже 585 тис. солдатів, авіацію та
бронетехніку. УПА втратила близько половини чисельності, проте зброї не склала.
Масові репресії, депортації
«антирадянських елементів», насильницька
колективізація західноукраїнських сіл поступово звужували соціальну базу руху
опору, унеможливлювали його матеріальну підтримку. Тому восени 1949 р. голова
Генерального секретаріату УГВР, головнокомандувач УПА, генерал-хорунжий Р.
Шухевич видав наказ про припинення діяльності УПА як бойової одиниці.
3.Ліквідація греко-католицької церкви в УРСР
Щоб позбавити антирадянський повстанський рух моральної та ідейної основи,
викреслити релігію з духовного життя народу, радянська влада знищила Українську
греко-католицьку церкву (УГКЦ).
:!:
Однак уже на початку
квітня 1945 р. радянські засоби масової інформації (ЗМІ)
розпочали кампанію цькування УГКЦ, звинувачуючи її в підпорядкованості
«профашистському» Ватикану, підтримці «буржуазно-націоналістичного підпілля»,
«пособництві гітлерівцям». :!: