Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Україна в перші повоєнні роки - Coggle Diagram
Україна в перші повоєнні роки
.Радянізація західноукраїнських областей УРСР
Головними напрямами радянізації стали випробувані в Наддніпрянщині
індустріалізація, колективізація та культурна революція.
на всі керівні посади призначали радянських управлінців з інших регіонів УРСР чи
РРФСР, які не цінували української культури й не знали місцевих потреб та
особливостей.
Повернувшись в обозі радянської армії в 1944 р., комуністичне керівництво продовжило
довоєнну політику цілеспрямованого знищення всіх традиційних українських культурних,
політичних, громадських і господарських структур, які суперечили тоталітарному режиму,
— політику радянізації.
У 1950 р. в західних
областях діяло 25 вишів і понад 40 технікумів.
У такий спосіб до середини 1951 р. в колгоспи «об’єднали» понад 95 %
селянських господарств.
2.Боротьба ОУН та УПА на території України
УПА розгорнула збройну боротьбу з радянською армією. На 20 червня 1945 р. в західних областях України під виглядом бандерівців уже діяло 156
спецгруп НКДБ загальною кількістю 1783 особи.
Сили УПА поділялися за територіальним
принципом на УПА-Північ, УПА-Південь, УПА-Захід, активно оперуючи на територіях
близько 150 тис. км 2 з населенням майже 10 млн осіб.
протягом 1954-1955 рр. в Україні було здійснено
156 терористичних актів і замахів, 94 підпали колгоспних будівель і будинків активістів,
установлено понад 5,5 тис. випадків виготовлення й розповсюдження антирадянської
літератури.
Останню боївку УПА в Тернопільській області органи держбезпеки розгромили у квітні
1960 р.
З відступом нацистських окупантів Україна не здобула свободи. Це стало головною
причиною опору радянській владі.
Протягом січня-квітня 1946 р. радянська влада провела широкомасштабну операцію
під назвою «Велика блокада». У ній було задіяно майже 585 тис. солдатів, авіацію та
бронетехніку. УПА втратила близько половини чисельності, проте зброї не склала.
Ліквідація греко-католицької церкви в УРСР
квітня 1945 р. радянські засоби масової інформації (ЗМІ)
розпочали кампанію цькування УГКЦ, звинувачуючи її в підпорядкованості
«профашистському» Ватикану, підтримці «буржуазно-націоналістичного підпілля»,
«пособництві гітлерівцям».
У жовтні 1944 р. митрополит А. Шептицький надіслав лист до
радянського уряду, у якому висловив готовність до порозуміння. Однак 1 листопада 1944
р. митрополит помер.
Щоб позбавити антирадянський повстанський рух моральної та ідейної основи,
викреслити релігію з духовного життя народу, радянська влада знищила Українську
греко-католицьку церкву (УГКЦ).
Операція «Захід»
Щоб послабити національно-визвольний рух у Західній Україні, радянська влада
в1944-
1946 рр. уже здійснила каральні акції проти 37 тис. мирних мешканців, звинувативши їх у
співпраці та співчутті повстанцям,
Найбільша депортація мешканців Західної України відбулася в жовтні 1947 р.,
За 10 днів на
спецпоселення було виселено майже 78 тис. українців, уключаючи майже 25 тис.
дітей.
З осені 1944
р. до 1951 р. із Західної України на північ РРФСР, у Сибір, на Далекий Схід і в Казахстан
було депортовано понад 203 тис. осіб — учасників і прихильників українського
повстанського руху.