Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
"Франція та Італія у міжвоєнний період" - Coggle Diagram
"Франція та Італія у міжвоєнний період"
Франція
Удар завданий економіці війною, переведення економіки з воєнних рейок на мирні спричинило кризу, яка у 1921 р. досягла найнищої точки.
У 1919-1920 рр. страйковий рух досяг свого максимального розмаху.
У країні було встановлено 8-годинний робочий день.
Головними завдання зовнішньої політики Клемансо було закріпити здобуту перемогу і придушити більшовизм в Росії. Франція прийняла активну участь в інтервенції проти радянської Росії, але на весні 1919 р. змушена була вивести свої війська
У 1919 р. відбулися перші повоєнніпарламентські вибори. "Національний блок". Жорстке ставлення до Німеччини і радянської Росії.
Швидкому економічне зростання.
Новий блок — "Картель лівих".
Уряд "національної єдності" очолив Пуанкаре.
У 1926 р. було вперше введено допомогу по безробіттю.
У 1928 р. – запроваджені пенсії для низькооплачуваних робітників, а також допомоги по інвалідності і хворобі за рахунок підприємців. Прийнято програму будівництва дешевого житла.
Економічна криза у Франції — 1930 р. Найсильніше постраждали легка промисловість і сільське господарство. Зросли інфляція і державний дефіцит. Збільшилося безробіття. Фаза депресії тривала до 1937 р.
Фашистський рух у Франції. 6 лютого 1934 р. загони фашистів пішли на штурм парламенту. Уряд Даладьє негайно подав у відставку.
12 лютого 1934 р. на заклик соціалістів відбувся політичний страйк із вимогами заборонити фашистські ліги.
Підсумком переговорів стало підписання угоди, за якою страйки припинялися, підвищувалася заробітна плата, підприємці укладали колективний договір із профспілками і зобов’язувалися не застосовувати санкцій проти страйкуючих. Зі свого боку, Л.Блюм пообіцяв внести на розгляд парламенту законопроект про введення 40-годинного робочого тижня та оплачуваних відпусток.
Було заборонено фашистські ліги, прийнято закони про 40-годинний робочий тиждень, про двотижневу оплачувану відпустку, підвищувалися пенсії, надавалася допомога з безробіття.
Політика Даладьє продовжувала рухатися вправо: робочий тиждень було збільшено до 48 годин, зросли податки з усіх верств суспільства, розпочався наступ на профспілки, які своїми діями, на думку уряду, підривали обороноздатність країни.
Було остаточно оформлено союз з Англією, підписано франко-польський таємний воєнний протокол, у Москві розпочались англо-франко-радянські переговори військових місій.
Наслідком політики другої половини 30-х рр. стали накопичені в суспільстві втома
від постійних соціально-політичних негараздів і зневіра в демократичних ідеалах.
Італія
Італія стала "переможеною серед переможців".
Розгортання у 1920-1921 рр. масового робітничого руху.
Фашистський рух, що виник 1919 р. Він поєднував у собі ідеї реваншизму, антикомунізму і соціальної демагогії. Фашисти сповідували ідеї підпорядкування всіх інтересів країни державі та нації. Вони вважали, що соціальні виступи, що розколювали і послаблювали націю слід нещадно придушувати.
У листопаді 1921 р. фашисти об’єднались і утворили Національну
фашистську партію, на чолі якої став Б.Муссоліні (дуче — вождь).
30 жовтня 1922 р. Муссоліні на чолі загонів чорносорочечників вступив до Рима та очолив уряд ("похід на Рим").
Уряд Муссоліні передав у приватне володіння нерентабельні державні підприємства, зменшив дефіцит бюджету. Придушив страйковий рух.
Один з лідерів опозиції Джакомо Маттеоті 1 червня 1924 р. виступив у парламенті з промовою, в якій звинуватив фашистів у фальсифікації виборів і зажадав анулювання мандатів депутатів-фашистів. Через 10 днів його було викрадено і вбито.
Муссоліні провів через парламент низку законів, які обмежували демократичні
права. Дуче був звільнений від відповідальності перед парламентом і отримав право одноосібно видавати декрети.
Створювалися трибунал і таємна поліція. Вводилася смертна кара. Почалися масові арешти. У 1926 р. в країні була встановлена однопартійна система. Політичне життя завмерло.
«Війна для чоловіків теж, що і материнство для жінок», - заявляв Муссоліні.
Першою жертвою агресивних дій Італії стала Ефіопія, яку італійські війська захопили в 1935-1936 рр.
Був обмежений імпорт. Купувати іноземні товари вважалось недостойним.
На хвилі патріотичного піднесення 9 травня 1936 р. Італія була проголошена імперією.
Прищеплювався культ сили і волі. Насаджувався культ особи Муссоліні. Скрізь вісіли гасла: «Дуче завжди правий!». Почалась шалена підготовка до війни: армія збільшувалась чисельно, нарощувався випуск озброєнь. Створена з напруженням всіх зусиль країни армія виявилась недостатньо озброєною новими видами зброї і слабо підготовленою до ведення сучасної війни.
1939 р. Італія та Німеччина уклали між собою "Сталевий пакт".
У квітні 1939 р. Італія захопила Албанію‚ а 1940 р. вступила у Другу світову війну на боці Німеччини.
Вступ у війну прискорив крах фашизму в Італії.