Але насправді все набагато складніше, ніж здається. Відповідь на запитання "навіщо?" або "чому?" повинна бути максимально глибокою та відображати ваші задуми в найкращому вигляді. Якщо ти щодня зранку приймаєш холодний душ, то ти робиш задля покращення власного здоров'я та підтримки свого тіла в тонусі. Але, на жаль, подібна причина не може забезпечити виконання цієї дії на 100% протягом всього твого життя. Рано чи пізно тобі це набридне й ти забудеш про холодний душ, коли зрозумієш, що воно тобі так-то нічого не дає. Причина повинна бути значно глибшою, ніж та, яку ти собі початково поставив. Причина повинна бути настільки грандіозною, що ти будеш моментально замотивований виконувати те, що запланував. Наприклад: "Я приймаю душ через те, що це робить моє здоров'я краще. Маючи хороше здоров'я в мене буде здатність бути привабливою людиною з високим рівнем сіротоніну, що в свою чергу дасть мені більше шансів влашутватися на роботу та заробляти багато грошей, так як, по-перше, серотонін кардинально впливає на рівень інтелекту в людині, а по-друге, гарна зовнішність приваблює людей значно краще, ніж негарна". Потрібно мислити саме таким чином, бо в такому разі ви точно будете замотивовані робити ті чи інші речі. Тобто це можна розглядати як "штучну" генерацію мотивації, яка ніколи не закінчиться.
- Чому одного моменту настає сильна мотивація, а потім вона зникає? Тут можна првоести паралель з хворобами. Якщо людина, яка підхопила вірус, веде поганий спосіб життя (тобто п'є алкоголь, не робить зарядки і т.д.), то в неї слабкий імунітет, а отже вона точно захворіє на ту чи іншу хворобу. Але якщо ми подивимось на людину, яка веде здоровий спосіб життя, то вона цього вірусу і не підхопить, бо в неї є сильний імунітет і її організм пристосований до витримання різноіманітних хвороб. Річ полягає в тому, що хвороба (та й взагалі будь-який хворобливий стан) є аномальним станом вашого організму, і цей аномальний стан потрібний для того, щоб дати вашому організму відпочинок від всіх тих речей, які і привели вас до цієї хвороби (тобто під час того, як ви хворієте ви не п'єте, не курите і т.д., тобто відновлюєте свій організм, щоб він знову став нормальним, і це передишка для вашого організму). Отже, можна зробити висновок, що аномальний стан є наслідком нашої кожнодневної активності для того, щоб вирішити ті задачі, які не виконуються внаслідок цієї самої кожнодневної активності. Тобто, коли у вас з'являється неймовірна мотивація і вам різко хочеться щось робити, то це також є аномальним станом. Але проблема полягає в тому, що ні один організм не може жити в аномальному стані постійно, і він завжди повертається або в норму, або просто помирає. Для того, щоб організм постійно перебував в стані дикої мотивації потрібно тренерувати його та зробити цей стан для нього нормою, а це, в свою чергу, займає багато часу. Отже, варто намагатися тримати баланс і не дозволяти собі впадати в епізоди шаленої мотивації, щоб згодом ви впали депресію та перестали займатися тим, що ви запланували.
- Для того, щоб дійсно відновити свою дофамінову систему, варто просто змінити або модифікувати своє навколишнє середовище, щоб натикатися на різні спокуси та старі звички стало набагато складніше. Саме тобу всілякі буддистські монахи ведуть життя без будь-яких залежностей чи спокус, бо вони живуть в храмах високо в горах, якнайдалі від цивілізації та її спокус, тому вони і абсолютно щасливі люди.
- Та річ, про яку я писав в самому першому пункті насправді дуже пов'язана з нейропластичністю, і треба ще раз її повторити, щоб зрозуміти масштаб цього елементу саморозвитку. Коли в мене в голові з'являться інтимні думки, то я відразу же захочу мастурбувати, щоб ці думки зникли. Але перед тим як це зробити, потрібно задати собі запитання: "Якщо ти зараз помастурбуєш, то ти покажеш всю свою жалюгідність, в тебе знизиться кількість сірої речовини в організмі, буде абсолютно порушена дофамінова система, що в свою чергу призведе до бажання впасти в інші спокуси. Більше того, після мастурбації в тебе зникне хоч-якась надія на краще майбутнє та щасливе життя. Всі ці речі однозначно вплинуть на тебе, вплинуть дуже сильно. Ти будеш дурнішим, зі слабшою силою волі та слабшим духом, а мотивації робити щось далі просто-напросто не буде. Це, в свою чергу, призведе до того, що ти не зможеш концентруватися на роботі та вивчати щось нове, вдосконалювати свої знання та генерувати якісь нові ідеї та концепти. А це в кінцевому рахунку призведе до повної деградації твоєї особистості, ти не зробиш в своєму житті нічого видатного, і тобі врешті-решт захочеться покінчити життя самогубством".
- Багатозадачність - це один з найголовніших ворогів продуктивності, і цьому є неймовірно багато доказів. По-перше, існує доволі велика кількість дослідів, які доводять, що багатозадачність знижує інтелект, збільшує неуважність та дефіцит уваги, тобто значно погіршує концентрації та погіршує пам'ять. Не потрібно їсти і думати про історичні події чи сучасні геополітичні реалії, не треба сидіти в туалеті і розмірковувати про сенс життя, потрібно все робити по одному. Якщо гуляєш - то тільки гуляй, і не думай ні про що інше. Якщо працюєш - то працюй, і не думай ні про що інше. Проживай кожний момент продумано. Перешкоджання, до речі, сильно пов'язано з нейропластичністю, бо нам потрібно втручатися до нашого розуму і забороняти робити йому те, що ми звикли робити по звичці. Також при перегляді курсу мені сподобалась аналогія автора: якщо слон буде ходити по паркету, то він не залише ніяких слідів, навіть незважаючи на його величезну масу, але якщо по паркету буде ходити жінка на каблуках, то вона залише явний відбиток. Ця аналогія полягає в тому, що роблячи багато разів одночасно не буде мати ніякого сенсу, так як продуктивність буде практично нульовою. Але, якщо все робити по-порядку і неспішно, то результат буде набагато ефективнішим.
- Напевно найголовніша річ, яку я взагалі почув в цьому курсі. Проживай кожний момент свого життя якісно та обдумано. Вимкни автопілот і ЖИВИ. Коли береш кувшин, наливаєш в стакан води і п'єш цю саму воду, то не роби це автоматично, ДУМАЙ що ти робиш. Коли йдеш до джерела чи магазину по воду, то ДУМАЙ про свій кожний крок та подих, але при цьому не думай про історію, геополітику і т.д., бо це все буде багатозадачність. Зроби так, що твій розум буде втручатися та керувати твоїм життям, а не необдуманий автопілот, яким ти так сильно звик користуватися протягом всього життя. Все твоє життя повинно бути як китайська чайна церемонія: кожний ковток, кожен рух, кожен погляд повинен бути обдуманим, зваженим та ОСМИСЛЕНИМ.
- Коли намагаєшся замінити якусь хорошу звичку на погану, варто дотримуватися системи "зацепка - дія - нагорода". Суть цієї системи полягає в наступному: спочатку, варто визначити дію, яка запускає погану звичку (наприклад коли на мене кричить мама мені відразу хочеться захистити свою честь та гідність, а тому я також починаю на неї кричати); потім варто діяти, тобто замінити звичку на щось інше (в моєму випадку просто слухати маму та не кричати на неї); і згодом отримати нагороду (в моєму випадку це буде почуття самоконтролю, а також того, що я вище ірраціональних емоцій). Також, коли я намагаюсь створити якусь нову звичку, то я просто повинен після її виконання помедитувати або розслабитися, щоб дати сигнал моєму мозку, що це корисно, і таким чином мені буде набагато простіше виконувати ту звичку в майбутньому.
- Для того, щоб ефективно досягати своїх цілей треба ставити... цілі. Але робити це потрібно правильно, бо в іншому випадку це не буде мати ніякого значення. Отже, найголовніше - це ставити чіткі та конкретні цілі. Варто казати не "я хочу схуднути", а "я зроблю 100 присідань". Слід не констатувати факт того, чого саме ви хочете досягти, а відразу говорити собі що треба зробити задля досягнення своєї цілі.
- 1 more item...