Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Предмет міжнародного приватного права, Колізійно-правовий метод правового…
-
-
-
Джерела МПП
Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють форми, у яких знаходять вираження правова форма.
- Міжнародні договори - це важливе джерело міжнародного приватного права, який створює для держав, які домовляються, єдине регулювання визначених видів відносин з іноземним елементом. Таке регулювання досягається шляхом включення у договори єдиних колізійних або уніфікованих матеріально-правових норм.
-
- По предмету регулювання (в області деліктних відносин, сімейного права, трудового права, цивільного процесу).
- За кількістю учасників (двосторонні, багатосторонні).
- За суб’єктами-учасниками (держава, а також юридичні або фізичні особи).
- Цивільному кодексі України 2. У сімейному кодексі 3. Кодексі торгововельного мореплавства України. 4. Повітряному кодексі України.
- Законі «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
- Судова та арбітражна практика — це погляди суддів на певне питання, зафіксовані у рішеннях суду (судові преце¬денти). Вони мають вирішальне значення для вирішення судами аналогічних питань у майбутньому.
lexmercatoria – це частина міжнародного права, що походить від комерційних узвичаєнь суб'єктів підприємницької діяльності та правозастосовних установ і являє собою сукупність загальних принципів і традиційних норм, що існують незалежно або розроблені в рамках міжнародної торгівлі без прив’язки до будь-якої конкретної національної правової системи.
Джерела
-
2) загальні принципи права, стандартні умови;
3) типові контракти, модельні контракти;
-
-
6) уніфіковані акти (наприклад, Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р.),
7) рекомендаційні документи міжнародних організацій(резолюції, рекомендації і кодекси поведінки, прийняті міжнародними організаціями, включаючи ЮНСІТРАЛ та УНІДРУА);
- Звичаї - це правило, яке склалося давно, систематично застосовується, хоч і не вимагає своєї фіксації у певній правовій формі.
Звичаї застосовуються:
1) коли їх застосування обумовлено в договорі, з якого виник спір; 2) коли до звичаю відсилає норма права, яку належить застосовувати до спірних правовідносин; 3) коли застосування звичаїв засновується на положеннях міжнародних договорів, які діють у відносинах між державами, до яких належить сторони в спорі.