Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Правобережжя та західноукраїнські землі в середині 18 ст. - Coggle Diagram
Правобережжя та західноукраїнські землі в середині 18 ст.
Гайдамацький рух.
Центром боротьби гайдамаків була територія Брацлавщини. У
1734 р.
сотник на ім'я
Верлан
очолив повстання на Поділля.
У
1750 р.
повстання гайдамаків спалахнули на території Київщини й Поділля. Тільки спільними діями московсько-польських військ повстання 1750 р. було придушено.
Перша згадка про гайдамаків зустрічається у польських історичних документах і датується
1717 р.
У 1768 р. гайдамацьке повстання вибухнуло з новою силою. Саме в цей період на Київщині
закінчувалися терміни пільгових умов
для жителів слобод, і селяни повинні були відбувати повинності. Крім цього, під тиском московського уряду постало
постало питання щодо надання рівних прав католикам і православним.
З відродженням прав православних не погоджувалися частина магнатів і шляхти, які спільно з католицьким духовенством створили опозиційне до цього рішення об'єднання -
Барську конфедерацію
. Поява Барської конфедерації ще більше
загострило релігійний конфлікт
між католиками, уніатами та православними на українських землях.
Розвиток Правобережної України.
У межах своїх володінь магнати створювали
слободи
.
Через
посилення економічного і соціального гніту
частішали випадки втечі селян з панських маєтків.
Наприкінці XVII ст. Річ Посполита повернула собі території Правобережної України. На цих землях польська влада почала
відновлювати шляхетське землеволодіння
і систему панщини.
Значно
посилився наступ католицької церкви на православ'я
. Таким чином, до соціальних утисків додався
релігійний тиск
.
Більшість міст, які не мали магдебурзького права, залежали від магнатів і потерпали від їхнього свавілля. Тому
міста перебували у стані занепаду
.
Поява гайдамаків
Погіршення становища населення призвело до розгортання стихійної боротьби з поляками. Оскільки на Правобережжі козацтво було ліквідоване, деякий час повстанці не мали єдиного керівництва. Їх, що правда, називали збірною назвою -
гайдамаки
.
Коліївщина
Гайдамацьке повстання 1678 р.
в історію увійшло під окремою назвою -
Коліївщина
.
Саме повстання розпочалося із заклику, який пролунав у Мотронинському монастирі 18 травня 1768 р. Організатором і провідником повстання бкв запорожець
Максим Залізняк
Від грабунків і вбивств, які чинили під час набігів гайдамаки, пани втікають в укріплене місто Умань, яке належало магнату Францішеку Потоцькому.
Охорону всередині міста очолював сотник
Іван Гонта.
Проте сам він відчинив повсталим міські ворота, коли до Умані підійшов М. Залізнякю.
Те, що відбувалося в Умані
9-10 червня 1768 р.,
деякі сучасники подій та історики наших днів називали
"Уманською різаниною"
Масштаби повстання налякали польський уряд
Поляки вкотре звернулися по допомогу до Російської імперії.
М. Залізняка та І. Гонту було заарештовано, багатьох учасників повстання страчено. Але виступи повстанців тривали аж до травня 1769 р.
Події на території Західної України. Рух опришків
Найбільший розмах руху опришків пов'язаний з ім'ям їхнього ватажка -
Олекси Довбуша
Він очолював виступи опришків у період
з 1738 до 1745 рр.
Найбільша активність опришків припала на 1744-1745 рр.
У серпні 1745 р. О. Довбуша було вбито, але багато загонів опришків продовжували діяти на Закарпатті. Повстання не згасало і після смерті ватажка.
Національно-релігійний і соціально-економічний гніт
XVIII ст. посилився і на західноукраїнських землях. Невдоволення населення своїм становищем переростало у виступи, учасників яких тут називали
опришками
