Твердий «л» пом’якшується, оскільки активний прогин спинки язика донизу неможливий (язик лежить у порожнині рота «горбом»). У тих випадках, коли зникає при вимовлянні звуку «л» можливість підведення країв язика. Відсутня смичка підведеного кінчика язика з твердим піднебінням, звук «л», так же, як і «р», стає плоско щілинним, більш чи менш дзвінким звуком.
Звуки «ш» та «ж» пом’якшуються. Звуки «ц» та «ч» нерідко замінюються щілинним компонентом
Смичні звуки «п», «б», «к» та інші частіше, ніж інші приголосні звуки, зберігають фонологічні протиставлення, але також замінюються щілинними («дочка» - «тощка»).
Перш за все, у всіх випадках вибірково страждають найскладніші і диференційовані за своїми артикуляційними укладами звуки «р», «л», «ш», «ц», «ч». Зміщення спастичного язика назад викликає акустичний ефект «росо дикимі» назад приголосних звуків, особливо передньоязичних «р», «л» і задньоязичних «х», «к».
Голосні звуки є перш за все ефектом ротового та глоткового резонансу.
Спастичний язик суттєво змінює свою форму (лежить комком у ротовій порожнині), а також зсунутий у задній відділ порожнини рота. Його стан при псевдобульбарній дизартрії є інертним, через що резонаторні властивості порожнини рота різко погіршені. Це позначається на вимовлянні голосних звуків, особливо «і» та «е» (вони передні).
Усі голосні, і голосні заднього ряду «у» та «о» і нейтральний «а», мають акустичний відтінок. Через спастичність м’язів голосових складок у деяких випадках відмічається одзвінченість голосних.
Немовленнєва симптоматика при псевдобульбарній дизартрії
При псевдобульбарній дизартрії може порушуватися функція ковтання. З цим явищем пов’язане потрапляння їжі в порожнину носа і через зниження частоти ковтальних рухів і відсутності довільного контролю за наповненням ротової порожнини слиною.
Слинотеча може спостерігатися як у процесі мовлення, так і при письмі, а також у спокої і особливо при хвилюванні.
У людини зі спастичним паралічем міміка збіднена, часто відображує вираз застиглих мімічних рухів – посмішки чи, навпаки, невдоволеного виразу обличчя.
У таких хворих спостерігаються мимовільні сміх та плач.
Усі рухи уповільнені, мають малий обсяг, у зв’язку з чим і темп мовлення вповільнений.