Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Стратегії і тактики поведінки в конфлікті, Недоліки - Coggle Diagram
Стратегії і тактики поведінки в конфлікті
Компроміс - це часткове задоволення обох сторін
Ця стратегія сприяє розвитку міжособистісних відносин.
Безперечно, саме стратегія поведінки «компроміс» дозволяє мати високий рівень соціально-психологічної адаптації та опанування першокурсниками системи професійних знань.
Співпраця - спільна спроба знайти рішення, яке задовольняло б вимоги обох сторін.
Людині, для якої характерна ця стратегія поведінки в конфлікті, властивий пошук інформації, аналітичність, толерантність і виявлення власної позиції без агресії. Така модель поведінки в конфлікті сприяє зближенню людей та конструктивній взаємодії.
Співпраця сприяє збереженню та покращенню взаємних стосунків між учасниками конфлікту. Вона створює можливість для ефективного спілкування, спільного пошуку рішень та побудови довгострокових партнерств.
Спільна праця над конфліктом дозволяє внести різноманітність поглядів, ідеї та ресурси. Це може привести до кращих рішень, які враховують потреби та інтереси всіх сторін.
Участь у спільному процесі розв'язання конфлікту може забезпечити відчуття задоволення та власної важливості. Коли учасники беруть активну участь у пошуку рішення, вони відчувають більшу власну відповідальність за результат.
Недоліки: співпраця вимагає часу, енергії та зусиль від учасників; у співпраці не завжди легко досягти загального погодження. Різні погляди, інтереси та потреби учасників можуть створювати складнощі при досягненні консенсусу та прийнятті рішення.
Суперництво - людина намагається задовольнити свої інтереси за рахунок іншого. Суперництво може означати «стати на захист своїх прав», якщо людина переконана, що вона права.
Ця стратегія передбачає конкуренцію, боротьбу, та визначається як стратегія поведінки, що характеризується високою оцінкою власних інтересів одного з учасників конфлікту і, водночас, низькою оцінкою інтересів інших, відкритою боротьбою за власні переваги.
Суперництво може стимулювати конкуренцію і підвищувати продуктивність та ефективність учасників конфлікту. Воно може спонукати до зростання та розвитку, пошуку нових рішень та досягнення кращих результатів.
Наявність суперників може підвищити мотивацію учасників конфлікту для досягнення своїх цілей. Конкуренція може спонукати до більш високого рівня зосередженості та наполегливості.
Суперництво може сприяти розвитку навичок, таких як креативність, стратегічне мислення та лідерство.
Суперництво може порушити співпрацю та взаємодію між учасниками конфлікту. Воно може призвести до загострення відносин та відчуття ворожості між сторонами.
Суперництво може спричинити підвищений рівень стресу, тривоги та напруження учасників конфлікту. Постійна боротьба за перевагу може впливати на емоційне благополуччя і спричиняти негативні наслідки для здоров'я.
Суперництво може призвести до втрати фокусу на спільних цілях та інтересах.
Уникнення - людина намагається не займатися конфліктом. Шляхом уникнення можна відкласти справу на кращий час.
Ця стратегія характеризується низьким рівнем спрямованості на задоволення інтересів протилежної сторони або партнерів по взаємодії.
Уникаючи конфлікту, людина прагне відійти від конфронтації, від реального вирішення конфлікту, подібна стратегія може призвести до ескалації проблеми.
Найтиповішими для цієї стратегії є наступні форми: мовчання, демонстративний ухід, позиція «скривдженого», прихований гнів, депресія, ігнорування, сарказм, цинізм, індиферентне ставлення, повна відмова від стосунків з протилежною стороною.
Уникнення конфлікту може допомогти знизити рівень напруження і емоційного стресу, які часто супроводжують конфліктні ситуації.
Уникнення конфлікту може допомогти уникнути можливих пошкоджень або погіршення взаємовідносин з іншими людьми.
Уникнення конфлікту дозволяє групі сконцентруватися на важливіших завданнях і цілях, що може сприяти ефективному виконанню роботи та досягненню результатів.
Уникнення конфлікту не вирішує причини конфлікту, а лише відкладає її вирішення на майбутнє. Непророблені проблеми можуть накопичуватись і в кінцевому підсумку призвести до більш серйозних конфліктів.
Уникнення конфлікту може призводити до пропуску можливостей для змін, вдосконалення та розвитку. Конфлікти можуть виявитись цінними джерелами інновацій та росту.
Пристосування - поступка. Характеризується прагненням відійти від конфлікту ціною втрати реалізації власних інтересів.
Ця стратегія може бути домінуючою для людини у зв’язку з її індивідуально- психологічними особливостями (конмформна поведінка, «безконфліктний тип» особистості).
Особистість діє спільно з іншою людиною, навіть не намагаючись відстоювати власні інтереси. Такий стиль зовні схожий на стиль уникання, оскільки також може дати додатковий час для обдумування проблеми.
ле суттєва відмінність полягає в тому, що особистість, яка застосовує стиль пристосування, не ухиляється від вирішення проблеми, а діє спільно з опонентом, погоджуючись на його варіант розв’язання конфлікту.
Такий стиль можна застосовувати у тих випадках, коли проблема видається не дуже значущою, коли є бажання зберегти добрі стосунки з іншими людьми і при цьому добрі стосунки здаються важливішими за можливість наполягти на своєму, коли результат набагато важливіший для іншої людини, коли інший справді має рацію, коли мало шансів на досягнення успіху або ми впевненні в тому, що інший, вчинивши нерозумно, отримає корисний урок на майбутнє.
В усякому разі, застосовуючи стиль пристосування, можна пом’якшити конфліктну ситуацію та відновити гармонію у стосунках з іншими людьми.
Прийоми конструктивної взаємодії: конкретність, утягнутість, комунікація, чесна гра, аругменти та контрагрументи.
Недоліки
Коли обидві сторони змушені зробити поступки і погодитися на компроміс, може виникнути відчуття, що жодна з них не отримала повністю задоволення з рішення. Це може призвести до почуття незадоволеності або роздратування.
Компроміс може означати, що кожна сторона зробила поступки і не отримала все, що бажала. Це може призвести до того, що рішення не буде таким повним або ефективним, як можна було б сподіватися.
У деяких випадках компроміс може бути несправедливим для однієї зі сторін, якщо вона відступила від своїх початкових позицій більше, ніж інша сторона.
Компроміс може мати тимчасовий характер і не вирішити істинні конфлікту причини/проблеми. Це може призвести до повторення конфлікту у майбутньому.