Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Японія після Другої світ війни - Coggle Diagram
Японія після Другої світ війни
Повоєнне реформування держави
Після поразки Японії в Другій світовій війні країна перебувала під
міжнародним контролем союзників.
У Японії були проведені політичні й соціальні реформи, зокрема забезпечено
виборче право й інші демократичні права та свободи.
У травні 1947 р. набула чинності конституція Японії.
Сполучені Штати Америки підготували договір, який улітку 1951 р. схвалила
Японія та ще 48 інших країн (Сан-Франциський мирний договір).
Понад 60
років
імператором Японії був Хірохіто.
Японія розпочала процес модернізації економіки з використанням
найсучасніших технологій.
Також були запроваджені 8-годинний робочий день, система
оплачуваних відпусток, охорона праці.
Пріоритети внутрішньої політики
Спроби ЛДП скоригувати внутрішню й зовнішню політику не виправдали
сподівань.
Причиною кризи стало зниження цін на акції на нерухомість, унаслідок чого в
Японії розпочався період економічного застою.
Так зване «втрачене десятиліття» (90-і роки ХХ ст.) стало переломним періодом
в новітній японській історії.
Після Другої світової війни провідною політичною силою в країні була
Ліберально-демократична партія (ЛДП).
У 2010 р. економіка Японії
поступилася другим місцем у світі Китаю.
У середині 1990-х років майже сорокарічне правління партії
закінчилося й вона вперше програла вибори до нижньої палати парламенту.
На початку 90-х років ХХ ст. розвиток японської економіки сповільнився.
Джерела та наслідки економічного піднесення
Ще одним стимулом японського «економічного дива» була Корейська війна
(1950–1953).
Приріст економіки в цей період становив майже 10 % щорічно.
Великі підприємства будувалися зазвичай на морському узбережжі, завдяки
чому вироблену продукцію відразу відправляли замовникам.
Також до початку 1950-х років було проведено земельну реформу, у
результаті якої ліквідовано поміщицьке землеволодіння.
Рекордне зростання японської економіки, яке почалося із середини 1950-х років і тривало до світової нафтової кризи 1973 р., отримало назву японського «економічного дива».
У 1970-і роки світ охопила нафтова криза.
У Японії щорічні темпи
промислового зростання знизилися з 10 % до помірних 4–5 %.
Зовнішньополітичні пріоритети
У період «холодної війни» в Японії відбулися демократизація та
американізація суспільного життя.
По-друге, Японія повинна враховувати посилення світових позицій Китаю, який нині
є економічно найпотужнішою азійською державою.Для обох країн важливий діалог
з проблемних питань,щоб запобігти виникненню конфліктів у сфері безпеки.
По-перше, пріоритетом у зовнішній політиці Японії залишається оборонний
союз зі Сполученими Штатами Америки,який більшість японців вважає гарантією безпеки
й територіальної цілісності країни.
По-четверте, Японія протидіє міжнародному піратству в районі Африканського Рогу,
бере участь у ліквідації руйнівних наслідків стихійних лих, спалахів інфекційних захворювань тощо. Країна докладає чимало зусиль для налагодження відносин з Китаєм, Північною Кореєю та Південною Кореєю. Досі залишається невирішеним територіальне питання з Росією щодо Північних
(для Росії — Південних) Курильських островів, які були анексовані СРСР після Другої світової війни. Мирний договір між двома країнами донині не підписано.
По-третє, Японії доводиться зважати на інтеграційні процеси в Тихоокеанському регіоні.У XXI ст. країна зіткнулася з негативною реакцією на посилення своєї обороноздатності й активізацією зовнішньої політики азійських
сусідів, насамперед Китаю та Південної Кореї.Отже, Японія вибудовує
багаторівневу систему співпраці із сусідніми країнами.
