Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Японія - Coggle Diagram
Японія
Повоєнне реформування держави.
Після поразки Японії в Другій світовій війні країна перебувала під
міжнародним контролем союзників. Японська армія була роззброєна, воєнних
злочинців засудив міжнародний трибунал.
США прагнули перетворити Японію на мирну державу.
У Японії були проведені політичні й соціальні реформи, зокрема забезпечено
виборче право й інші демократичні права та свободи.
У травні 1947 р. набула чинності конституція Японії. Згідно з конституцією, країна стала парламентською конституційною монархією.
У Японії запроваджувався двопалатний парламент; виконавчою владою був кабінет міністрів, причому прем’єр-міністр і всі
міністри мали бути цивільними особами.
Імператор залишався формальним
главою держави й виконував представницькі функції. Понад 60 років
імператором Японії був Хірохіто.
Сполучені Штати Америки підготували договір, який улітку 1951 р. схвалила
Японія та ще 48 інших країн (Сан-Франциський мирний договір).
Цей договір означав офіційне закінчення Другої світової війни.
1 more item...
Джерела та наслідки економічного піднесення.
Рекордне зростання японської економіки, яке почалося із середини 1950-х років і тривало до світової нафтової кризи 1973 р., отримало назву японського
«економічного дива».
Приріст економіки в цей період становив майже 10 %
щорічно. Це були найвищі темпи зростання серед розвинених країн.
Одна з причин «дива» полягала в інтенсивному освоєнні японською наукою нових
технологій.
Стрімкі темпи зростання допомогли Японії швидко відновити економіку й посісти друге місце у світі, обігнавши Францію, Італію, Канаду,
Велику Британію, Західну Німеччину, поступаючись тільки США.
Стрімким
злетом Японія зобов’язана насамперед працелюбності свого народу.
Японці, з їхнім культом освіти й відданості справі, запровадили систему довічного найму.
Роботодавці дбали про працівників та їхні родини, заохочували до ефективнішої праці, винагороджували за всі пропозиції щодо
вдосконалення роботи компанії
Ще одним стимулом японського «економічного дива» була Корейська війна (1950–1953).
1 more item...
Пріоритети внутрішньої політики.
Після Другої світової війни провідною політичною силою в країні була Ліберально-демократична партія (ЛДП).
Сформовані нею уряди забезпечили
«економічне диво» й успіхи в зовнішній політиці.
Своєрідним рубіконом, який умовно поділив життя Японії на післявоєнний та сучасний періоди, стало перебування при владі в середині 1980-х років уряду прем’єр-міністра Ясухіро
Накасоне.
Він проголосив програму «підведення підсумків післявоєнної політики».
Метою програми було перетворення країни на світового лідера не тільки за економічними показниками, а й за політичним впливом і військовою
потужністю.
Заклики Я. Накасоне позбутися «комплексу поразки» у Другій світовій війні та скасування обмежень, накладених війною, були сприйняті неоднозначно не тільки в Японії, а й за кордоном.
До того ж конституція обмежувала витрати на оборону та забороняла відправляти за кордон японських солдатів.
Спроби ЛДП скоригувати внутрішню й зовнішню політику не виправдали сподівань. У середині 1990-х років майже сорокарічне правління партії
закінчилося й вона вперше програла вибори до нижньої палати парламенту.
1 more item...
Зовнішньополітичні пріоритети.
У період «холодної війни» в Японії відбулися демократизація та
американізація суспільного життя.
Нині міжнародний вплив Японії набагато менший за її економічний потенціал.
У сучасному глобалізованому світі японці дбають про збереження унікальної національної ідентичності, що ґрунтується на гармонізації природи, людської діяльності та технічного прогресу.
Основу зовнішньої політики Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. становить відмова від претензій на роль великої держави та від самостійної воєнної доктрини.
Країна постала перед викликами, пов’язаними з посиленням конкуренції за економічне та політичне лідерство в Тихоокеанському регіоні.
По-перше, пріоритетом у зовнішній політиці Японії залишається оборонний союз зі Сполученими Штатами Америки, який більшість японців вважає
гарантією безпеки й територіальної цілісності країни.
Цей союз важливий не тільки для Японії, а й для США, оскільки означає свободу мореплавства в
Тихому й Індійському океанах.
По-друге, Японія повинна враховувати посилення світових позицій Китаю,
який нині є економічно найпотужнішою азійською державою.
Для обох країн важливий діалог з проблемних питань, щоб запобігти виникненню конфліктів
у сфері безпеки.
По-третє, Японії доводиться зважати на інтеграційні процеси в
Тихоокеанському регіоні.
2 more items...