Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Синтаксичні особливості професійних текстів. - Coggle Diagram
Синтаксичні особливості професійних текстів.
Досить часто в ділових паперах
трапляється:
неточність та двозначність
формулювань,
безпредметні й не дуже грамотні
розмірковування,
нечіткість у висловленні думки.
Щоб уникнути таких помилок слід
звернути увагу на сполучуваність слів у
тексті документа.
При дієсловах, які вимагають неоднакових
відмінків від іменників, не вживається спільний
додаток:
У стійких словосполученнях не замінюються окремі
слова і не вводяться нові. Від цього словосполучення
руйнується, а текст стає неграмотним:
Близькозначні слова (синоніми) можуть
вимагати після себе неоднакових відмінків:
Добираючи українські відповідники до
російських, слід розрізняти мовні засоби:
Використання прийменників у російській і українській мовах
неоднакове. Тому, слід звернути увагу на вживання
прийменників, що їх вимагають дієслова:
В українській мові розрізняють такі
види керування:
Дієслівне – коли дієслово вимагає від іменника
певного відмінка:
Іменне – іменники, утворені від дієслів
вимагають певних відмінків:
Прикметникове – коли прикметники керують
формою іншого слова:
Конкретної форми вимагають також прийменники
прислівникового походження. Так, слова всупереч і
завдяки вимагають давального відмінка:
Прийменникові конструкції в професійному мовленні.
Прийменник у вживається:
Між приголосними: узяв у хлопця, пішов у кіно.
Перед приголосними на початку речення: У кімнаті тихо.
Після паузи (розділового знака) перед приголосним: Дитина – у плач.
Між голосним і приголосним та завжди перед в, ф, льв, св, тв, хв
тощо: виглянув у вікно; у хвилини тривоги; зайшла у своїй справі.
Прийменник в уживається:
Між голосними: прийшла в оточенні; бачила в озері.
Перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері
купатися краще.
Після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хв та ін.):
зайшли в ліс; але: побачила у вікно.
Уживання прийменників з, із, зі (зо)
З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з
автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.
З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже
приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи.
Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром
пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.
Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч,
ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.
Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, три та
займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.
В українській мові прийменник ПО вживають
В українській мові прийменник ПО вживають
а) у складних прислівниках з іншими частинами мови:
— з іменниками (по можливості, по суті та под.);
— з прикметниками (по-господарськи, по-домашньому та под.);
— із займенниками (по-нашому, по-своєму та под.);
— з числівниками (по троє, один по одному, по-друге та под.);
б) з іменниками у М. відмінку і вживається:
— зі значенням мети (вирушили по матеріали, послали по
інструктора);
— зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія (пляма
розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню);
— зі значенням певних стосунків, взаємин (товариш по парті, дядько
по батькові);
— зі значенням місця поширення дії (розпорядження по об'єднанню,
чеканник по міді);
— зі значенням розподільності (усі делегати отримали по подарунку,
жінкам подарували по букету пролісків);